Вперше досліджено визначальні риси граматичної структури болгарських переселенських говірок в Україні шляхом вивчення їх динаміки внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних факторів. Встановлено, що функціонування болгарських говірок понад два століття в оточенні інших слов'янських мов з типологічно відмінною граматичною структурою у відриві від діалектного континууму метрополії зумовило трансформацію таких власне балканських рис, як артикль, енклітичні форми займенників, посесивний датив, редуплікація, балканський кондиціонал, аналітичний спосіб творення вищого ступеня порівняння, майбутнього часу дієслів, да-конструкції. Відзначено більш послідовне функціонування архаїчних рис у діалектичному мовленні у порівнянні з літературною мовою та суттєві зміни і дебалканізацію говірок. Виявлено посилення даних процесів у 1950 - 1960 рр. з появою нового покоління з видозміненим мовним мисленням. Досліджено зміни категорії дейксису та втрату просторових артиклів. Відзначено сталість клішованої форми та відсутність подальшого розвитку артикля у досліджуваних говірках та його посилене вживання при власних іменах. Дебалканізацію з різним ступенем інтенсивності виявлено в різних підсистемах переселенських говірок. Доведено, що найбільш суттєвими є зміни серед лексичних балканізмів, а в граматичній структурі - в артиклевій системі та поступове заміщення загальних форм відмінковими.

  Скачати повний текст