Вивчено проблему вербального комізму та засоби його вираження. Дослідження мовних засобів комічного у сучасній лігвістиці є актуальним питанням у зв'язку зі спрямованістю наукових праць на комунікативну та прагматичну діяльність людини, що зумовлено виникненням і розвитком когнітивного напряму в мовознавстві. Розглянуто проблему дослідження основних форм категорії комічного, а також проаналізовано основні напрямки дослідження мовних засобів комізму. Здійснено системний опис засобів вираження комічного ефекту у короткому оповіданні. Проведено аналіз малих епічних жанрів на методологічній базі кількох галузей сучасної лінгвістики, прагматики тексту, комунікативної лінгвістики, що дозволило констатувати поряд з загальними, типовими вербальними засобами комізму особливості індивідуальної манери певних авторів. Вербальні засоби створення комізму досліджено в англійській, німецькій та російській мовах за мовностилістичним та синтаксичним рівнями. Вивчено семантичні та функціональні властивості власних імен, а також запропоновано їх класифікацію з метою створення мовного комізму. Досліджено основні особливості оказіонального словотвору та розширено класифікацію авторських оказіональних новоутворень. Уточнено класифікацію гри слів, притаманну жанру короткого оповідання. Установлено основні типи синтаксичної конвергенції (хатотичного перерахування, зевгма). Визначено основні типи порушень семантичного узгодження між компонентами вільних атрибутивних словосполучень. Здійснено системний лінгвостилістичний аналіз функціонування вербальних засобів комічного в англійській, німецькій та російській мовах.

  Скачати повний текст