Вперше проведено комплексне дослідження біохімічних і морфологічних змін у тканинах пародонта у білих щурів у разі експриментального пародонтиту, наведено результати вивчення порушень прооксидантно-антиоксидантного стану ротової рідини пацієнтів молодого віку за умов генералізованого пародонтиту (ГП). Встановлено, що важкість запально-дистрофічного процесу у пародонті тісно корелює з вираженістю оксидативного стресу. Виявлено, що ступінь важкості патологічного процесу у пародонті значною мірою узгоджується з нагромадженням малонового діальдегіду (МДА), зі зміною співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот. Уперше доведено здатність кораргіну та фламікару, імобілізованих на силіксі, нормалізувати про- й антиоксидантний баланс у тканинах пародонта щурів, підвищувати ємність ферментативної системи антиокидантного захисту, пригнічувати рівень процесів ліпопероксидації, які посилюються у разі запально-дистрофінчих захворювань пародонта. Експериментально доведено доцільністю включення у загальноприйняту схему лікування ГП антиоксидантних препартаів кораргіну та фламікару, іммобілізованих на силіксі. Із урахуванням результатів наукового досліження розроблено метод ранньої діагностики ГП.

  Скачати повний текст