Скачати повний текст

Розроблено класифікацію складу та напрямів інформаційної безпеки, яка передбачає урахування специфічних рис суб'єктів та об'єктів інформаційних відносин. Уточнено існуючі в національному законодавстві категорії та поняття національної та інформаційної безпеки, національних інтересів, інформаційного ринку, а також інформаційних інфраструктури та ресурсу. Запропоновано визначення поняття та моделі державно-правового механізму інформаційної безпеки України. Висвітлено особливості її правового захисту стосовно конкретних об'єктів - держави, суспільства та окремої людини. Охарактеризовано специфіку застосування традиційних форм та методів державного управління в інформаційній сфері. Здійснено порівняльний аналіз та класифікацію повноважень державних органів, які формують політику інформаційної безпеки та реалізують її завдання. Визначено тенденції розвитку механізму інформаційної безпеки та перспективи формування відповідної правової бази з урахуванням міжнародно-правових стандартів та правотвірного досвіду інших країн у цій галузі. Запропоновано критерії оцінки ефективності функціонування державно-правового механізму інформаційної безпеки за сучасних умов глобальної інформатизації та стрімкого розвитку інформаційних і комунікативних технологій.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, присвяченим створенню на основі міжнародних стандартів та кращих світових і європейських практик портової діяльності нової науково обґрунтованої концепції правового режиму морського порту, формулюванню висновків та пропозицій, спрямованих на вдосконалення системи правового та організаційного забезпечення публічного адміністрування портової діяльності в Україні. У дисертації вперше: на підставі теоретичних розробок, законодавства та міжнародних угод охарактеризовано наукову концепцію адміністративно-правових режимів у морському законодавстві; визначено місце режиму морського порту в системі адміністративно-правових режимів; систематизовано наукові погляди, досвід національного і міжнародного нормотворення у формуванні, визначенні та публічному адмініструванні правових режимів морських портів; виокремлено та класифіковано методи і форми публічного адміністрування правового режиму морського порту. Крім того вперше сформульовано цілісну концепцію загального (комплексного) режиму морського порту, визначено його складники та функції; проаналізовано сучасний правовий режим іноземних суден та суден під українським прапором у морських портах України; охарактеризовано механізм, суб'єктів та особливості публічного адміністрування правового режиму морського порту України. Аналіз практики держав, теоретичних розробок та роботи міжнародних інституцій щодо вироблення загальноприйнятних правових норм у сфері встановлення режимів морських портів, засвідчив проходження декількох етапів: первісний, кодифікаційний, етап вироблення міжнародних норм про режим морських портів. На підставі опрацювання нормативно-правового регулювання режиму морського порту доведено, що систему сучасного міжнародного та національно-правового забезпечення режиму морського порту складає блок міжнародних угод, національного законодавства, актів локального регулювання.Зазначено, що режим акваторії (вод) морського порту встановлюється нормами національного законодавства прибережної держави через її належність до внутрішніх вод та є складовою загального (комплексного) режиму морського порту. Режим суходільної території морського порту України є складником правового режиму морського порту, характеризується відкриттям у ньому пунктів пропуску через державний кордон України та дією відповідного режиму.На підставі опрацювання динаміки розвитку інституційної системи забезпечення дотримання режиму морського порту до системи органів публічного адміністрування правового режиму морських портів України віднесено як національні, так і міжнародні керуючі інституції. Виокремлено міжнародний (глобальний, регіональний) та національний рівні публічного адміністрування правового режиму морських портів України. Запропоновано додання до раніше розроблених принципів здійснення юрисдикції прибережної держави та держави порту принципу збереження балансу прав держави порту та держави прапору судна із забезпеченням розумності, належної адаптації, пристосовності до повсякденного застосування та ненав'язливості застосовних формальностей із метою їх сумлінного дотримання та виконання. Доведено, що режим для суден у морських портах України є складником загального (комплексного) режиму морського порту. Він поєднує декілька видів режимів, що діють одночасно стосовно судна і завдяки такій дії забезпечують необхідний порядок у морському порту. До їх кола належать: санітарний, прикордонний, митний режими, режим сплати портових зборів тарифів, безпековий режим, що поєднує режими лоцманського та криголамного проведення, процедури Port State Control, регулювання руху суден та режим забезпечення безпеки суден від терористичних загроз відповідно до ISPS Code. У роботі також запропоновано внесення змін до Закону України «Про морські порти України» щодо визначення порядку відкриття/закриття морських портів для іноземного судноплавства; розроблення законодавства про штучні території в межах морських портів України як специфічних за правовим статусом і правовим режимом, а також порядку їх віднесення до категорії постійних портових споруд; напрями вдосконалення програмних документів довгострокового планування розвитку морської галузі України та поточного галузевого законодавства.^UThe thesis is the first complex scientific research dedicated to the creation of a new scientifically grounded concept of the legal regime of a seaport on the basis of the international standards and the best world and European practices of port activity, formulating the conclusions and the proposals aimed at improving the system of legal and organizational support of public administration of port activities in Ukraine. This is the first time in the thesis: the scientific concept of administratively-legal regimes in maritime legislation has been described on the basis of the theoretical developments, the legislation and the international agreements; the place of the seaport regime has been determined in the system of the administratively-legal regimes; the scientific views, the experience of national and international rule-making have been systematized in the formation, determination and public administration of legal regimes of seaports; methods and forms of public administration of the legal regime of a seaport have been singled out and classified. In addition, it is the first time an integral concept has been formulated of the general (complex) regime of a seaport, its components and functions have been defined; the current legal regime has been analyzed of foreign vessels and vessels under the Ukrainian flag in the seaports of Ukraine; the mechanism, the subjects and the peculiarities of public administration of the legal regime of the seaport of Ukraine have been characterized. The analysis of the practice of states, the theoretical developments and the work of the international institutions on the development of generally accepted legal norms in the sphere of establishing the regimes of seaports, certified the passing of several stages: the initial stage, codification stage, the stage of development of international norms on the regime of seaports. Based on the processing of the normatively-legal regulation of the seaport regime, it is proved that the system of modern international and national legal support of the seaport regime forms a block of the international agreements, the national legislation, the acts of local regulation. It has been noted that the regime of the area of water of a seaport is established by the norms of the national legislation of the coastal state due to its belonging to the internal waters and is a component of the general (complex) regime of a seaport. The regime of the land territory of the seaport of Ukraine is a component of the legal regime of a seaport, characterized by the opening of checkpoints across the state border of Ukraine and the action of the relevant regime. Based on the processing of the dynamics of the development of the institutional system of ensuring compliance with the seaport regime, both national and international governing institutions are included in the system of public administration of the legal regime of the seaports of Ukraine. International (global, regional) and national levels of public administration of the legal regime of the seaports of Ukraine have been highlighted. It has been proposed to add to the previously developed principles of the execution of jurisdiction of a coastal state and a port state the principle of preserving the balance of the rights of a port state and a state flag of a ship with the provision of reasonableness, proper adaptation, adaptability to everyday use and unobtrusiveness of applicable formalities for the purpose of their conscientious observance and execution. It has been proved that the regime for vessels in the seaports of Ukraine is a component of the general (complex) regime of a seaport. It combines several types of regimes, operating simultaneously with a vessel and through this action ensures the necessary order in a seaport. It is lain to their sphere within: sanitary, border, customs regimes, regime of payment of port fees, security regime, combining the regimes of pilot and icebreaker carrying, Port State Control procedures, regulation of vessel movement and the regime of ensuring the safety of vessels from terrorist threats in accordance with ISPS Code.In the work it is also proposed the amendments to the Law of Ukraine “On Seaports of Ukraine” on determining the procedure for opening/closing seaports for foreign shipping; development of legislation on artificial territories within the seaports of Ukraine as specific in legal status and legal regime, as well as the procedure for their classification into the category of permanent port facilities; directions of improvement of the program documents of long-term planning of the development of maritime industry of Ukraine and the current branch legislation.

Актуальність проведеного дослідження обумовлена тим, що в роботі висвітлюються особливості конструювання іміджу України на сучасному етапі, в тому числі в умовах воєнного стану, з урахуванням тенденції оцифрування процесів державного розвитку.Тема кваліфікаційної роботи була обрана з огляду на визначений Україною в 2019 році курс на діджиталізацію, та враховуючи важливість формування національного іміджу для утвердження бренду української держави на міжнародній арені. Новітній курс України, спрямований на зменшення бюрократії та корупції шляхом впровадження інновацій, повною мірою відповідає настроям та очікуванням українського народу та сучасним вимогам цивілізаційного розвитку.Повномасштабне вторгнення в Україну військ Російської Федерації 24 лютого 2022 року, з одного боку, та підтримка України більшістю цивілізованого світу, з іншого, не тільки не зупинили, а навпаки, прискорили довоєнний курс України на оцифровку державних послуг і позиціонування України як сучасної цифрової держави. Це стосується, наприклад, розширення спектру функціонування порталу «Дія», який анонсував шостий президент України В.О. Зеленський під гаслом «Держава у смартфоні» та становлення України як сервісної держави. Суспільно-політичні зміни в українському суспільстві, спрямовані на покращення розвитку людського потенціалу,стимулюють розширення цифрової інфраструктури України як суб’єкту міжнародних відносин. Агресія РФ проти нашої держави потребувала зміни акцентів у міжнародному позицінуванні України як держави, народ якої героїчно протистоїть сучасній державі-терористу, захищаючи як свою незалежність так і демократичні цінності та права людини в цілому. Враховуючи це, в роботі поняття «імідж держави» пов’язується з концепціями «м'якої» та «жорсткої» сили, однак акцент зроблено саме на позитивному іміджі держави, тому аналізу поняття «м’яка сила» приділено більше уваги. Позитивне сприйняття важливе для України, бо її імідж у світі має акумулювати зміни, які допомагають ій бути впізнаваною в якості економічно та культурно розвинутої, сучасної демократичної правової держави, яка інтегрується в європейський та світовий цивілізаційний простір.Дисертація виконана відповідно темі наукових досліджень Національного університету «Одеська юридична академія» - «Правове та соціальне життя України у людиноцентристському вимірі в цифрову еру» на 2021–2025 р.р. (державний реєстраційний номер 0122U000266), в рамках плану науково-дослідницької роботи кафедри політичних теорій – «Людиноцентристський вимір політики в умовах цифрової трансформації» на 2021–2025 р.р., що є її складовою.Об’єктом дисертаційного дослідження став сучасний імідж України як частина процесу демократизації держави та її європейської інтеграції і євроатлантичних спрямувань політики.Предметом дослідження є етапи, закордонний досвід та перспективи позицінування України як бренду «сучасна цифрова держава».Питаннями державного іміджу займаються науковці в різних галузях знань, що робить можливим висвітлення правового, філософського, культурологічного, психологічного та інших аспектів теми. Це, зокрема, дозволяє спиратись на розробки таких авторів як: М.Віерзбовскі, Р.Ґалáн-Віокуе, Е. Ґамеро Цасадо, М. Ґрзивацз, М. М. Соколовскі, Н. І. Остап’юк, О. В. Фінагіна, О. А. Зінченко, Н. Л. Сапельнікова.^UThe relevance of this research is underscored by its focus on highlighting the features involved in constructing Ukraine's image at the present stage, particularly in the face of challenges like martial law, within the broader context of the ongoing digitalization processes shaping state development.The chosen theme of the qualification work stems from Ukraine's definitive course towards digitalization starting in 2019. Given the importance of forming a national image to establish the Ukrainian state's brand on the international stage, this research investigates the alignment of Ukraine's modern trajectory with the trendsof reducing bureaucracy and corruption through innovative practices. This direction resonates with the aspirations of the Ukrainian people and the contemporary imperatives of civilizational development.Despite the full-scale invasion of Ukraine by Russian forces on 24th February 2022, and the ensuing global support for Ukraine, the nation's commitment to digitalization remained steadfast. This resolve is exemplified by initiatives such as the expansion of the Diia portal's functions, endorsed by the sixth President of Ukraine, V.O. Zelenskyy, under the slogan «State in a Smartphone».This underlines Ukraine's emergence as a service-oriented state. Socio- political changes aimed at improving human development have propelled the expansion of Ukraine's digital infrastructure, strengthening its role in international relations. The aggression from Russia necessitated a shift in how Ukraine is perceived globally, emphasizing its resilience against a modern-day terrorist state.This further reinforces Ukraine's commitment to democracy, human rights, and its fight for independence. In this context, the «state image» concept is interlinked with «soft» and «hard» power, with a stronger emphasis on a positive state image that aligns with its goals of economic development, cultural progress, and integration into the European and global community.This dissertation aligns with the research focus of the National University «Odesa Law Academy», particularly the theme «Legal and Social Life of Ukraine in the Human-Centered Dimension in the Digital Age», for the period 2021-2025 (state registration number 0122U000266).The research plan falls within the purview of the Department of Political Theory's overarching project, «Human-Centered Dimension of Politics in the Context of Digital Transformation», for 2021–2025.The primary object of the dissertation research is the contemporary image of Ukraine within the broader democratization of the state and its European integration and Euro-Atlantic policy orientations.The study's subject matter encompasses the stages, foreign experiences, and future prospects associated with positioning Ukraine as the brand of a «modern digital state».Scholars from diverse fields of knowledge have engaged with the theme of state image, enabling a comprehensive examination from legal, philosophical, cultural, psychological, and other standpoints. This inclusive approach allows for building upon the works of notable authors such as: M. Wierzbowski, R. Galán- Vioque, E. Gamero Casado, M. Grzywacz, M. M. Sokołowski, N. I. Ostap'yuk, O. V. Finahina, O. A. Zinchenko, N. L. Sapelnikova.

Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, присвяченим формуванню нової науково обґрунтованої концепції реалізації адміністративно- правових норм через інформаційно-комунікаційні технології, розробці висновків та пропозицій, спрямованих на вдосконалення системи правового та організаційного забезпечення впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у публічне адміністрування з метою створення теоретичного базису ефективної системи е-урядування в Україні.У дисертації уперше: охарактеризовано на підставі теоретичних розробок, законодавства та міжнародних угод концепцію сучасного електронного урядування та її співвідношення з суміжними концепціями; визначено можливості та особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у реалізації принципів доброго урядування на прикладі українського законодавства та практики його реалізації; охарактеризовано динаміку впровадження електронних сервісів в Україні як на загальнодержавному, так й на місцевому рівнях, окреслено напрями їх розвитку; визначено систему принципів побудови системи електронного управління, спрямованого на виключення корупції; систематизовано міжнародні угоди у сфері е-урядування та відзначено роль додаткового інформаційного інструментарію для їх формування; визначено механізм, суб’єктів та особливості надання адміністративних послуг за допомогою Порталу Дія та інших онлайн і офлайн сервісів; виокремлено можливості застосування відкритих даних до широкого кола відносин, зокрема, з метою протидії корупції, та охарактеризовано їх ознаки; відзначено необхідність структуризації адміністративних послуг відповідно до сфер та форм реалізації.Під час опрацювання тематики дослідження удосконалено: наукові підходи до теоретичної розробки підстав та процедур використання інформаційно- комунікаційних технологій для реалізації адміністративно-правових норм; концепцію інформаційного забезпечення публічного адміністрування. Також набули подальшого розвитку: положення про особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у публічному адмініструванні; ідеї про форми та методи реалізації принципу доброго урядування у публічному адмініструванні; погляди на класифікацію та систематизацію нормативно- правових актів у сфері застосування інформаційно-комунікаційних технологій в адміністративних процедурах.Процес цифризації, що відбувається у всіх органах публічного адміністрування в Україні, є основою для внутрішнього регулювання державного управління. Інформаційно-комунікаційний складник у механізмах публічного адміністрування забезпечує більш високий рівень ефективності. З широким запровадженням концепції е-урядування відбулася заміна традиційних відносин громадян і уряду за принципом «людина несе зобов’язання перед державою» на сучасний, базований на розумінні сервісності держави та сприянні громадянам у реалізації їх прав і допомоги у виконанні обов’язків. Інфраструктура інформаційно-комунікаційних технологій має бути адаптована для підтримки різних проявів е-демократії, зокрема електронних виборів, е-голосування, електронних консультацій тощо.Принципи доброго урядування, первісно розроблені стосовно місцевого (муніципального) рівня управління, широко застосовуються та впроваджуються на загальнодержавному, регіональному та глобальному рівнях. Визначено можливості та особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у реалізації кожного з принципів доброго урядування, охарактеризовано динаміку впровадження електронних сервісів як на загальнодержавному, так й на місцевому рівнях, окреслено напрями їх розвитку.^UThe dissertation is the first comprehensive scientific research, devoted to the formation of a new scientifically grounded conception of the realization of the administrative and legal norms through the information and communication technologies, the development of conclusions and proposals, aimed at improving the system of legal and organizational support for the introduction of information and communication technologies in public administration in order to create a theoretical basis of an effective system of e-government in Ukraine.In the dissertation this is the first time: the conception of the modern electronic governance and its relationship with related conceptions have been characterized on the basis of theoretical developments, legislation and international agreements; the possibilities and the peculiarities have been determined of the use of information andcommunication technologies in the realization of the principles of good governance on the example of the Ukrainian legislation and the practice of its implementation; the dynamics has been characterized of implementation of electronic services in Ukraine, as well as at national and local levels, the directions have been outlined of their development; a system of principles has been defined for construction an electronic management system, aimed at eliminating corruption; the international agreements have been systematized in the sphere of e-government and the role has been noted of additional information tools for their formation; the mechanism, subjects and peculiarities of providing administrative services have been determined through the Portal “Diia” and other online and offline services; the possibilities have been singled out of applying open data to a wide range of relations, in particular, in order to combat corruption, and their features have been characterized; the need has been noted for structuring of the administrative services in accordance with the spheres and the forms of realization. During the study of the research subjects, it has been improved: the scientific approaches to the theoretical development of the bases and the procedures of the use of information and communication technologies for the realization of administrative and legal norms; the conception of information support of public administration. It has also been acquired further development: the provisions on the peculiarities of the use of information and communication technologies in public administration; the ideas on the forms and the methods of realization the principle of good governance in public administration; the views on the classification and systematization of legal acts in the sphere of application of information and communication technologies in administrative procedures.The process of digitalization, which takes place in all public administration bodies in Ukraine, is the basis for internal regulation of public management. The information and communication component provides a higher level of efficiency in public administration mechanisms. With the broad implementation of the conception of e-government, the traditional relations of citizens and government on the principle of ”a man performs the duties to a state” have been replaced with a modern one, based on understanding the serviceability of a state and assisting citizens in the realization of their rights and the assistance in discharge of the duties. The infrastructure of information and communication technologies should be adapted to support various manifestations of e-democracy, in particular electronic elections, e-voting, electronic consultations, etc.The principles of good governance, originally developed in relation to the local (municipal) level of management, are widely applied and implemented at the national, regional and global levels. The possibilities and the peculiarities have been defined of the use of information and communication technologies in the realization of each of the principles of good governance, the dynamics has been characterized of implementation of electronic services at both national and local levels, the directions have been outlined of their development.

Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, присвяченим формуванню нової науково обґрунтованої концепції адміністративно-правового забезпечення стимулювання використання альтернативних джерел енергії у морській галузі з метою створення теоретичного базису для оновлення українського законодавства та практики його застосування.У дисертації уперше: охарактеризовано сучасну систему управління пом’якшенням наслідків зміни клімату у мореплавстві з урахуванням екосистемного підходу та концепту сталого розвитку; визначено стан впровадження у сучасному публічному адмініструванні мореплавства «правила сірки 2020»; систематизовано правові інструменти та кращі практики сприяння використанню альтернативних джерел енергії як ефективного засобу підвищення рівня енергоефективності суден, скорочення викидів парникових газів, запровадження дружніх до навколишнього природного середовища технологій у мореплавстві та портовій діяльності; проаналізовано особливості засобів публічного адміністрування мореплавства у районах контролю викидів та стимулювання виконання правил, передбачених Додатком VI до МАРПОЛ щодо контролю викидів; визначено характерні риси реляційної взаємодії суб’єктів публічного адміністрування скорочення викидів парникових газів у судноплавстві; відзначено конкуруючий, але не конфліктний характер європейського рівня публічного адміністрування протидії забрудненню повітря з морських суден з глобальним, що забезпечується ІМО; охарактеризовано особливості імплементації Додатку VI до МАРПОЛ у законодавство України;означено роль морських портів у декарбонізації морської та портової діяльності; визначено адміністративно-правові способи стимулювання використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії у морській галузі.Під час опрацювання проблематики дослідження було удосконалено: концепцію забезпечення екосистемного підходу до публічного адміністрування морської та портової діяльності; наукові підходи до формування і застосування правових та організаційних інструментів для попередження зміни клімату. Набули подальшого розвитку: погляди на особливості форм та методів публічного адміністрування в оновленій концепції адміністративного права України; наукові положення про правове та організаційне забезпечення впровадження екологічних енергозберігаючих технологій у судноплавство та портову діяльність; ідеї про впровадження глобальної системи торгівлі квотами на викиди забруднюючих речовин у повітря. Було запропоновано низку змін до діючого законодавства України про альтернативну енергетику, можливості оновлення міжнародних стандартів публічного адміністрування протидії викидам парникових газів від судноплавства в атмосферу, а також шляхи удосконалення політики стимулювання впровадження низьковуглецевих чи відновлювальних видів палива у мореплавстві і напрями оптимізації адміністрування роботи морського та портового сектору з метою зменшення антропогенного навантаження на довкілля.У роботі було відзначено, що базовими міжнародно-правовими актами щодо зміни клімату та зменшення забруднення навколишнього середовища сформовано фундамент для відповідних заходів у правовому регулюванні діяльності у морських просторах, що здійснюються під егідою ІМО з метою зменшення негативного впливу судноплавства на атмосферне повітря та, як наслідок, уповільнення парникового ефекту і зміни клімату. Діяльність ІМО у забезпеченні та спрямуванні міжнародної співпраці та обміну енергоефективними технологіями є активною, спрямованою на створення спеціалізованих проєктів для підвищення рівня обізнаності суб’єктів світового мореплавства про шляхи та можливості переходу на дружні до природи технології через декарбонізацію морської галузі. Правові інструменти ІМО щодо попередження зміни клімату спрямовані на вироблення механізмів скорочення викидів таких парникових газів, як СО2, SOх, NOx та летючих органічних сполук, а також на підвищення рівня енергоефективності суден, що охоплює впровадження правил енергоефективності та сприяння міжнародній співпраці у напрямку використання альтернативних видів палива.^UThe dissertation is the first comprehensive scientific research, devoted to the formation of a new scientifically grounded concept of administrative and legal support for stimulating the use of alternative energy sources in the maritime industry in order to create a theoretical basis for updating the Ukrainian legislation and the practice of its application.In the dissertation this is the first time: the modern system has been characterized of management of mitigation of climate change in navigation, taking into account the ecosystem approach and the concept of sustainable development; the state of implementation has been determined in the modern public administration of navigation «the rule of sulphur 2020»; the legal tools and the best practices have been systematized for promoting the use of alternative energy sources as an effective means of rising the energy efficiency of ships, reducing the greenhouse gas emissions, introducing environmentally friendly technologies in navigation and port activities; the features of the means of public administration of navigation have been analyzed in the areas of control of emissions and stimulation of compliance with the rules, provided for the Annex VI to the MARPOL on control of emissions; the characteristic features have been determined of relational interaction of subjects of public administration of reducing greenhouse gas emissions in shipping; the competing, but not conflict, nature of the european level of public administration against air pollution from maritime ships with a global, ensured by the IMO; the features have been characterized of implementation of the Annex VI to the MARPOL in the legislation of Ukraine; the role has been defined of seaports in the decarbonization of maritime and port activities; the administrative and legal methods have been determined of stimulating the use of alternative and renewable sources of energy in the maritime industry.During the study of the problems of the research, it has been improved: the concept of providing an ecosystem approach to the public administration of maritime and port activities; the scientific approaches to the formation and the application of legal and organizational tools to prevent change of climate. It has been acquired further development: the views on the peculiarities of forms and methods of public administration in the updated concept of administrative law of Ukraine; the scientific provisions on legal and organizational support for the introduction of ecological energy-saving technologies in shipping and port activities; the ideas of the introduction of a global system of the trade of quota on emissions of pollutants in the air. A number of changes has been proposed to the current legislation of Ukraine on the alternative energy, the possibility of updating the international standards of public administration of combating the greenhouse gas emissions from shipping into the atmosphere, as well as the ways to improve the policy of stimulating the introduction of low-carbon or renewable types of fuels in navigation and the directions for optimizing the administration of the maritime and port sector in order to reduce anthropogenic burden on the environment.The work has noted that the basic internationally-legal acts on change of climate and reducing the environmental pollution had been formed the basis for appropriate measures in the legal regulation of activities in the maritime areas, carried out under the aegis of the IMO in order to reduce the negative impact of shipping on the atmospheric air and, as a result, to slow the greenhouse effect and change of climate. The IMO`s activities are active in ensuring and directing international cooperation and exchange of energy-efficient technologies, aimed at creating the specialized projects to increase the awareness of the subjects of the world navigation about the ways and the possibilities of switching to nature-friendly technologies through the decarbonization of the maritime industry. The IMO`s legal instruments to prevent the change of climate are aimed at the developing mechanisms to reduce the emissions of greenhouse gases such as СО2, SOx, NOx and volatile organic compounds, as well as to improve the level of the energy efficiency of ships, covering the implementation of the rules of energy efficiency and promoting the international cooperation in the use of alternative types of fuels.