З'ясовано механізми розвитку дезадаптаційних порушень інтеграційних та кисневотранспортних систем організму за відсутності суттєвого зниження вмісту кисню в атмосферному повітрі. Показано, що розвиток дезадаптаційних порушень кисневотранспортних систем організму людини за тривалого перебування під впливом комплексу екстремальних факторів антарктичної експедиції відбувається на фоні певних нейрогуморальних, нейроімунних, метаболічних, тканинних, клітинних дисфункцій, що призводить до виснаження адаптаційних механізмів і потребує застосування методів корекції. Установлено сезонну динаміку адаптаційно-дезадаптаційних перебудов функціональних систем організму. З'ясовано патогенетичні механізми розвитку дезадаптаційних порушень інтеграційних систем (змін церебрального електрогенезу, активації симпатоадреналової системи, імунної гіпорезистентності), респіраторних, гемодинамічних, гемічних механізмів регуляції кисневих режимів організму (падіння ефективності й економічності механізмів регуляції). Показано роль біоритмологічних і геліогеофізичних факторів середовища у розвитку дезадаптаційних порушень. Досліджено роль алельного поліморфізму гена HIF-1alpha у розвитку адаптаційно-дезадаптаційних перебудов функціональних систем людини за екстремальних умов Антарктики. Розроблено комплексну патогенетичну корекцію дезадаптаційних порушень у антарктичних зимівників.

  Скачати повний текст