Уперше запропоновано інтегративно-особистісну модель саморегуляції, характерною ознакою якої є введення блоку інтеграції та прийняття рішення. Уточнено наукові уявлення щодо змісту поняття, структури та механізму психологічного благополуччя, розглянуто його основні аспекти (ресурсний, процесуальний, результативний, структурний, оціночний). Розкрито сутність поняття та структуру особистісного потенціалу, визначено роль розуміння у блоці самовизначення. Проаналізовано взаємозв'язки системи саморегуляції та психологічного благополуччя. Виявлено, що система саморегуляції найбільше взаємопов'язана з ресурсним і результативним аспектами психологічного благополуччя. Розглянуто чинники та вияви різних рівнів основних складових психологічного благополуччя. Виділено характеристики, що відрізняють суб'єктів з високим, середнім і низьким рівнем задоволеності життям, а також показники психологічного благополуччя особистості й особистісного потенціалу.

  Скачати повний текст