Досліджено проблему покращання якості наслідків вторинної профілактики та лікування хворих на ревматоїдний артрит (РА) та центральну форму анкілозуючого спондилоартриту (ЦфАС). Установлено механізми формування остеодефіциту та удосконалено діагностику системних порушень метаболізму кісткової тканини, визначено її роль у клінічному перебігу захворювань та запровадженні диференційованих профілактично-лікувальних заходів попередження та корекції змін кісткової маси. Узагальнено дані експериментального дослідження на білих щурах з використанням трьох моделей остеопорозу, а також п'ятирічного спостереження за 139-ма хворими на РА та 81-им - на ЦфАС. Виявлено частоту розвитку системної остеодистрофії, її швидкість та напрямок розвитку зазначених хвороб. Запропоновано концепцію послідовності змін кісткової маси у хворих на анкілозуючий спондилоартрит. Виявлено негативний вплив остеодистрофії на перебіг захворювань. Установлено, що основними клінічними факторами, що визначають ступінь та темпи змін кісткової маси у цих хворих є вік, стать, рентгенологічна стадія захворювання, ступінь функціональних порушень та збереженість менструальної функції, а стан та темп змін кісткової маси спричинені перманентним імунним запаленням з проявами автоагресії, вагомість якого на різних стадіях захворювання не однакова. Доведено, що стандартні методики лікування не запобігають втраті кісткової маси. Уперше представлено інтерпретацію, моніторинг та прогнозування змін кісткової маси, обгрунтовано ефективність модифікованих лікувальних програм у профілактиці та лікуванні остеодистрофії у хворих на РА та ЦфАС.

  Скачати повний текст