У хворих з гострою виразковою шлунково-кишковою кровотечею різного ступеня вивчено спектр сироваткового білка з використанням методу ДЕФ в ПААГ, кількісний вміст Ig G, A, M в цих фракціях, кількість та функціональну активність T- і B-лімфоцитів, активність трансферину, церулоплазміну, каталази, карбоангідрази, вміст заліза, цинку та міді, перекисне окиснення ліпідів і стан АОЗ, які вказують на значне ураження функціонального стану печінки та зниження імунологічної реактивності організму у разі постгеморагічної анемії. Ці дані взято за основу для визначення тактики та вибору методу оперативного втручання, розробки комплексного консервативного та післяопераційного лікування хворих, спрямованого на ліквідацію кровотечі та постгеморагічної анемії, а також виникнення гострої печінково-ниркової недостатності. Вперше у хворих з виразковими гастродуоденальними кровотечами виявлено виражену гіпоальбунемію та диспротеїнемію фракцій швидких і повільних посттрансферинів, яка характеризується зменшенням кількості альбумінів, підвищенням вмісту церулоплазміну та зниженням трансферину, зростанням білка в фракціях 13, 14, 21, 25, які мали прямий зв'язок з тяжкістю крововтрати і виникненням печінково-ниркової недостатності. У даних хворих виявлено високий рівень ДК і МДА, зниження вмісту трансферину, підвищення церулоплазміну та двохразове зниження активності арбоангідрази та каталази, що вказує на виражену гіпоксію з розвитком ендотоксикозу та зниження антиоксидантного захисту. Встановлено, що в хворих з виразковими кровотечами спостерігається майже дворазове зниження вмісту заліза, в порівнянні з контрольною групою, а також цинку з одночасним підвищенням у 2 - 2,5 рази вмісту міді, що вказує на значне порушення окисно-відновних процесів, особливо в паренхіматозних органах з їх вираженою гіпоксією.

  Скачати повний текст