За результатами комплексних досліджень установлено більш високий ступінь кореляції середньодобової частоти серцевих скорочень (ЧСС) з "офісним" і середнім добовим артеріальним тиском (АТ) у порівнянні з "офісною" ЧСС. Доведено, що середня добова ЧСС асоційована з факторами ризику АГ: віком більше 40-ка років; чоловічою статтю; рівнем АТ більше 140/90 мм.рт.ст.; гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ); симпатикотонією (LF/HF більше 1,9). Визначено вплив ЧСС на клініко-гемодинамічні характеристики АГ, що дало підставу для його використання як критерія у комплексній оцінці захворювання. Установлено, що зниження АТ у разі стандартної двокомпонентної антигіпертензивної терапії еналаприла малеатом (10 мг/добу) і гідрохлортіазидом (25 мг/добу) пов'язано з діапазоном середньої добової ЧСС та співвідноситься з наступними факторами, зазначеними в порядку зменшення їх значимості: рівнем АТ (ступенем артеріальної гіпертензії, типом симпато-вагального балансу та типом геометрії ЛШ. Науково обгрунтовано можливість прогнозування вірогідності (завдяки розробленій математичній моделі) нормалізації АТ у разі стандартної двокомпонентної антигіпертензивної терапії з урахуванням факторів ризику та середньої добової ЧСС. Виявлено більше зниження АТ за умов трикомпонентної антигіпертензивної терапії еналаприла малеатом (10 мг/добу), гідрохлортіазидом (25 мг/добу) та верапамілом (240 мг/добу) у порівнянні з двокомпонентною терапією еналаприла малеатом (20 мг/добу) і гідрохлортіазидом (50 мг/добу) у хворих, в яких імовірність нормалізації АТ за стандартної терапії менша, ніж 70 %.

  Скачати повний текст