Науково обгрунтовано експериментальну методику та педагогічні умови ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми, наведено характеристику її основних етапів (підготовчого, ознайомлювально-репродуктивного, діяльнісного), розглянуто їх взаємозв'язок. Уточнено зміст понять "розповідь", "текст". Як критерії сформованості в учнів даного уміння запропоновано використовувати структурно-організаційну схему, змістову характеристику, обсяг, способи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму. Встановлено показники та рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький) уміння старших дошкільників складати розповіді-роздуми. Охарактеризовано послідовні стадії формування вміння (інформаційно-змістову, діалогічну, репродуктивну, самостійне продукування розгорнутої розповіді-роздуму) та визначено основні тенденції даного процесу. З'ясовано, що ефективність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення залежить від рівня розвитку уявлень про причинно-наслідкові з'язки між предметами та явищами довкілля, змісту та форми спілкування дорослого з дітьми, організації дитячої діяльності. Зроблено висновок про залежніть темпів розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини. Доведено, що міцність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення у самостійному активному мовленні залежить й обумовлюється раціональним поєднанням різних видів і типів занять. Встановлено, що розвиток уміння самостійно складати розповідь-роздум залежить від зацікавленості дітей різними видами діяльності, що стимулюють мовленнєву активність дошкільників.

  Скачати повний текст