Встановлені послідовності порушень діастолічної та систолічної функції шлуночків серця у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від типів геометричного ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), а також можливості зворотнього розвитку цих порушень на фоні зниження рівня артеріального тиску для більш оптимальної оцінки ефективності тривалої антигіпертензивної терапії. У роботі зіставлені показники діастолічного наповнення шлуночків серця при різних типах геометрії ЛШ. Доведено, що стан діастолічного наповнення серця у хворих з АГ залежить не лише від наявності гіпертрофії, а й від порушень геометрії ЛШ. Вивчено співвідношення та взаємозв'язок між діастолічною функцією лівого та правого шлуночків. Встановлені детермінанти діастолічної дисфункції правого шлуночка при АГ: товщина стінок ЛШ та ступінь гіпертрофії ЛШ. Стійка нормалізація артеріального тиску на фоні тривалої адекватної антигіпертензивної терапії, основою якої є амлодипін або еналаприл, призводить до регресу гіпертрофії ЛШ, який супроводжується покращанням діастолічного наповнення обох шлуночків серця. Доведена діагностична цінність динамічного дослідження діастолічного наповнення шлуночків серця з метою оцінки ефективності тривалої антигіпертензивної терапії.

  Скачати повний текст