Проаналізовано 200 гістеректомій, виконаних методом лапароскопії та 200 випадків відкритої абдомінальної гістеректомії. Лапароскопічну гістеректомію виконано у 50 випадках, у 150 - лапароскопічну асистенцію вагінальної гістеректомії (ЛАВГ), у тому числі власну модифікацію ЛАВГ - у 50 випадках. Розроблено власний спосіб ЛАВГ, який дозволяє уникнути травмування маткових судин на вагінальному етапі операції, сприяє зменшенню об'єму інтраопераційної крововтрати, на відміну від типової методики ЛАВГ на 14,0 %, і скороченню тривалості вагінального етапу операції в 1,3 рази. На підставі дослідження методом вибору можна вважати лапароскопічну гістеректомію, яка супроводжується меншим числом ускладнень і більш позитивною динамікою психоемоційного стану хворих у післяопераційному періоді, найбільш оптимальним методом лікування. Виконання трансабдомінальної гістеректомії рекомендовано за розмірів тіла матки 14 тижнів вагітності та більше у разі вираженого спайкового процесу органів черевної порожнини, супутньої вентральної грижі.

  Скачати повний текст

Визначено особливості інвестування інновацій (ІІ) та фактори, що обумовлюють вибір потенційних інвесторів та джерел ІІ. Проаналізовано державні й недержавні джерела інвестиційної підтримки інноваційної діяльності підприємств (ІДП). Наголошено на необхідності розвитку специфічної форми ІД - венчурного бізнесу. Розроблено методику аналізу спроможності, можливості й готовності підприємства до інноваційного розвитку, що дозволяє визначити рівень інвестиційної привабливості підприємства, що реалізує іновації. Запропоновано послідовність формування та вибору інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства(ІІСП). Удосконалено методику оцінки інвестицій в ІДП на підставі визначення показників, що впливають на грошовий потік від інвестицій в інновації та спрогнозовано відхилення цих показників від планової величини. Запропоновано послідовність формування та вибору ІІСП.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена розробці алгоритмів амплітудно-фазового коригування сигналів з ортогональним частотним і просторовим розділенням на основі аналізу інформаційних несучих при оцінюванні характеристики багатопроменевого каналу зі швидкими і частотно-селективними завмираннями та фазовими впливами. Особливість запропонованого підходу полягає в синтезі алгоритмів оцінювання на основі багатовимірного фільтра Калмана для моделі оцінюваного каналу, що враховує як властивості середовища розповсюдження, так і фазові спотворення, що виникають в приймально-передавальному тракті безпроводової системи зв'язку.^UThe dissertation is devoted to the development of algorithms of amplitude-phase correction of signals with orthogonal frequency and spatial separation based on the analysis of information carriers in estimating the characteristics of a multibeam channel with fast and frequency-selective fading and phase effects.The peculiarity of the proposed approach is the synthesis of evaluation algorithms based on the multidimensional Kalman filter for the model of the evaluated channel, which considers both the properties of the propagation medium and phase distortions occurring in the transceiver path of the wireless communication system.

Дисертація присвячена покращенню результатів консервативних та хірургічних методів лікування вродженої клишоногості та її рецидивів у дітей періоду раннього дитинства шляхом впливу на додаткову точку човноподібної кістки під час гіпсування за методикою I.Ponseti та застосування ультразвукового дослідження Ахілового сухожилка з метою контролю тенотомії.Також запропонована схема етапності лікування вродженої клишоногості та диференційний підхід до вибору об'єму хірургічного лікування на основі клінічних критеріїв, даних цифрової плантографії та 3D моделі, що побудована на основі комп'ютерної томографії.Вроджена клишоногість є поширеною вадою розвитку, яка знаходиться на першому місці серед вроджених захворювань опорно-рухового апарату у дітей. Існує декілька теорій щодо можливих етіологічних факторів виникнення вродженої клишоногості: спадкова, екологічна (токсична теорія), нервово-м'язова, механічна. Більшість авторів вважає, що провідна роль у патогенезі вродженої клишоногості належить нервовій системі з наявною генетичною складовою, порушення проведення нервового імпульсу та м'язової дистонії, на користь якої свідчить гіпотрофія м'язів гомілки зі зменшенням її об'єму, які присутні в більшості дітей. Наявний м'язевий дисбаланс між сильним tibialis anterior та м'язами антагоністами призводить до повторної появи супінації стопи внаслідок чого виникає аддукція переднього відділу стопи. Генетична складова ідіопатичної клишоногості підтверджується тим фактом, що приблизно 25% усіх пацієнтів повідомляють про позитивну сімейну історію щодо клишоногості.Результати досліджень аналізу біопсії литкового м'яза у пацієнтів з рецидивами клишоногості вказують на присутність фіброзного переродження м'яза, зменшення кількості м'язевих волокон, присутність колагену, міобластів та артеріальні аномалії.У пацієнтів з цим захворюванням виявляються зміни як кістково-суглобових структур та капсульно-зв'язкового апарату, так і м'язового балансу та навику руху.На сьогодні у світі для лікування вродженої клишоногості використовуються різні за обсягом і характером методики. На етапах консервативного лікування найчастіше застосовують пасивну корекцію із застосуванням етапної гіпсової фіксації: метод Т.С. Зацепіна (1947), метод I. Ponseti (1963), метод І.Ю. Кличкової (2011).“Золотим стандартом” лікування вродженої клишоногості в світі вважається методика I. Ponseti, що заснована на біомеханічних принципах корекції деформації. Її ефективність за даними різних ретроспективних досліджень складає від 80 до 93%. Проте, незважаючи на великий і багаторічний досвід лікування даної патології, частота рецидивів після консервативного лікування у дітей в Україні і за кордоном варіює від 3,5% до 56% [Mahan S., 2017; Patel Y., 2020].У випадках незадовільних результатів, що характеризуються неповною корекцією всіх елементів деформації, і рецидивів застосовується хірургічна корекція з використанням різних за технікою і обсягом медіальних, задніх і підошовних тенолігаментокапсулотомій або релізів, фіксація стопи за допомогою черезшкірного остеосинтезу за Г.А. Ілізаровим. На сьогоднішній день не існує єдиного підходу щодо методів хірургічної корекції, не достатньо вивченими залишаються причини виникнення рецидивів вродженої клишоногості, що обумовлює актуальність вищенаведеного питання. В роботі проведено ретроспективний аналіз даних історій хвороб 141 пацієнта (192 стопи), які були розділені на дві клінічні групи. I група включала 54 пацієнти (38,3%, 77 стоп) віком від 3 днів до 14 місяців, які проходили лікування етапними гіпсовими пов'язками за методикою I.Ponseti та одночасним впливом на човноподібну кістку, а також застосуванням ультразвукового дослідження після виконання транскутанної ахілотомії. В II групу увійшли 87 пацієнтів (61,7%, 115 стоп) віком від 6 місяців до 6 років, яким проводили різні за об'ємом хірургічні втручання. Тактика вибору об'єму хірургічного втручання залежала від клінічних критеріїв, даних цифрової плантографії, а також даних, що були отримані при побудові 3D зображення на основі комп'ютерної томографії. Визначення тяжкості деформації, а також результати лікування оцінювали за бальною шкалою Pirani [Pirani S.A., 2004] та порівнювали з даними клінічних досліджень представлених в літературі. На основі 3D моделі за даними комп'ютерної томографії проводили детальний аналіз особливостей компонентів деформації, виявляли аномалії розвитку: тарзальні коаліції - 6 пацієнтів (8 стоп), деформації клиноподібної кістки, п'яткового бугра, а також вроджені аномалії таранної кістки - 5 пацієнтів (7 стоп); розрахували кут остеотомії кубоподібної кістки, кут корекції супінації середнього відділу та аддукції переднього відділу стопи.^UThe dissertation is devoted to improving the results of conservative and surgical methods of treatment of congenital clubfoot and recurrences in children of younger age (early childhood age) by applying supplements in the form of an additional point of corrective effect on the navicular bone during staged plastering by I. Ponseti and ultrasound examination of Achilles tendon after tenotomy. Represent the stage-by-stage schema of treatment of congenital clubfoot and the differential approach to the choice of surgical treatment based on clinical criteria's, digital plantography data and 3D model based on computed tomography.Congenital clubfoot is a common malformation that ranks first among congenital diseases of the musculoskeletal system in children. The frequency of congenital clubfoot is approximately from 0,6 to 4,5 cases per 1000 live births. Congenital clubfoot can be an idiopathic malformation or accompany systemic diseases, arthrogryposis, diastrophic dysplasia, Freeman-Sheldon syndrome, Larsen syndrome. Congenital clubfoot develops under the influence of endogenous and exogenous pathological factors. Basic theories of clubfoot development: mechanical, embryonic, neuromuscular. Mechanical theory, which postulates that clubfoot results from an elevated intrauterine pressure during pregnancy. Embryonic theory associated with toxicosis during pregnancy, viral infection, toxoplasmosis, avitaminosis during embryogenesis. Some authors suggested that the etiology of clubfoot is neuromuscular in origin and has genetic implications [Mejabi J., 2017; Stoll C., 2020; Ревкович А.С., 2020; Клычкова И.Ю., 2020]: disturbances in nerve impulse conduction and muscular dystonia and an existing muscle imbalance between the strong anterior tibialis tendon and antagonist muscles, lead to recurrence of foot supination, which is a contributing factor to dynamic supination of the foot. A genetic basis for isolated clubfoot is supported by the fact approximately 25% of all patients with isolated clubfoot report a positive family history for clubfoot.Also, the results of studies on the analysis of calf muscle biopsy in patients with recurrences of clubfoot indicate the presence of fibrous degeneration of muscles, a decrease in the number of muscle fibers, presence of collagen, myoblasts and arterial abnormalities.Different methods are used to treat congenital clubfoot in the world. At the stages of conservative treatment, the most commonly used methods of passive correction with staged plaster fixation: the method of T. Zatsepin (1947), the method of I. Ponseti (1963), the method of I. Klychkovoyi (2011).The "gold standard" for the treatment of congenital clubfoot in the world is the method of I. Ponseti, which is based on the biomechanical principles of deformation correction. Its effectiveness according to various retrospective studies is from 80 to 93% [Ponseti I., 1963; Luckett, M.R., 2015; Крестьяшин И. В., 2020]. However, despite the extensive and long-term experience of treatment of this pathology, the frequency of relapses after conservative treatment in children in Ukraine and abroad varies from 3.5% to 56%.

Розвинені фізичні уявлення про масштабну залежність твердості кристалічнихматеріалів при наноіндентуванні. Запропоновано феноменологічний підхід домасштабної залежності твердості, що дозволяє не враховувати конкретнідислокаційні механізми деформації при індентуванні. Природа масштабноїзалежності твердості обговорюється в зв'язку зі співвідношенням пружної e іпластичної p деформації матеріалу під індентором. Встановлено, що розмірнийефект обумовлений утрудненням пластичної деформації і зростанням пружноїдеформації, що призводить, в відповідності закону Гука, до збільшення твердості.Для стандартизації результатів твердості різних матеріалів розроблені формули ізапропоновано метод перерахунку твердості з одного навантаження на інше або зоднієї глибини відбитка на якусь фіксовану глибину hф, що дозволяє більш коректнопорівнювати результати вимірювання нанотвердості, отримані в різних роботах.Показано, що розрахована при інструментальному індентуванні характеристикапластичності A = Ap/At (де Ap і At – робота пластичної та загальної деформації,відповідно), майже співпадає з H=εp/εt (де εp і εt – відповідно, пластична та загальнадеформації при індентуванні), якщо H  0,5 , тобто для всіх металів та більшостітугоплавких сполук і керамік.Вперше методом мікроіндентування побудовані криві деформації ( t) длякрихких матеріалів – монокристалічного Si і керамік на основі TiB2 і SiC вширокому інтервалі температур (20 – 900 °С) та деформацій (εt = 2 – 30 %). Заотриманими кривими для Si і кераміки TiB2 визначено параметри деформаційногозміцнення в інтервалі температур 400 – 900 °С.За допомогою розвинених методик індентування були вивчені і визначенімеханічні характеристики наноструктурованих матеріалів. Зміна характерутемпературної залежності характеристики пластичності δH дає змогу визначатиінтервал температур, в якому проявляється надпластичність матеріалів, для якихвона притаманна.Ключові слова: масштабна залежність твердості, нанотвердість, механічнівластивості, пластичність, температура.^UThe physical ideas about the indentation size effect of crystalline materials atnanoindentation have been developed. A phenomenological approach to the largeindentationsize effect, which allows to ignore the specific dislocation mechanisms ofdeformation during indentation, has been proposed. The nature of the indentation sizeeffect in relation to the ratio of elastic e and plastic p deformation of the material underthe indenter is discussed. It is established that the dimensional effect is determined by thedifficulty of plastic deformation and the growth of elastic deformation, which leads to anincrease of hardness in accordance with Hooke's law.To standardize the hardness results of different materials, a number of formulas havebeen developed and a method of calculating the hardness from one load to another or fromone imprint depth to some fixed depth hf has been proposed. This allows a more accuratecomparison the results of nanohardness measurements obtained by different researchers.It is shown that the plasticity characteristic calculated at instrumental indentationA=Ap/At (where Ap and At is the work of plastic and total deformation, respectively),almost coincides with H=εp/εt (where εp and εt are plastic and total deformation duringindentation, respectively) if H  0,5, i.e. for all metals and most refractory compounds andceramics.For the first time, the deformation curves ( t) for brittle materials – monocrystalline Siand ceramics based on TiB2 and SiC in a wide range of temperatures (20 – 900 °С) anddeformations (εt = 2 – 30 %) has been created. According to the obtained curves for Si andTiB2 ceramics the parameters of deformation hardening in the temperature range of 400 –900 °С has been determined.Using the developed methods of indentation, the mechanical characteristics ofnanostructured materials has been studied and determined. Changing the temperaturedependence of the plasticity characteristic δH makes it possible to determine thetemperature range of superplasticity in the materials in which this phenomenon is inherent.Key words: scale dependence of hardness, nanohardness, mechanical properties,plasticity, temperature.