1. |
Максімов А.М. Обгрунтування методів оцінки і добору кращих генотипів люцерни посівної за ступенем самонесумісності: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.05 / А.М. Максімов ; УААН. Селекц.-генет. ін-т - Нац. центр насіннєзнавства та сортовивчення. — О., 2007. — 20 с. — укp.Наведено результати досліджень популяційної мінливості рівня самонесумісності люцерни посівної. Ідентифіковано корелятивну мінливість даної ознаки з рівнем фертильності пилку та насіннєвою продуктивністю. Установлено характер успадкування гібридами люцерни першого покоління рівня самонесумісності. Показано, що даний рівень має експоненціальну форму популяційного розподілу, модальним класом є інтервал 90 - 100 %, який може становити від третини до половини всієї популяції. Частка рослин зі стабільним проявом даної ознаки становить 3,9 %. Виявлено існування корелятивної мінливості рівня самонесумісності з рівнем фертильності пилку, яка описується коефіцієнтом генеральної сукупності, що знаходиться у межах -0,434 - -0,481. Виявлено суттєвий вплив типу запилення на характер корелятивної мінливості кількості бобів на сто квіток залежно від рівня самонесумісності. Доведено, що самозапилення істотно зменшує кількість насіння на один біб у порівнянні з перехресним. На підставі генетичного аналізу встановлено, що коефіцієнт успадкування цього рівня люцерни гібридами <$Eroman F sub 1> за материнськими формами змінюється у межах 72 - 84 %. На підставі узагальнення результатів досліджень виділено форми з підвищеним рівнем самонесумісності для подальшого створення сортів-синтетиків. Скачати повний текст
Індекс рубрикатора НБУВ: П223.2-312 + Шифр НБУВ: РА351354
Рубрики:
|