Дисертацію присвячено питанням культурологічного фундаменту художніх новацій XX століття. На прикладі музики розроблено концепцію аконфліктності як системоутворюючого логічного і естетичного фундаменту ряду композиторських технік і аконфліктної драматургії як самостійного типу музичної драматургії. Це дозволило з позитивних позицій оцінити процеси кардинальних змін образомовних складових у європейській (за художньою традицією) музиці XX століття, виявити їх еволюційну закономірність. Дослідження розширює уявлення щодо конфліктності в європейській культурі постренессансу. Водночас розроблено ряд питань культурологічного характеру, висвітлючих стан найважливіших духовно-художніх течій XX століття, зокрема у слов'янській культурі, котрі грунтуються на ідеях аконфліктності.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади аксіологічного моделювання мас-медійної інформації (ММІ), яка розглядає журналістський текст з позиції комунікації та когніції одночасно. Встановлено, що основна ідея концепції полягає в тому, що текст постає як системно-структурна та смислова організація, що актуалізує ціннісні смисли повідомлення. Структурна організація виявляється через аксіологічні моделі, а смислова - через концептуальні утворення, що наповнюють дані моделі в процесі творення тексту. Запропоновано типологію аксіологічних моделей ММІ, виявлено парадигму оцінних текстів. Розроблено нову методику концептуального аналізу шляхом аналізу найчастотніших аксіологічних моделей ММІ, охарактеризовано стан вітчизняної медійної аксіосфери.

  Скачати повний текст

Уперше подано цілісну характеристику багатогранної діяльності Анатоля Вахнянина - композитора, диригента, співака, громадського діяча, літератора, а також введено в обіг новий архівний матеріал. На його базі систематизовано погляди діяча на різні галузі музичного мистецтва (музичну естетику, фольклор, духовну музику, театр, теорію музики). Розширено обсяг композиторської творчості А.Вахнянина, що дає підстави для характеристики його композиторського стилю, який базується на засадах романтизму. Висвітлено взаємодію його композиторської творчості та музикознавчих зацікавлень. Зазначено, що завдяки плідній громадській, виконавській, диригентській та композиторській діяльності А.Вахнянина музичне життя Галичини того часу збагатилося новими ідеями, зміцніли зв'язки з композиторами Великої України (М.Лисенком, П.Ніщинським). Доведено, що в еволюції музичної культури Галичини його діяльність сприяла переходу від аматорського етапу композиторської творчості до подальшого її розвитку на професійній основі.

  Скачати повний текст

Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості проявів інтересу до арістотелізму у філософських курсах Києво-Могилянської академії. Простежено поступове зацікавлення ідеями Арістотеля в Київській Русі, формування раціоналістичної традиції в українській духовній культурі. Визначено причини звернення професорів Києво-Могилянської академії до філософії Арістотеля, проаналізовано прояви схоластизованого арістотелізму та простежено його трансформацію в арістотелізм ренесансний і постренесансний.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено соціально-філософський аналіз передумов і методологічних засад вивчення армії як суб'єкта забезпечення національної безпеки українського суспільства у період його системної трансформації, що дає можливість сформулювати розуміння збройних сил як соціального інституту захисту життєво важливих інтересів посттоталітарної країни. Визначені основні суперечності і особливості військового будівництва, яке потребує свого вдосконалення. Обгрунтовуються проблеми оптимізації діяльності армії в контексті забезпечення національної безпеки України. Головним концептуальним положенням роботи є ідея про залежність безпеки країни від цілісності діяльності основних суб'єктів захисту життєво важливих інтересів українського народу та загального процесу соціокультурної реформації суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено й описано образний фонд сучасної масової культури Заходу, розглянуто механізми його функціонування та розвитку. Здійснено культурологічно-філософський аналіз образів, що були запозичені з традиційних культур Сходу та найбільш широко використовувались у творах масової культури (кінофільмах, відео- та комп'ютерних іграх, масовій літературі). З'ясовано, що на формування даних образів суттєво впливнула концепцію Ф.Ніцше про надлюдину. Встановлено, що вибір певних образів значною мірою обумовлений закономірностями колективного несвідомого. Показано особливості відображення архетипових образів Сходу у масовій свідомості Заходу. Проаналізовано таку важливу складову частину індустрії масової культури як відеоігри. Зроблено висновок, що внаслідок широкого запозичення певних елементів інших культур західною культурою зміни її базових інститутів не відбувається.

  Скачати повний текст

Виявлено вплив соціальних та особистих чинників на змістовність архітектурної ідеї. Надано характеристику основних професійних засобів архітектора - понятійного апарату та архітектурної графіки. Виявлено роль понятійних та образних засобів та відображено в теоретичній моделі їх взаємодію в процесі формування ідеї в творчій діяльності архітектора. Надано методичні рекомендації стосовно технології ведення творчого пошуку.

  Скачати повний текст

Комплексно висвітлено діяльність В. Сарбея (1928 - 1999 р.) як історика України. На основі вивчення архівних джерел, творчої спадщини вченого, матеріалів його особистого архіву проаналізовано всі аспекти наукової діяльності та розглянуто його життєвий і творчий шлях на тлі суспільно-політичних явищ, які відбувались в Україні. Зауважено, що у науковому доробку дослідника (більше тисячі робіт) відображені процеси змін його історичних поглядів. Зазначено, що В. Сарбей вивчав історію України XIX - початку XX ст. У радянські часи його праці з даної проблеми відповідали ідеям радянської історіографії, з кінця 1980-х рр. він розпочав розробку питань національної історії. У 1990-х рр. В. Сарбей запропонував концепцію українського відродження, а також ідеї щодо висвітлення та дослідження історії України. Окремі праці науковця присвячені історії української історичної науки періоду XX ст. Важливе місце у доробку В. Сарбея належить персонологічним розвідкам.

  Скачати повний текст

Досліджено верховенство права як доктрину конституційної теорії та принципи юридичної практики. Розкрито значення цієї доктрини для теорії та практики новітнього українського конституціоналізму на основі теоретичної спадщини античних мислителів, средньовічної пам'ятки права Великої Хартії 1215 р., класичних авторів теоретиків європейського лібералізму епохи Просвітництва, на базі доробку представників наукової школи природного права, з використанням політико-юридичних документів стосовно Американської та Французької революцій XVIII ст, праць основоположника доктрини верховенства права англійського професора Алберта Вен Дайсі (XIX ст.), на підставі аналізу її розвитку у другій половині XX ст. у межах конституційної теорії англосаксонської та континентально-європейської систем права. Досліджено зміст юридичного принципу верховенства на основі доробку інституційних і експертних органів ООН (Міжнародної комісії юристів), Ради Європи, ЄС та з урахуванням тлумачної діяльності Європейського Суду з прав людини в Страсбурзі. Досліджено питання зародження верховенства права в Україні та труднощі цього процесу, зумовлені спадщиною російської культурної традиції, наслідками марксизму-ленінізму та догматизмом юридичного позитивізму радянського зразка. Запропоновано тлумачення верховенства права як засадничий принцип новітнього українського конституційного права, а також докорінно відмінний від панівного у вітчизняній науці погляд на природу українського засадничого акта - Конституції 1996 р.

  Скачати повний текст

Доведено, що мир і безпека людства можливі лише за умови існуючого, історично детермінованого універсального міжнародного правопорядку, ідея встановлення якого виникла в процесі роботи Вестфальського конгресу 1643 - 1648 рр. та була реалізована шляхом підписання Оснабрюцького та Мюнстерського договорів 1648 р. На прикладі державно-правового устрою Священної Римської імперії німецької нації проаналізовано модель монополярного європейського правопорядку як попередника вестфальської конфігурації міжнародного права. Запропоновано концепцію існування лабільної системи впливових сил та держав у Європі XVII ст. Показано місце та роль Московської держави, а також запорізького козацтва та народів Закарпаття у зазначеній лабільній системі. Уперше у вітчизняній науці міжнародного права висвітлено правові засади того універсального правопорядку, який стабілізував міжнародні відносини у XVII - XVIII ст. Зроблено висновок щодо наявності "вестфальських" коренів таких інститутів міжнародного права як міжнародно-правове визнання, мирні способи розв'язання міжнародних спорів, відповідальність у міжнародному праві, гарантії виконання міжнародних договорів.

  Скачати повний текст

Виявлено, що на початку ХХ ст. ідея білоруського відродження не вичерпувалася культурно-просвітницькими завданнями, а включала в себе пошуки форм національно-державного самовизначення білоруського народу. Розкрито стан національно-політичних сил Білорусі після Лютневої революції в Росії, що внесла новий зміст у визвольний рух Білорусі та вирішення національного питання.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз формування та розвитку теорії народного представництва. Вивчено витоки народовладдя та ставно-представницьких органів у Київській Русі, сеймовий досвід польсько-литовського періоду та Ради на Гетьманщині (склад, компетенцію, порядок роботи), а також українське представництво у парламентських установах Австро-Угорщини та Державній думі Росії. Значну увагу приділено становленню вітчизняного парламентаризму у добу національно-визвольних змагань 1917 - 1920-х рр., зокрема, формуванню складу та представництва, організаційних структур, компетенції, функцій та порядку роботи Української Центральної Ради; ідеям і спробам скликання народного представництва доби Гетьманату та Директорії; розвитку парламентаризму в ЗУНР, започаткуванню радянських вищих представницьких органів.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичні аспекти впливів європейської архітектури на містобудування й архітектуру Палестини. За результатами дослідження з'ясовано, що в архітектурі Сходу зберігається прагнення до гармонії з природою, пристосування до ритму та законів природи. Виявлено, що вплив європейської цивілізації у стародавні періоди зумовив збагачення архітектури Палестини еліністичною та римською культурою, архітектурою та містобудівельно-планувальними ідеями. У період з кінця XIX до середини XX ст. європейський вплив мав відображення у будівництві поселень, плануванні міст Тель-Авів і Хайфа, за проведення яких були застосовані всесвітньо відомі та прогресивні функціонально-композиційні схеми: місто - сад, лінійне місто з різними забудовами - суворо живописною, прямокутною. Зодчі Палестини та Європи зробили значний внесок у формування нової структури. За результатами дослідження показано, що розвиток цього процесу можна подати у історико-об'єктивному, територіально-містобудівному й особистістно-суб'єктивному аспектах.

  Скачати повний текст

З'ясовано специфіку політико-правового дискурсу українського лібералізму як одного з головних напрямків соціально-правової ідеології, що вплинуло на становлення національної школи правознавства. Висвітлено визначальні моменти розвитку української ліберальної політико-правової думки, запропоновано періодизацію його етапів. Установлено та доведено генетичний взаємозв'язок розвитку вітчизняної політико-правової думки з розвитком континентальної версії лібералізму. Доведено вплив ліберальної ідеології на становлення української національної ідеї. Проаналізовано соціально-політичну практику ліберального руху в Україні та зроблено висновок щодо наявності трансформаційного характеру українського лібералізму, що визначається головною місією ліберальної ідеології: модернізувати суспільство, базуючись на відповідних соціальних змінах. На підставі аналізу історичного розвитку ліберальної ідеології доведено, що ідея української державності в XIX - XX ст. формувалась та реалізовувалась на практиці під впливом європейського лібералізму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вчення Гегеля про громадянське суспільство, виявлено й охарактеризовано його життєздатні елементи. Досліджено генезу філософсько-правових поглядів мислителя взагалі та його вчення про громадянське суспільство зокрема. Визначено місце філософії права у структурі "кінцевої редакції" системи Гегеля, показано роль його філософсько-правових студій у формуванні загально-філософських поглядів. Досліджено вплив загальнофілософських поглядів Гегеля на вирішення ним філософсько-правових проблем. Розглянуто структуру, основні принципи та категорії гегелівського вчення про громадянське суспільство. Здійснено порівняльне дослідження гегелівського вчення про громадянське суспільство з ідеями його попередників та конкретизовано особистий внесок ученого у розвиток даної теорії. Проаналізовано основні етапи засвоєння, критичні дослідження та подальший розвиток гегелівського вчення про громадянське суспільство. Окреслено можливості використання життєздатних елементів даного вчення сучасною вітчизняною філософсько-правовою наукою з метою правового забезпечення побудови громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний компаративістський аналіз філософсько-антропологічних поглядів Г.Кониського та Г.Сковороди. Досліджено літературні пам'ятки XV - XVIII ст. та доведено, що в українській філософії існували певні напрями у трактуванні суті людини, а саме: ранньогуманістичний, утраквістичний, релігійно-містичний та раціоналістична течія нової християнської філософії. Показано найтиповіші риси людини бароко, які грунтуються на ідеях Г.Кониського та Г.Сковороди стосовно співвідношення душі та тіла, теорії пізнання, концепції щастя. Реконструйовано складові практичної філософії Г.Кониського та Г.Сковороди та з'ясовано особливості обгрунтування ними ролі морального вдосконалення людини, пізнання Бога та самореалізації у земному житті як основних чинників досягнення щастя, що свідчить про синтез у межах культури українського бароко філософських ідей, продукованих в інтелектуальному середовищі братських шкіл та Острозького культурно-освітнього осередку, з західноєвропейськими дудховними надбаннями.

  Скачати повний текст

На базі різноманітних джерел прослідковано трансформацію правозахисного руху в політичний, розкрито відмінності в ідеях і методах їх діяльності. Зазначено важливість програмових вимог Гельсінського руху, що виникали під час його діяльності, для подальшого розвитку ідеї незалежної правової Української держави.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз становлення уявлень про справедливість, виявлено закономірності і конкретно-історичні особливості цьго процесу. З'ясовано його зумовленість різноманітними детермінантами, а також визначено світоглядне та методологічне значення в різні історичні епохи. Виділено теоретико-праксеологічні основи оперування справедливістю, уточнено трансчасовий понятійний інваріант справедливості, його залежність від суспільної дійсності та зворотнього впливу на неї. Конкретизовано змістовні та функціонально-інструментальні критерії справедливості, з'ясовано, що уявлення про неї є конкретно-історичним. Уточнено теоретичні основи соціально-філософського оперування справедливістю. Доведено, що ідея справедливості завжди посідала істотне місце в світоглядній системі людства, а в періоди суспільних трансформацій набувала особливої гостроти, тому цілком об'єктивно аналізується за умов українського сьогодення.

  Скачати повний текст

Висвітлено суспільно-просвітницькі джерела та орієнтири виникнення громадсько-освітнього руху в Україні. Розглянуто освітню діяльність і науково-педагогічну спадщину учасників національного громадсько-просвітницького руху ХІХ ст., їх педагогічний досвід, теоретичні узагальнення, надбання в царині виховання, демократизації та націоналізації освіти, ролі української мови у розвитку дитини, які збагатили українську педагогічну думку, сприяли піднесенню її до рівня європейської. Обгрунтовано висновок, що основу педагогічних поглядів української інтелігенції склала ідея народності у вихованні. На основі зібраних і систематизованих архівних матеріалів, документів, посібників, довідників та епістолярної спадщини розкрито форми та способи поширення освіти серед широких верств населення. Визначено роль і місце найвизначніших представників громадсько-просвітницького руху (В.Білозерського, О.Кониського, М.Костомарова, П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, О.Потебні,П.Чубинського та ін.) у формуванні національної самосвідомості українського народу.

  Скачати повний текст