Досліджено соціально-філософський аналіз феномена глокалізації. Визначено, що його сутністю є міра взаємопроникнення локального та глобального, що є наслідком взаємодії факторів глобалізації зі специфічними проявами конкретних локальностей у різних сферах суспільного буття. Встановлено, що суб'єктами глокалізації є окремі локальності, які діють на мікро-, мезо- та макрорівнях, об'єктами глокалізації є суспільні відносини. Надано атрибути глокалізації: локальність, глобальність, суперечливість, варіативність, стихійність, багаторівневість.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено особливості, взаємозв'язок та динаміку феноменів, які концептуалізують уявлення про місто як культурно-комунікацій¬ний простір. Удосконалено розуміння ідентичності міста та ідентичності містянина як взаємозалежних феноменів, запропоновано визначення комунікації у місті крізь призму поняття «інтеракція», сформульовано розуміння міста як культурно-комунікаційного простору. Досліджено низку міських феноменів: міська культура, міська гостинність, міська мода тощо. З'ясовано особливості динаміки культурно-комунікаційних феноменів міського простору, а також роль брендингу і бренду у формуванні його культурно-комунікаційної привабливості. Зазначено, що концептуалізація уявлення про місто як соціокультурний, комунікаційний та ідентифікаційний феномен уможливлює вироблення рекомендацій для формування культурної політики, планування соціально-економічного та культурного розвитку простору міста у контексті визначення стратегічних орієнтирів соціокультурного розвитку територій на загальнодержавному рівні насамперед в інтегруючому значенні. Акцентовано на формуванні нової ціннісної основи загальнодержавної ідентичності, що відображала б повноту культурно-комунікаційних взаємодій на всіх рівнях та враховувала необхідність раціонально-прагматичного наповнення міської ідентичності соціальним та практично-орієнтованим політичним сенсом.Ключові слова: місто, культурно-комунікаційний простір, інтеракція, комунікація, міська культура, міська ідентичність, бренд міста, культурна політика.^UIn the dissertation, the main system and integrative characteristics of the сity as a cultural and communication space are considered in the context of the peculiarities of its functioning and transformations in the conditions of the sociocultural changes.The author shows that the world science has accumulated a lot of knowledge about cultural space, communication, a city and the phenomena, dealt with it.The dominance of the anthropological tools in all approaches is stated, since the space of the city is not the abstract category whereas it is the space of human existence. In general, the studies of cultural space and the city are the interdisciplinary problems.Taking into account the culturally significant symbols of the сity, the author has analysed the phenomena of urban space that form urban culture. The cultural space of the city is considered as a form of the embodiment of the culture as a system that is constantly changing. It produces new values, signs and symbols, and enrich itself by the heritage of other cultures.In addition, the basic value-meaning and content-structural constants of the urban identity as the interdependent on the cultural-communicative space of the city and on the self-determination of the mysterious phenomenon have been investigated. The space of the city is a total cultural and communication system. Its main characteristics are embodied in cultural, structure-forming, integrative and other functions taking into account the socio-cultural and communicative-anthropological meaning of all processes that take place in its environment and are projected into the cultural space of the state. There are the following interactions: inhabitants ofсitys, their creation activities and the elements that provide it such as streets, traditions, cultural monuments, etc. The cultural and communication space of the сity is the part of reality. It is the communicative field of the interaction among individuals within a particular environment, which is formed and maintained by the communication and cooperation. It is a complex, dynamic, multifunctional time-space continuum. Its main structural and system-forming component is the transformative activity of people at the material, physical and spiritual levels.It is emphasized that the civilizational processes actualize the search for the new approaches to the forms of the social development that influence the urban hospitality. The main cultural and historical factors of the formation and transformation of the urban hospitality are analysed. The peculiarities of branding, in particular of Ukrainian cities, taking into account cultural phenomena mental values are researched. Emphasis is placed on the formation of a new value basis of national identity, which would reflect the fullness of cultural and communicative interactions at all levels and take into account the need for rational and pragmatic filling of urban identity with social and practice-oriented political meaning.Key words: city, cultural and communication space, interaction, communication, urban culture, urban identity, city brand, cultural policy.