Дисертація присвячена дослідженню ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни посівної, її генетичної природи та можливостей використання в селекції на високу насіннєву продуктивність. Було встановлено високий рівень варіабельності ознаки, який дозволяє добір високо- та низьконектарних форм; генетична природу ознаки, яка включає переважно адитивні ефекти дії алелей в межах локуса з незначним наддомінуванням та деякою тенденцією до комплементарного епістазу. Враховуючи високу ступінь спорідненості в генетичній структурі ознак "нектаропродуктивність рослини", "рівень самофертильності", "кількість насінин на біб", "маса насіння рослини", встановлено можливість покращання цих ознак використанням однакових методів. Було встановлено істотне перевищення штучноствореної за нектаропродуктивністю популяції над сортом-стандартом за насіннєвою продуктивністю, що визначає можливість впровадження її у виробництво.

  Скачати повний текст