Здійснено пошук і досліджено конкретні результати корейсько-японського мовного впливу, зокрема елементи давньокорейскої мови, які зустрічаються у давньояпонських джерелах, проведено їх лексико-семантичний аналіз. Охарактеризовано історичні події, якими супроводжувався процес корейсько-японського мовного впливу. Зазначено, що значна частина давньояпонських лексичних запозичень з давньокорейської мови, що сприймаються сучасними дослідниками як прямі давньояпонські запозичення з китайської мови, може бути масивом лексики, запозиченим з сініфікованої мови корейських поселенців, в якому помітні сліди кореїзації читань знаків китайської ієрогліфіки. Розглянуто певні зразки китайської лексики, яку використовували японці у період V - X ст. Зауважено, що цей пласт лексики китайського походження у процесі запозичення давніми корейцями китайської системи письма зазнав адаптації до норм давньокорейської мови. На підставі аналізу запозиченої корейської лексики гіпотетично визначено сфери життя давніх японців, які під впливом прибульців з материка зазнали найзначнішого розвитку. Проаналізовано результати тематичної класифікації та кількісно оцінено давньокорейсько-японські термінологічні запозичення. Зроблено висновок, що найбільший відсоток технологічних термінів материкового походження було запозичено у сферу архітектури та сільського господарства. Виявлено, що японці значну увагу приділяли впровадженню новітніх військових технологій, запозичених у сусідів.

  Скачати повний текст

У дисертації розроблено новий підхід до дослідження способів словотвору молодіжних соціолектів та їхнього функціонування в мережевому просторі з обґрунтуванням такого мовного утворення як цілісного та невід'ємного складника лексичної системи сучасної японської мови, що впливає на її інноваційні процеси у словотворі і семантиці.Запропоновано визначення молодіжного соціолекту як варіанта загальнонаціональної мови, що репрезентує світосприйняття, культурний досвід та моделі комунікативної поведінки молоді, детермінованого низкою соціолінгвістичних змінних з провідним параметром віку. Творення молодіжних соціолектів детерміновано такими соціолінгвальними параметрами, як соціальний тип, мовна спільнота, соціолінгвальні змінні віку, професії, статі, класу, статусу, належності до певної субкультури, що є критеріями класифікації соціолектів на стратифікаційні підмови.У розробці комплексної інтегративної методики дослідження використано інструментарій сучасних соціолінгвістичних методів і спеціальних методів та прийомів лінгвістики, у тому числі метод деривативного аналізу, формально-структурні прийоми аналізу за безпосередніми складниками, структурно-семантичного компонентного аналізу, елементи ономасіологічного аналізу, прийоми аналізу абревіатур і акронімів, метод концептуальної інтеграції, зіставного і стилістичного аналізів, прагмалінгвістичні методики, метод кількісних підрахунків, метод словникових дефініцій і етимологічного аналізу, а також метод соціолінгвістичного інтерв’ювання і анкетування.виявлено найпоширеніші способи й моделі словотворення у японських молодіжних соціолектах та здійснено їхньої класифікацію; продуктивні дієслівні, іменникові, прикметникові і прислівникові афікси; типи твірних одиниць за їхню частиномовною належністю і походженням, особливості граматичних процесів, що відбуваються у японському молодіжному словотворі під час поєднання афіксів з твірними словами, а також морфологічні і семантичні трансформації похідних слів-новотворів; встановлено значення, які надають афікси похідному слову.Обґрунтовано, що найпоширенішими способами словотворення у японських молодіжних соціолектах є скорочення, афіксація, англомовні запозичення, словоскладання, творення одиниць непрямої номінації і похідних, що ґрунтуються на прийомі словотвірної мовної гри.Скорочення ґрунтується на усіченні одного, двох і більше складників простого або складного слова, етикетних висловів, вільних сполучень і фразеологізмів відповідно до різнокомпонентних абревіатурних моделей, що реалізують принцип мовної економії і прагнення молоді до стислості, екпресивності, емотивності.Установлено, що найпродуктивніші ініціальні абревіатури як латинізація літер повнозначних власне японських лексем і англомовних запозичень представлені "стилем KY" за моделлю усічення кінцевої частини вихідного слова. Скороченню через редукцію дієслівного суфіксу 〜ら найчастіше підпадають дієслова з двома або трьома морами, рідше – з п’ятьма-шістьма морами.Визначено, що найпоширенішою моделлю деривації у молодіжних соціолектах, що зумовлює їхню своєрідну граматику, суфіксальний спосіб за допомогою дієслівних суфіксів ることば, 〜する, 〜つく; прикметникових суфіксів 〜い, ～げ, ～っぽい, у тому числі суфіксів ступеню ～フル і ～レス, вираження стану 〜てる і "родовидових зв’язків" ～系; іменникових суфіксів 〜さ, ～み, гонорифічних суфіксів ввічливості 君, ちゃん, 男, які є маркерами ввічливості; запозичених англійських суфіксів ~ing, ~ee, ~er, суфіксу ～チック, що співвідноситься з японським ～的. Визначено, що процеси запозичення іншомовних слів відзначені такими особливостями, як творення синонімів-дуплетів, інкорпорація неологізмів, формування акронімів, вихідні конститутивні одиниці яких можуть бути і запозиченими, і включати одиниці змішаного типу.Творення молодіжних соціолектів, що ґрунтуються на прийомах мовної гри, залучає редуплікацію ономатопеїчних лексем із подвоєнням кореню, лексеми або морфеми, використання явища паронімії, ненормативну перестановку морфем; каламбури, контамінації із випадінням кінця першої або початку другої лексем, засоби непрямої номінації через метафоризацію і метонімізацію.Серед унікальних засобів творення соціолектизмів мережевого простору виокремлено використання і ненавмисної, і навмисної неправильної конвертації через схожість нотації звукових гіперполів; перетворення на основі графемної подібності ієрогліфів, із заміною похідних символів кількома графемами із розширенням семантики похідного елементу, використання піктограм, символів, адаптованих варіантів японських стилів письма і різномовних абеток, поєднання ієрогліфа з абревіатурами і акронімами від англійських слів.Перспективою подальших досліджень вбачаємо вивчення словотвірних інновацій на фонетичному рівні, а також дослідження словотвору молодіжних соціолектів порівняно з іншими групами лексики обмеженого соціального вжитку.^UThe thesis introduces a new approach to studying the word-formation methods of youth sociolect and its network functioning, with justification for such a linguistic formation as an integral and inseparable component of the lexical system of contemporary Japanese language, influencing its innovative processes in word formation and semantics.The dissertation proposes the definition of youth sociolect as a variant of the colloquial-functional style of the national language that represents the world perception, cultural experience, and models of the communicative behaviour of young people, determined by a set of sociolinguistic variables with the leading parameter being age. The creation of a youth sociolect is determined by such sociolinguistic parameters as social type, linguistic community, sociolinguistic variables of age, profession, gender, class, status, and affiliation with a particular subculture, which serve as criteria for classifying the sociolect into stratification groups and subgroups.Based on derivative analysis and techniques for analyzing abbreviations and acronyms in conjunction with componential and onomasiological analysis, as well as analysis of immediate constituents, the study identifies the most common methods and models of word formation in Japanese youth sociolects and substantiates their classification.The research justifies that the most common word-formation methods in Japanese youth sociolects are abbreviation, acronym formation, the grammatical process of reduction of the verbal suffix -RA, suffixation, compounding, creating units of indirect nomination, and derivatives based on the word-formation language game technique.The study determines that the most common derivation model in youth sociolect, which shapes its distinctive grammar, is the suffixation method using verbal suffixes [ru kotoba], [suru], [zuku]; adjectival suffixes い, ～げ, ～っぽい, including degree suffixes ～フル [furu] and ～レス [resu], as well as state [teru], and "genus-species relationships"「～系; nominal suffixes 〜さ,「～み」 [~mi], honorific politeness suffixes「君」 [kun], 「ちゃん」 [chyan] 「男, which are negative politeness markers in the Japanese politeness system; borrowed English suffixes ~ing, ~ee, ~er, the suffix ～チック [chikku], which corresponds to the Japanese ～的 [teki].The dissertation proves that, unlike the standard language, where suffixes that create units in all three parts of speech can be both inflectional and derivational, they serve a derivational function in youth sociolects. In terms of Japanese word formation the non-standard derivational models provide the expressive, emotive, and evaluative connotations of derived sociolectisms. The creation of youth sociolects, based on linguistic play techniques, involves the reduplication of onomatopoeic lexemes with the duplication of the root, lexeme, or morpheme, the use of the phenomenon of paronyms, non-standard morpheme rearrangement, puns, contamination with the omission of the end of the first or the beginning of the second lexeme, and means of indirect nomination through metaphorization and metonymization. Among the unique means of creating network sociolectisms the dissertation identifies the use of both unintentional and intentional improper conversion due to the similarity of notation of sound hyperpoles. This involves transformation based on the graphemic similarity of hieroglyph characters, substituting derivative symbols with multiple graphemes to expand the semantics of the derivative element, the use of pictograms, symbols, adapted versions of Japanese writing styles, and various alphabets, as well as combining hieroglyph characters with abbreviations and acronyms from English words.The perspective of the further research is the study of word-formation innovations at the phonetic level, as well as the study of word formation in youth sociolects in comparison with other groups of limited social use vocabulary.