Вперше розроблено модель функціонування мистецького коледжу як професійного навчального закладу нового типу та методику спеціальної підготовки майбутніх дизайнерів у системі "учень дизайн-студії - студент коледжу - слухач професійних курсів - фахівець з дизайну". Удосконалено організаційно-педагогічні засади навчально-виховного процесу в мистецькому коледжі на основі впровадження варіативного компонента дизайн-освіти та інноваційних педагогічних технологій, форм і методів навчання. Здійснено відбір і структурування змісту підготовки дизайнерів одягу й аксесуарів у мистецькому коледжі та розроблено комплект навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Уточнено положення щодо необхідності врахування в організації навчально-виховного процесу в мистецькому коледжі потреб сучасного дизайн-виробництва й модельного бізнесу в творчих конкурентоспроможних фахівцях та участі соціальних партнерів у розвитку конкурсної діяльності майбутніх дизайнерів. Висвітлено історичні аспекти розвитку дизайну та дизайн-шкіл в Україні та світові тенденції підготовки фахівців дизайнерського профілю й обгрунтовано роль мистецтва в художньому розвитку особистості майбутнього дизайнера.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виявлення й обгрунтування особливостей словесної реалізації та функціонування речових образів у художніх системах В. Скотта та Е.Т.А. Гофмана, яких розглянуто у контексті ідейно-естетичної доктрини західноєвропейського романтизму. Зазначено, що увага до світу артефактів формується на вищих щаблях літературної культури. Образ-річ є об'єктом самостійної уваги письменника лише у Ренесансі, за цього одразу ж його функція ускладнювалась - бароко прагнуло "розчинити" чуттєвий блиск речей ідеї "moento mori"; класицизм, культивуючи антично-ренесансний смак до мімезису, перетворював річ на аксесуар. Класицистичний або романтичний твір не можна уявити без розгалуженого змалювання матеріальної цивілізації. Проте, лише у романтизмі сформувався справжній "житопис словом", за яким річ постає у її непростих взаєминах зі своїм творцем - людиною, вона стає певним виразом духовної суті народу, а водночас - набуває іманентності, відчуженості. Відзначено, що історичний роман Скотта є запереченням класицистичного антиісторизму. Минуле репрезентують архітектура та костюм персонажа, побутові деталі. Індивідуальнізація предмета сигніфікує складність співвідносин між людьми. Досвід Скотта став підгрунтям для реалістичного експерименту, в якому мистецтво мало зрівнятися з наукою у її опануванні матеріального світу. У Гофмана час "раздвоєний", бо тут паралально відбувається звичайний "побутовий" час і дихає Вічність, що вкорінене в характерному містицизмі епохи, не вільної від тяжіння до потойбічного. Завдяки Скоттові склалася традиція розгалуженого змалювання середовища, соціальної належності особистого характеру персонажа через систему образів-речей; від Гофмана, якого цікавило не "зовнішнє" буття речового світу, а потаємно-містичні зв'язки між реаліями, наявна лінія "відчуження" речі від людини, що у новітній літературі набуває характеру "бунту речей" проти володаря.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню актуальних проблем створення авторських колекцій актуального одягу і аксесуарів та просування власного бренду на fashion-ринку. Проведено аналіз та досліджено закономірності розвитку світової fashion-індустрії початку XXI століття. Визначено, що у найвищій ціновій категорії активно затребуваним є одяг класу deluxe; досліджено основи методології створення колекцій одягу люксового сегменту.^UThe dissertation is devoted to research of actual problems of creation of author's collections of actual clothes and accessories and advancement of own brand in the fashion-market. The analysis and regularities of development of the world fashion industry of the beginning of the XXI century are carried out. It is determined that in the highest price category, deluxe clothing is actively in demand; the basics of the methodology of creating clothing collections of the luxury segment are investigated.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню художніх прийомів і тенденцій стильового синтезу у створенні жіночого образу. У представленій до захисту праці вперше: обґрунтовано поняття «синтез стилів» як перспективний метод у формуванні сучасного жіночого образу; розроблено і обґрунтовано алгоритм створення жіночого образу на основі синтезу стилів; виконано авторську розробку актуальних жіночих образів на основі синтезу стилів для молодіжної, середньої, старшої вікових категорій. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у виявленні перспективних прийомів стильового синтезу при створенні сучасного жіночого образу та доповненні недостатньо вивчених областей в теорії і практиці дизайну. З метою виявлення основних напрямів синтезу стилів використано актуальні моделі жіночого одягу, представлені на українському ринку дизайнерами Nadya Dzyak, Ksenia Schnaider, українськими брендами RITO, Jul через ресурс Ukrainian Fashion Week, власні ресурси та інтернет-магазини; виданнями TRserial та ELLE та ін. Встановлено, що синтез стилів може здійснюватися або шляхом трансформаційних змін всередині однієї форми, або за рахунок компонування окремих видів одягу в комплект із залученням аксесуарів і прикрас. Наведено аналіз та виявлено особливості поняття «стиль» в мистецтві і дизайні; проаналізовано поняття «стилеутворення», «мікростиль», «стилізація», «стильова структура» у контексті дизайну одягу, виявлено специфічні риси основних стилів у моді та похідних, які утворюються в результаті синтезу різних напрямів. Синтез стилів у створенні цілісного образу визначено як метод поєднання різностильових проявів (формотворчих, конструктивних, композиційних, колористичних, фактурних, оздоблювальних), обумовлених багатофакторним впливом соціокультурного середовища, у цілісну художньо-образну систему. На основі проведеного теоретичного та емпіричного дослідження розроблено класифікацію актуальних стильових напрямів моди, яка налічує 9 груп – базові стилі, мікростилі, авторські стилі, стилі субкультур, стилі/течії спільні для мистецтва і моди, стилі/течії спільні для дизайну і моди, окремі напрями в моді, історичні стилі/історизм, глобальні тенденції. Проаналізовано теорії і практичні концепції художників, стилістів і візажистів XX ст., які є підґрунтям для сучасних дизайнерів стилю щодо розкриття індивідуальності та цілісного перетворення всіх складових образу: теорія кольоротипів (Й. Іттен), принципи кольорової гармонії в макіяжі (М. Фактор), підходи щодо індивідуальної ідентифікації кольору (С. Кейджил); теорія типажів зовнішності (Д. Кіббі), рекомендації щодо визначення типажу і поради для його гардеробної адаптації (Д. Ларсон), принципи поєднання зачіски із зовнішніми даними (В. Сассун). З'ясовано підходи і тенденції у створенні сучасних стильових рішень провідних українських стилістів В. Дюденка, А. Крупчинського, К. Малярчук, І. Оболенської, Є. Калкатова, І. Браїлко, О. Слонь, Ю. Пеліпас, М. Мурадової, Л. Попової. Проаналізовані підходи науковців до вікової періодизації дозволили виявити найбільш прийнятний для останніх досліджень розподіл, що використовується для проектування одягу: одяг для дорослих за віковою ознакою поділяють з урахуванням трьох вікових груп: молодшої (18 – 29 років), середньої (30 – 44 роки) та старшої (від 45 років і старше). Виділено 7 етапів створення індивідуального образу на основі синтезу стилів: 1) аналіз потреб жінки, які мають задовольнятися за допомогою образно-функціонального вирішення; 2) визначення призначення образу; 3) з'ясування стильових уподобань споживача, визначення стильового рішення відповідно до призначення образу і потреб; 4) аналіз зовнішніх параметрів; 5) визначення форм, силуетів, фактур, кольорових поєднань, декоративного оздоблення; 6) ескізна проробка цілого образу, розробка технологічної карти зачіски; візуалізація образно-стильової структури образу за допомогою мудборду; 7) реалізація ескізного задуму. Практична частина дослідження представлена авторською розробкою та фотофіксацією індивідуальних стильових рішень жіночих образів трьох вікових груп. Опрацьовано образи різного призначення відповідно до потреб, стильових уподобань, вікових характеристик. Аналіз перспективних прийомів стильового синтезу в сучасному жіночому костюмі та результати практичного впровадження доповнюють недостатньо вивчені області в теорії і практиці дизайну.Ключові слова: синтез стилів, жіночий модний образ, дизайн одягу, тенденції, прийоми дизайну, індивідуальний стиль, вікові групи.^UThe dissertation work is devoted to the study of artistic techniques and trends in stylistic synthesis in the creation of a female image. In the presented thesis defense for the first time: substantiated the concept of «synthesis of styles» as a promising method in the formation of a modern female image; developed and substantiated an algorithm for creating a female image based on the synthesis of styles; the author's development of actual female images was carried out on the basis of the synthesis of youth, middle age and senior age styles. The practical significance of the obtained research results lies in the identification of promising methods of stylistic synthesis. In order to identify the main areas of synthesis of styles used current models of women's clothing, presented on the Ukrainian market by designers Nadya Dzyak, Ksenia Schnaider, Ukrainian brands RITO, Jul through the resource Ukrainian Fashion Week, by own resources and online stores; editions TRserial and ELLE, etc. It has been established that the synthesis of styles can be carried out either by transformational changes within one form, or by arranging individual types of clothing into a set with the involvement of accessories and adornments.Conducted analysis and exposed features of the «style» concept in art and design; analyzed the concept of «style formation», «micro style», «stylization», «style structure» in the context of clothing design, identified the specific features of the main styles in fashion and derivatives, which are formed as a result of the synthesis of various directions. Synthesis of styles in creating a holistic image was defined as a method of combining different-style manifestations (form-building, constructive, compositional, coloristic, textured, finishing), due to the multifactorial influence of the socio-cultural environment, into an integral artistic-figurative system. Based on the conducted theoretical and empirical research, a classification of current style trends in fashion has been developed, which includes 9 groups – basic style, microstyle, author's style, style of subcultures, styles / trends common for art and fashion, styles / trends common for design and fashion, individual trends in fashion, historical styles / historicism, global trends. Analyzed theories and practical concepts of artists, stylists and makeup artists of the XX century. Which are the basis for modern style designers to reveal individuality and a holistic transformation of all components of the image. The theory of color types (I. Itten), the principles of color harmony in makeup (M. Factor), approaches to individual color identification (S. Cageil), the theory of appearance types (D. Kibby), recommendations for determining the type and advice for his wardrobe adaptation (D. Larson), the principles of combining hairstyles with external data (V. Sassoon) were analyzed. The approaches and tendencies in the creation of modern style solutions of the leading Ukrainian stylists V. Dyudenko, A. Krupchinskaya, K. Malyarchuk, I. Obolenskaya, E. Kalkatova, I. Brailko, A. Slon, Y. Pelipas, M. Muradova, L. Popova were clarified.Analyzing approaches of scientists to age periodization made it possible to identify the most acceptable distribution for recent studies, used for designing clothes: clothes for adults are divided by age, taking into account three age groups: youngest (18 – 29 years old), middle (30 – 44 years old) and older (45 years and older). There are 7 stages of creating an individual image based on the synthesis of styles: 1) analysis of needs of woman, which must be satisfied with the help of a figurative-functional solution; 2) determination of the purpose of the image; 3) finding out the style preferences of the consumer, determining the style solution in accordance with the purpose of the image and needs; 4) analysis of external parameters; 5) determination of shapes, silhouettes, textures, color combinations, decorative trim; 6) a sketch study of the whole image, the development of a technological map of a hairstyle, visualization of the figurative and stylistic structure of the image using a mood board; 7) implementation of the outline plan.The practical part of the research is presented by the author's development and photographic recording of individual stylistic solutions of female images of three age groups. Processed images for various purposes in accordance with the needs, style preferences, age characteristics. Analysis of promising methods of stylistic synthesis in modern women's suit and the results of practical implementation complete the insufficiently studied areas in the theory and practice of design.Key words: synthesis of styles, female fashionable image, costume design, trends, design techniques, individual style, age groups.

Роботу присвячено дослідженню структурно-семантичних, функційних та стилістичних особливостей корпусу сучасних політичних масмедійних карикатур, сформованого шляхом суцільної вибірки на матеріалі сучасних електронних ресурсів (новинних інтернет-сайтів, на сторінках яких політична масмедійна карикатура супроводжує, інформує, критикує, привертає увагу чи ілюструє відповідний контент (“The Economist”, “Newsweek”, “The Week”, “Review Journal”, “Los Angeles Daily News”); окремих карикатурних рубрик, у яких карикатури входять до тематичних підрозділів, присвячених важливим суспільним подіям (“Politico”, “The Mercury News”, “US News and World Report”, “The Denver Post”) та вебсторінок, на яких представлено структуровані за тематичними розділами карикатури (“Cartoon Movement”, “Go Comics”, “The Daily Cartoonist”, “CARTOONSTOCK”) з метою формування образів американських політиків. У процесі комплексного дослідження специфіки американських політичних масмедійних карикатур виокремлено їхні основні структурно-композиційні атрибути, серед яких зображення персонажів і об’єктів та їх ключових рис, не цілком схожих на свої оригінали, що імпліцитно вказують на зміст інформації. Імпліцитності змісту сприяють й специфічні риси обличчя (ніс, підборіддя, зачіска, лоб), особисті аксесуари (окуляри, годинник, запонки тощо), елементи гардеробу (краватка, костюм, капелюх). На підставі аналізу корпусу ілюстративного матеріалу виокремлено два типи політичних масмедійних карикатур: невербалізовані (68%) та частково вербалізовані (32%).Установлено, що зміст карикатури не завжди представлено сумою значень репрезентованих елементів. Обґрунтовано, що є випадки, коли важливі сенси передано імпліцитно через зображення предметів чи істот, які мають приховане значення, що, безперечно, вимагає від реципієнта певних енциклопедичних знань, і за їх відсутності може викликати труднощі під час декодування. Резюмовано, що розміщення предметів чи осіб (задній чи передній план), пропорції елементів зображення (розміри окремих частин тіла, одних персонажів чи предметів порівняно з іншими) теж відіграють певну роль у формуванні сукупного значення, надаючи їм ваги (за рахунок більшого розміру), викликаючи певні асоціації (великий ніс – брехня) чи посмішку за рахунок дивакуватого вигляду. Структурно-семантичний аналіз засвідчив мультимодальну природу політичних масмедійних карикатур з комплементарним, паралельним та нульовим типами кореляції вербальних і невербальних складників. Взаємозалежність вербальних та невербальних елементів прослідковуємо у комплементарній кореляції (33%). Паралельну кореляцію (28%) спостерігаємо, коли невербальні компоненти доповнюють вербальні, які, по-перше, часто пояснюють через підписи, що зображено, а, по-друге, можуть надавати додаткових смислових відтінків через іронічні висловлювання персонажів на певні відомі у відповідному культурному середовищі події, що полегшує процес декодування змісту повідомлюваного. Невдале або занадто складне поєднання модусів без належного контекстуального супроводу, а також політичні масмедійні карикатури, які не містять жодного вербального складника (або він мінімальний), мають нульову кореляцію (39%). Простежено, що структурно, композиційно та семантично найпростіші невербальні компоненти зображення певних символічних прототипів чи предметів можуть виконувати виключно інформативну функцію (наприклад, політична символіка двох конкуруючих партій під час виборів). Такі карикатури не викликають жодних додаткових асоціацій, не мають прагматичного навантаження; їхнє основне завдання – сфокусувати увагу на учасниках виборчої кампанії. У корпусі ілюстративного матеріалу також ідентифіковано низку функцій, які виконують сучасні американські політичні масмедійні карикатури: дейктичну (29%), атрактивну (23%), демонстративну (17%), інформативну (11%), сатиричну (8%), експресивну (6%), критичну (6%).Комунікативно-прагматичний потенціал політичної масмедійної карикатури реалізовано мультимодальними стилістичними засобами, такими як метафора (27%), метонімія (16%), метафтонімія (10%), алегорія (10%), гра слів (14%) та алюзія (23%). Екстрапольовані в мультимодальну площину стилістичні прийоми не лише сприяють влучнішій передачі суті повідомлюваного, але й надають йому образності та експресії, а також здатні експліцитно чи імпліцитно увиразнювати зміст. Використання мультимодальних стилістичних прийомів викликає інтерес, але разом з тим й ускладнює процес розуміння, тому потребує ретельного планування сценарію композиції з урахуванням соціокультурного контексту й енциклопедичних знань цільової аудиторії. Науково обґрунтовані підходи та застосовувані методи й методики в площині мультимодальності засвідчили дієвість обраних інструментів й уможливили чітке формування образів американських політиків значною мірою завдяки невербальним складникам (рисам обличчя, аксесуарам, одягу).^UThe research focuses on analyzing the structural, semantic, functional, and stylistic characteristics of a collection of modern political media cartoons. The corpus was formed through continuous sampling of various electronic resources such as news websites like "The Economist", "Newsweek", "The Week". "Review Journal", and "Los Angeles Daily News". The cartoons are used to accompany, inform, criticize, attract attention, or illustrate the relevant content. The collection also includes separate cartoon sections, which contain thematic sub-sections dedicated to significant social events and are featured in websites like "Politico", "The Mercury News", "US News and World Report", "The Denver Post". Finally, the collection contains cartoons presented in thematic sections structured into webpages like "Cartoon Movement", "Go Comics", "The Daily Cartoonist" and "CARTOONSTOCK", which create images of American politicians.Through a thorough analysis of American political media cartoons, the author has identified their primary structural and compositional attributes. These include the depiction of characters and objects, which may not resemble their real-life counterparts, yet implicitly convey information. The implicitness of the content is further emphasized by specific facial features such as the nose, chin, hairstyle, and forehead, as well as personal accessories like glasses, watches, and cufflinks, and wardrobe elements like ties, suits, and hats.After analyzing a corpus of illustrative material, we have identified two types of political media cartoons: non-verbal (68%) and partially verbal (32%).It has been proven that the meaning of a cartoon is not always a straightforward combination of the meanings of the objects or characters depicted. Sometimes, important meanings are conveyed through the image of objects or creatures that have a hidden meaning. This requires some background knowledge from the viewer to decode. The placement of objects or characters in the image (background or foreground), as well as the proportions of the image elements (the size of individual body parts, some characters or objects compared to others), also play a role in the meaning conveyed. Larger objects or characters may carry more weight, evoke certain associations (a larger nose is lie), or even bring a smile to the viewer's face due to their unusual appearance.Structural and semantic analysis of political media cartoons has revealed that they have a multimodal nature, comprising both verbal and non-verbal elements. These elements are interdependent and can be classified into three types of correlation: complementary, parallel and zero. Complementary correlation (33%) refers to situations where verbal and non-verbal elements work together in a complementary manner. Parallel correlation (28%) is observed when non-verbal components complement the verbal ones, which can be further explained through captions and ironic statements of characters on certain events. This facilitates the process of understanding the message. Political media cartoons that contain too complex a combination of modes without proper contextual support, or those that do not have any verbal component (or have a minimal one), have a zero correlation (39%).It has been observed that the simplest non-verbal components of certain symbolic prototypes or objects can perform an exclusively informative function in terms of their structure, composition, and meaning. For instance, political symbols of two competing parties during elections serve as informative tools without evoking any additional associations or carrying any pragmatic load. The primary goal of such cartoons is to draw attention to the participants of the election campaign.The corpus of illustrative material identifies several functions performed by contemporary American political media cartoons: deictic (29%), attractive (23%), demonstrative (17%), informative (11%), satirical (8%), expressive (6%), and critical (6%).Political mass media cartoons employ various stylistic devices such as metaphor (27%), metonymy (16%), metaphtonymy (10%), allegory (10%), wordplay (14%) and allusion (23%) to effectively communicate their message. These stylistic devices not only help in conveying the essence of the message accurately, but also add imagery and expression to it, and can express the meaning explicitly or implicitly in a multimodal manner.The use of multiple stylistic techniques is fascinating but can make it difficult to understand. Therefore, it requires careful planning of the composition, taking into account the socio-cultural context and knowledge of the target audience. Scientifically proven approaches and applied methods in the field of multimodality have shown the effectiveness of chosen tools and have made it possible to clearly form images of American politicians, largely due to non-verbal components such as facial features, accessories, and clothing.