Вивчено поширення, шкодочинність і розвиток збудників борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей залежно від екологічних факторів за умов Полісся. Удосконалено систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб. Визначено найбільш поширені збудники плямистостей листя і кореневих гнилей ячменю ярого за умов Полісся. Установлено залежність розвитку цих хвороб від рівня гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Досліджено розвиток борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей за цих умов, залежно від елементів систем удобрення й обробітків грунту. Виявлено найбільш стійкі сорти ячменю ярого до цих хвороб. Установлено найбільш ефективні протруйники насіння (Сумі 8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т і Росток, к.е., 1 л/т), фунгіциди для обробки посівів (Рекс Т, к.с., 1 л/га та Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га) у суміші з біопрепаратом (мікосан Н, 3 % в.р.к., 4 л/т та мікосан В, 3 % в.р.к., 5 л/га) проти борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення доз фунгіцидів за рахунок включення в систему захисту біопрепаратів. Удосконалено традиційну та розроблено агроекологічно доцільну систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Показано її біологічну ефективність проти цих хвороб та досліджено вплив на окремі групи грунтової біоти, підвищення врожаю зерна, покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність її застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності творчого виявлення національної характерності виконавської гри та співу, які, відповідно до підходу Л.Гумільова, є важливою якістю художнього виявлення суб'єкта, висвітлює ритмізацію психічних реакцій особливого роду, що мають римо-темпове, динаміко-агогічне вираження. Базуючись на прийнятному у музикознавстві підході до національного прояву авторської композиції, який передбачає використання фольклору, запропоновано тезу про втілення національних рис мислення на рівні "пізнання". Показано зв'язність художньо досконалого виконання та вираженості національного принципу його подання на підставі проведеного аналізу матеріалів: Скрипкового концерту Я.Сибеліуса у контексті відмінностей національних підходів В.Третьякова, Г.Шеринга, Д.Ойстраха, Б.Которовича, а також Концерту для бандонеона А.П'яццолли у виконанні В.Мурзи, М.Вайринена, Р.Карасанова, творів С.Рахманінова, Й.Мерца в уявленні їх артистами різних країн, а також виконавських підходів різних національних шкіл у поданні "Тригрошової опери" Б.Брехта - К.Вайля.

  Скачати повний текст