Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклоез та епідемічний паротит у період загострення та одужання. Встановлено, що вказані захворювання супроводжуються змінами функцій серцево-судинної системи з розвитком міокардиту в 39,5 % хворих на дифтерію, 5,7 % - на ангіни, 5,4 % - на кір, 5,0 % - на інфекційний мононуклеоз (загальна кількість хворих становила 211 осіб). Запропопоновано комплексне застосування базисної терапії, рибоксину, тіотриазоліну й ацебутололу у випадку появи міокардиту, що сприяло швидшій нормалізації функції серцево-судинної системи, усуненню порушень реполяризації, метаболізму міокарда, ритму та провідності.

  Скачати повний текст

Здійснено клінічну та патогенетичну оцінку ефективності використання противірусних та імунотропних засобів ("Лаферон", "Протефлаид"), надвисокочастотної (НВЧ) терапії під час проведення комплексного лікування хворих на грип A, грип B, аденовірусну та респіраторно-синтиціальну хвороби, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) іншої етіології. Установлено позитивний вплив цих засобів на перебіг і закінчення хвороби в осіб молодого віку. Уперше у хворих на грип A, грип B, аденовірусну та респіраторно-синтиціальну хвороби, ГРВІ іншої етіології встановлено невідомі раніше закономірності впливу аерозольно ітерферонотерапії за доз 200 тис., 500 тис. і 1 млн МО 1 раз на день протягом 3-х діб, а також лаферонотерапії за дози 50 тис. МО за поєднання з протефлазидом, (який має противірусну та імунотропну дію), або НВЧ-терапією, (що сприяє підвищенню адаптаційних і захисних функцій організму, на клінічний перебіг, стан клітинної ланки імунітету, ендогенну інтоксикацію організму, функціональний стан серцево-судинної системи. За цього відбувається швидкий регрес тривалості гарячки, риніту, кашлю, нормалізація числа T лімфоцитів, CD3+, CD4+, CD8+, співвідношення CD4+/CD8+, нормалізація лейкоцитарного індексу інтоксикації, лімфоцитарного індексу й індексу зсуву лейкоцитів крові, швидке зникнення тахікардії, систолічного шуму, ослаблення серцевих тонів і нормалізація показників електрокардіограми (ітервалу QT вольтажу комплексу QRS, висоти зубця T, порушення ритму та провідності). Розроблено та патогенетично обгрунтовано схеми та способи лікування хворих на ГРВІ. Визначено оптимальні дози лаферону, тривалість і кратність сеансів НВЧ-терапії, що дозволить ефективніше впливати на певні ланки патогенезу хвороби, змешення частоти виникнення ускладнень, скорочення термінів лікування.

  Скачати повний текст