Розроблено критерії ранньої діагностики змін структурно-функціонального стану міокарда у хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ). Обстежено 120 призовників чоловічої статі віком від 17 до 25 років. Серед них 57 пацієнтів з ЕГ I стадії, 11 - з ЕГ II стадії; 32 пацієнти - з нейроциркуляторною дистонією (НЦД) за гіпертензивним типом, у яких спостерігалося транзиторне підвищення рівня артеріального тиску (АТ) до 140/90 мм рт. ст. і вище, а також 20 здорових осіб без вказівок на підвищення АТ, клінічних та ехокардіографічних ознак структурної патології серця. Усім обстежуваним проведено комплексне ехокардіографічне та допплерехокардіографічне дослідження діастолічної та систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), яке виконувалось до і під час проби з ізометричним навантаженням, а також пробу з динамічним фізичним навантаженням на велоергометрі. Встановлено, що у разі ЕГ I стадії у пацієнтів молодого віку зменшується частка раннього діастолічного наповнення ЛШ, зростає тривалість часу сповільнення першого піку та періоду ізоволюмічного розслаблення ЛШ. Формування порушень розслаблення ЛШ починається вже під час НЦД. Основним фактором формування структурних змін міокарда у хворих з ранніми стадіями ЕГ є стійке підвищення рівня АТ. Зміни структурно-функціонального стану серця на ранніх стадіях ЕГ супроводжуються погіршанням фізичної працездатності та толерантності до динамічного фізичного навантаження. Розроблено індекси диференціальної діагностики ЕГ I стадії та НЦД за гіпертензивним типом молодшого віку, які враховують допплерехокардіографічні показники діастолічної функції серця, параметри толерантності до фізичного навантаження, а також зміни діастолічного наповнення ЛШ і систолічної функції серця під час проби з ізометричним навантаженням.

  Скачати повний текст