Проаналізовано словник пісенної поезії як складної динамічної парадигми. Визначено семантику фольклоризмів і поетизмів. Розкрито їх функціонально-стилістичні характеристики. З'ясовано характер розширення лексичних груп пісенної поезії у порівнянні зі словником народних ліричних пісень. Створено семантичну сітку епітетів і метафор (іменникових і дієслівних), компаративних зворотів і генітивних сполук. Розглянуто індивідуально-авторські лексико-стилістичні парадигми пісенних текстів Д.Луценка, М.Сингаївського, А.Демиденка та В.Крищенка. Системно проаналізовано лексичний повтор у текстах пісенних поезій 1960 - 1980-х рр., визначено його структурні, семантичні типи та стилітичні функції. Запропоновано визначення лексико-стилістичної парадигми пісенної поезії як системи з двома рівноправними і взаємопов'язаними підпарадигмами - фольклоризмів і поетизмів.

  Скачати повний текст