Розроблено концепцію, яка грунтується на розуміння культурного простору країни як впливової на її території системи смислів, втілених у діяльності людей та в її продуктах. Визначено типи цілісності культурного простору країни: статична, генетична, динамічна. Встановлено механізм саморегуляції культурного простору, ядро якого складає взаємодія цінностей і норм, а посередницьку роль виконують смисли. Сформульовано принципи гуманітарної політики держави у справі забезпечення цілісності культурного простору. Доведено, що вони повинні грунтуватись на принципі гуманістичнотті й орієнтуватися на максимальний ступінь підтримання населенням спільних загальнонаціональних цілей.

  Скачати повний текст