Скачати повний текст

У дисертації представлено результати досліджень білої та сірої гнилей рослин, внутрішньовидової диференціації їх збудників – некротрофних грибів Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary і Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel (Botrytis cinerea Pers.), обґрунтувано заходи контролю хвороб. Встановлено симптоматику білої та сірої гнилей в агроценозах і фітоценозах квітниково-декоративних культур. Виявлено рослини-живителі грибів S. sclerotiorum і B. cinerea. Вивчено вплив хвороб на продуктивність та якість врожаю сільськогосподарських культур і квітниково-декоративних рослин. Установлено закономірності впливу метеорологічних умов на динамікупоширення і розвиток білої та сірої гнилей рослин. Досліджено біоекологічні особливості патогенів S. sclerotiorum і B. cinerea та їх популяції у різних ґрунтово-кліматичних умовах, здійснено їх скринінг за здатністю продукувати склероції, оцінено групи міцеліальної сумісності, фітотоксичність та вивчено патогенні властивості ізолятів грибів, вилучених з різних рослин-живителів. Проведено оцінку стійкості сортів і гібридів рослин проти білої та сірої гнилей. Визначено вплив агротехнічних заходів на розвиток хвороб. Встановленотехнічну ефективність біологічних і хімічних препаратів проти білої та сірої гнилей рослин. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні діагностовано нетипові симптоми білої та сірої гнилей. Встановлено, що в умовах проведення досліджень S. sclerotiorum і B. cinerea здатні паразитувати відповідно на 66 і 93 видах рослин. Побудовано рівняння, які дають змогу прогнозувати втрати врожаю гороху залежно від ступеня ураження рослин стебловою формою білої гнилі, та рівняння множинноїрегресії, які характеризують залежність появи сірої гнилі петунії від кількості атмосферних опадів і відносної вологості повітря, a також від середньої температури та кількості опадів. Оцінено внутрішньовидову диференціацію популяцій збудників білої та сірої гнилей рослин. З'ясовано здатність гриба S. sclerotiorum продукувати in vitro мікроконідії.^UThe dissertation presents the results of researches of white and gray mold of plants, intraspecific differentiation of their pathogens – necrotrophic fungi Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary and Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel (Botrytis cinerea Pers.) and biologically substantiated disease control measures. Symptoms of white and gray mold in agrocenoses and phytocenoses of flower and ornamental crops have been established. The host plants of the fungi S. sclerotiorum and B. cinerea were found. The influence of diseases on productivity and quality of agricultural crops and flower-ornamental plants is studied. Regularities of influence of meteorological conditions on dynamics of distribution and development of white and gray mold of plants are established. Populations of S. sclerotiorum and B. cinerea in different soil and climatic conditions were studied and screened for their ability to produce sclerotia, mycelial compatibility groups, phytotoxicity were assessed, and pathogenic properties of fungal isolates extracted from different host plants were studied. The bioecological features of the fungi S. sclerotiorumand B. cinerea have been studied. The resistance of varieties and hybrids of plants against white and gray mold was evaluated. The impact of agronomic measures on the infestation of plants with pathogens was determined. The technical efficiency of biological and chemical preparations against white and gray mold of plants is established. In the first time in the conditions of Ukraine in agrocenoses of agriculturaland flower-ornamental crops for the parasitization of S. sclerotiorum on 66 species of plants belonging to 15 botanical families was revealed.It was found that the fungus B. cinerea affected 93 species of plants belonging to 30 botanical plants. The largest number of hosts of the fungus was among the families Fabaceae – 16 species, Brassicaceae – 12, Asteraceae – 9, Cucurbitaceae and Solanaceae 7 species each. Among other families, the number of host plants of the fungus ranged from 12 to 4 species.