Проведено соціально-філософське дослідження соціокультурної самоідентифікації особистості та ролі мови як засобу даного процесу. Розглянуто методологічний аспект вивчення процесу соціо-культурної самоідентифікації як засобу механізму саморегуляції соціуму та певного виду активності соціальних суб'єктів. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст соціокультурної самоідентифікації особистості. Виявлено логіку розвитку даного процесу в сучасному суспільстві та з'ясовано об'єктивні критерії типології самоідентифікації особистості, досліджено її основні види, до яких належать: цілеспрямована (консервативна та прогресивна) самоідентифікація, нецілеспрямована, зовнішня, внутрішня та самоідентифікація шляхом деідентифікації - заперечення іншого "Я" та методом самоподолання, самозаперечення, перегляду власної позиції, реконструювання власної ідентичності. Розкрито сутність соціокультурної детермінації мовної самоідентифікації, на фунціонування якої найбільшою мірою впливає існуючий світовий порядок, соціально-політична трансформація та глобалізація, релігія, ідеологія, політика, рівень розвитку громадського суспільства та правової держави, менталітет нації, світоглядні орієнтації людей та спрямованість їх соціальної активності. Виявлено та проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні фактори оптимізації процесу мовної самоідентифікації особистості в Україні.

  Скачати повний текст