Вперше реалізовано комплексний підхід щодо інтерпретації творів експериментальної прози 20-их років ХХ ст., розглянуто генезу нової художньої продукції модерністського періоду, вірогідні напрямки літературного експериментування, новаторську естетику та поетику низки "маргінальних" текстів. Здійснено спробу системного декодування багатошарової текстової структури експериментальних романів В.Домонтовича ("Дівчина з ведмедиком", "Доктор Серафікус"), повістей А.Любченка ("Вертеп"), М.Йогансена ("Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію") в аспекті жанрово-стильових модифікацій ігрової рецептивної моделі. Концептуально з'ясовано зміст важливих складників творчих пошуків письменників 20-х: відкритість, металітературна специфіка текстів, інтерактивність, налаштованість на гру як конструктивний діалог з читачем, жанрово-стильовий синкретизм. Зазначено, що феномен експериментального письма досліджується з позицій деканонізації та реінтерпретації прозового канону як художній напрямок в еволюції української літератури, теоретично осмислюється з погляду проблем термінологічної синонімії.

  Скачати повний текст

Досліджено правову природу суміжних прав, проаналізовано права виконавців, виробників фонограм і відеограм, організацій телерадіомовлення. Суміжні права розглянуто з позиції окремого інституту права інтелектуальної власності. Визначено специфічні ознаки суміжних прав та критерії творчості у діяльності суб'єктів суміжних прав. Надано поняття термінів "суміжні права", "аудіовізуальні твори", "фіксація", "запис", "повідомлення виконання", "відеограма". Обгрунтовано позицію щодо введення до сфери правової охорони суміжних прав на аудіовізуальні твори, аранжування, інструментовку, оркестровку, оперу, оперету, сценографію.

  Скачати повний текст