Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень зміни якості лляного волокна на певних стадіях технологічного процесу первинної обробки лляної сировини. Проведено кореляційний аналіз впливу біометричних характеристик даної соломи на вихід і міцність лубу, а також терміну розстилання соломи та режимів механічної обробки трести на вихід, міцність і лінійну густину лляного волокна. На підставі кореляційного аналізу для різних сортів льону-довгунця одержано залежності виходу лубу від довжини стебел соломи та міцності лубу від діаметра стебел, які дозволяють з імовірністю 93,7 % визначити відсотковий вміст лубу у соломі за довжиною стебел і з імовірністю 96,9 % спрогнозувати його міцність за показниками діаметра стебел. За результатами кореляційного аналізу установлено, що з трести з терміном приготування 20 діб і оптимальними показниками відокремлюваності у межах 6,5 - 7,0 од. є можливим одержання найбільш міцного волокна з показниками розривного навантаження 13,3 - 15,2 даН і з лінійною густиною 118 - 126 текс. На підставі аналізу кореляційних залежностей міцності та лінійної густини волокна від тиску пружин у парах м'яльних вальців визначено оптимальні режими обробки трести на м'яльних машинах. Впровадження результатів досліджень у виробництво дозволило підвищити якість трести від 0,75 до 1,5 номера. Економічний ефект за цього становить 225 грн. на 1 т сировини.

  Скачати повний текст