Проаналізовано міфоритуальні форми у поезії В.Герасим'юка, І.Римарука, І.Малковича, визначено роль їх творчості у літературному процесі останньої третини XX ст. Встановлено, що поетика даних представників покоління вісімдесятників орієнтована на обгрядово-магічне слово, на міфоритуальні матриці життєвого циклу ("народження - ініціація - шлюб - смерть"), що акумулюють у собі досвід переживання та долання межових екзистенційних ситуацій. Показано, що вісімдесятники переймаються зануренням у першоматерію ритуалу та переосмисленням традиційних уявлень за допомогою архаїчних пластів слова, уподібнюючи структуру тексту до структури міфу або замовляння, вибудовують поетичний текст з ритуальних жестів, знаків, міфологем. Дані міфо-ритуальні моделі реалізовано у поезії вісімдесятників на загальному філософському рівні та на рівні окремих образів, символів, мотивів, що й визначає її особливості (домінування жіночих архетипів, моделювання простору за принципом "свій/чужий", взаємодія лінійної та циклічної хронологічних моделей, наявність міфологем космічної ієрогамії, ритуального жертвоприношення, ініцального випробування).

  Скачати повний текст