Проаналізовано особливості сорбційно-десорбційної поведінки урану (VI) та церію (ІІІ) в об'єктах довкілля в присутності комплексотвірних лігандів природного та техногенного походження. Розкрито значну роль у процесах сорбції U(VI) гідроксидів кремнію Fe(III), осаджених на поверхні глинистих компонентів, які підвищують іммобілізацію U(VI) в об'єктах навколишнього середовища. Визначено вплив гідроксидів (ГК) Al(III), який, незалежно від їх вмісту на глинистих мінералах, на фіксацію U(VI) несуттєвий. Досліджено, що для зразка мінералу з осадженими гуміновими речовинами в присутності іонів високозарядного елементу - церію, спостерігається його сорбція, за значних концентрацій металу - десорбція гумінових кислот з поверхні мінералу з утворенням розчинних комплексів ГК-Ce(III) як енергетично більш вигідний процес від утворення комплексів [поверхня мінералу-ГК-Ce(III)], який сприяє підсиленню його рухливості в довкіллі. Встановлено, що розчинні комплексотвірні ліганди суттєво впливають на сорбційно-десорбційну поведінку U(VI) та Ce(III), підсилюючи рухливість металів в об'єктах довкілля. Описано особливості десорбції урану (VI) з поверхні Al(Fe)-модифікованих зразків комплексотвірними лігандами й обгрунтовано вибір найбільш ефективного реагенту - лимонної кислоти, та умов його застосування для дезактивації забруднених ураном (VI) грунтів і шламів. Доведено ефективність застосування сорбційного методу для очищення уранвмісних вод з використанням сапоніту як сорбенту з високим вмістом заліза.

  Скачати повний текст