Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз виховання естетичного смаку в студентів у аспекті його педагогічного визначення. Охарактеризовано стан розробленості проблеми цього виховання у філософській, культурологічній і психолого-педагогічній літературі. Висвітлено взаємозв'язок між мовою та мисленням. Розкрито основні сутнісні риси самостійної роботи студентів й інтерактивних методів навчання як головних у навчально-виховному процесі вищої школи. Визначено основні методологічні засади викладання іноземної мови у нефілологічному вищому навчальному закладі (ВНЗ), а також педагогічні умови виховання естетичного смаку засобами іноземних мов. Проаналізовано специфіку даного виховання у студентів ВНЗ МВС України. Досліджено й обгрунтовано педагогічні умови з метою його реалізації у даних студентів засобами іноземних мов за експериментального навчання. Наведено рекомендації щодо їх впровадження до практики, зокрема стосовно впровадження варіативних форм і методів навчання іноземним мовам, з застосуванням естетично спрямованого навчального матеріалу.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему естетики економічного, описано механізм прояву естетичного в ціннісних орієнтаціях, який розкриває взаємозв'язок естетичних та економічних потреб в аспекті їх ціннісного змісту. Розглянуто механізми утворення зацікавленості (зокрема економічної) людини в естетичних потребах у різних сферах діяльності (в художній творчості та мистецтві). Проаналізовано вплив естетичного на економічні сторони буття людини в соціальній реальності (повсякденній, економічній та духовній) та художній практиці та доведено його пріоритетне значення у процесі актуалізації "комплементації" естетичного й економічного. Розкрито сутність, структуру та поведінку "людини естетичної" та "людини економічної" на різних рівнях буття. Досліджено розвиток людини у напрямку "homo estheticus" у контексті енвайронментальної естетики. На підставі визначення співвідношення та взаємовпливу естетичного й економічного в рекламі виокремлено естетичну сферу сучасного буття реклами як універсальної культури. З використанням останніх досягнень у галузі філософсько-естетичної рефлексії проведено дослідження реклами як феномену, онтологічно вкоріненого у людському бутті, як універсального механізму відтворення та регулювання світовідчування, зокрема естетичного. З'ясовано, що різновекторна спрямованість мотивації естетичного й економічного у бутті людини призводить до змін її внутрішнього світу й обумовлює необхідність пошуку компромісів ("естетизації економічного" й "економізації естетичного"), які проявляються в художній практиці.

  Скачати повний текст

Досліжено маніпуляції свідомістю в естетико-культурологічному аспекті. Маніпуляція, наявна у сфері технологічного застосування, активізується у духовно-естетичному і художньому просторі суспільства. Поєднуючи людей шляхом навіювання, зараження та сугестії, вона формує їх у штучно організовані різновиди мас. Трансформації у культурі й естетиці та поступовий розвиток науково-технічного прогресу від початку XX ст. забезпечили передумови маніпуляційних впливів у художньо-естетичному просторі. Естетизація навколишнього середовища, утвердження масової культури та метаморфози естетичних категорій є головними чинниками маніпуляційного впливу. Інформаційний простір є засобом поширення маніпулятивних технологій й умовою формування масового суспільства.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію ролі естетичної імперативності в життєдіяльності людини. Проаналізовано онтологічну суть і механізм дії естетичної імперативності на підставі результатів дослідження естетичних напрацювань представників німецької класичної та сучасної філософії. Розглянуто феномен прояву естетичного імперативу в економічному нормативі. Виявлено амбівалентність естетичного простору у контексті єдності краси та квазікраси, яка більш достеменно розкриває саме естетичні детермінанти економічного буття. Висвітлено питання щодо побудови людиною техносфери. Це дозволило використати певні факти зі сфери архітектури, художньої літератури, живопису, дизайну, реклами, кіно з метою висвітлення прояву естетичної імперативності за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню феномена естетичної перцепції та способів її прояви у релігійному досвіді сучасної людини. З'ясовані основні тенденції естетичного досвіду, проаналізовані особливості взаємозв'язку категорій "естетичний досвід" та "релігійний досвід". Проаналізовано конструктивну роль візуального й аудіального сприйняття у формуванні релігійного досвіду сучасного українського суспільства. Розглянуто цінність православного церковного мистецтва, розкрито розуміння краси скрізь призму софіології (на прикладі робіт П. Флоренського). Визначено особливості естетичної перцепції релігійного досвіду за умов українського суспільства як конструктивно-поновлюючого, моральні та світоглядні, показані компенсаторні можливості релігійної перцепції в ціннісних системах сучасної особистості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню та осмисленню естетичного світопереживання в життєдіяльності людини. Естетичне світопереживання розглядається як один із видів емоційно-ціннісного переживання світу, що становить онтологічну основу життєдіяльності людини та її різноманітних взаємозв'язків із світом. Естетичне переживання виявляється як основа естетичної свідомості, спосіб буття естетичного в свідомості. Розкриваються сутнісні особливості естетичного світопереживання та його прояву - естетичних почуттів, що дозволяє визначити переживання як форму світовідношення людини, смислову основу її життєдіяльності, безпосередню основу художньої реальності.

  Скачати повний текст

Досліджено творчу спадщину М.К.Реріха - видатного митця, теоретика, громадського діяча. Визначено, що особливе місце серед робіт М.К.Реріха займає "Жива Етика" - багатоаспектний аналіз моральнісного світу людини, внутрішня гармонія якої можлива лише за умов єдності естетичного й етичного. Досліджено калокагативність мислення митця, проаналізовано шлях досягнення "космічної гармонії світу". Встановлено, що виховні ідеї "Живої Етики" М.К.Реріха є вагомим внеском у розширення форм і методів виховної роботи з молоддю, яка виокремлює значення чуттєвості людини, спонукає до формування культури сприймання кольору, звуку, розвитку асоціативного мислення, фантазії та уяви.

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасні теоретичні підходи та розроблено концепцію естетичного регулювання моральнісного буття. Досліджено процес становлення естетичного з утилітарної практики у відносно самостійну сферу моральнісного регулювання. Розкрито знакову сутність естетичного регулювання моральнісного буття, визначено його форми. Показано специфіку моральнісного пізнання в його тісному зв'язку з пізнанням художнім. Виявлено специфіку естетичного регулювання моральності у відношенні до раціонального регулювання. Проаналізовано механізми естетичного моделювання моральнісного образу. Здійснено історичну типологізацію естетичних форм моральнісних почуттів. Досліджено історичну динаміку співвідношення мистецтва та моралі. Розглянуто "реалістичні ремінісценції" сучасного мистецтва.

  Скачати повний текст

Розкрито суть і функцію зображального у просторі творення культури. На підставі аналізу історичних і сучасних напрацювань у галузях філософії, культурології, естетики, псхології, мистецтвознавства, природничих наук, а також вивчення художньої практики розроблено концепцію зображального, яка грунтується на розробці теоретичної моделі зображальне - його функція "виражальне", яка є структурою, що саморозвивається завдяки внутрішній необхідності творчого вибору митцем, на базі його цілепокладання щодо досягнення морально-художньої цілісності твору. Зроблено висновок, що запропонована модель зображального є універсальною у межах культури, а поняття "зображальне" взаємодіє з усіма поняттями та категоріями культурології. За цього застосовано сучасну методологію, яка передбачає врахування синергетичних парадигм єдності світу й інтеграції гуманітарних і природничих дисциплін у дослідженні наукових проблем, візуальної парадигми, діалектичного аналізу сукупності понять і категорій, які залучаються до дослідження поняття зображального - "простір" - "час", "якість" - "кількість", "форма" - "зміст", "цілісність". Запропоновано визначення поняття "зображальне".

  Скачати повний текст

З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що визначалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської Імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз конфлікту моральної й естетичної мотивації у динаміці становлення творчої особистості. Виявлено головні феномени у суперечливому відношенні моральної й естетичної мотивації у творчому процесі, а саме: двонаправлену функцію волі (Его-воля і моральна воля) й ідеалізацію перспективи творчого здійснення. З'ясовано причину виникнення конфлікту між зазначеними мотиваціями - відчуження ідеального начала від екзистенційної перспективи творчого здійснення, тобто, "витіснення" цього феномену з поля культурного становлення особистості з його подальшим "поверненням" у вигляді конфліктних установок свідомості. Зроблено висновок, що цінність естетичного зусилля у художній творчості полягає в інтегрованій у його внутрішню форму культурі моральної вимогливості, а не у впровадженні настанови щодо недиференційованого здійснення ідеальної мети, що виявляється, зрештою, лише естетською максимою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні теоретичні підходи до концептуалізації естетичного досвіду (ЕД) (прагматичний, феноменологічний та культуроцентричний), розглянуто основні тези та протиріччя наявних концептуальних форм його дослідження. Визначено концептуальну умову аналітики ЕД щодо категоріального аналізу специфіки. Розглянуто ЕД як атенціональну конкретизацію значень в предметних контекстах суспільства на основі антропологічного та соціокультурного підходів до естетичних процесів. Досліджено парадигматичну структуру ЕД, особливості взаємовідношень його категорії з іншими категоріями естетики й основні змістові аспекти реалізації в естетичній сфері.

  Скачати повний текст

Досліджено культурно-естетичну домінанту як вагому ознаку та відповідну складову національного Світогляду, що є системою уявлень, ідеалів, поглядів і настанов, які визначають ставлення українського народу до основних духовно-естетичних цінностей, виражених, зокрема, в категоріях прекрасного, піднесеного, трагічного та комічного. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження. Проаналізовано умови та визначено можливі шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного Світогляду. Увагу приділено архетипам української культури та ментальності, що визначають особливості домінанти. Відзначено, що гармонійне поєднання й органічне виявлення архетипів у національно-культурному бутті забезпечувало відтворення й еволюцію культурно-естетичної домінанти національного світогляду, що сприяло консолідації українського суспільства та подальшому поступу нації за складних історичних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано онтологічну концепцію ролі естетичного ідеалу у структурі естетичної свідомості. Проаналізовано проблему виявлення онтологічних структур у бутті естетичного ідеалу. Досліджено онтологію естетичного ідеалу, яка виявляє себе як гетерогенна проблематика. Показано неоднорідність змістових рівнів репрезентації естетичного ідеалу в естетичній свідомості. Сформульовано визначення понять "естетичний ідеал" та "естетична свідомість". З використанням даних категорій проаналізовано онтологічну диференціацію ідеалу та розкрито її роль у формуванні ейдетики естетичного ідеалу. Описано форми синтезу антиномій естетичної свідомості. Виявлено трансцендентальні основи естетичних цінностей, висвітлено полісемантику естетичного ідеалу у просторі естетичного символу. На підставі визначення особливостей соціокультурного виміру ідеалу виділено способи його існування у культурному просторі. Розкрито специфіку конструювання онто- й автопоезису естетичного ідеалу у культурі.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні інтерпретації категорії сакрального в історії естетики та мистецтва, здійснено аналіз впливу даної категорії на естетику античності, середньовіччя, ренесансу та бароко. Визначено співвідношення сакрального з такими категоріями естетики, як трагічне, комічне й естетичний ідеал. Встановлено, що сакральне й естетичний процес як феномени буття нерозривно пов'язані між собою. Кожен з цих феноменів самостійний у своїй основі та має власний зміст. Розглянуто медіатори сакрального в естетичному процесі: слово, символ, міф. Розкрито пізнавальний потенціал категорії сакрального, просторові та часові аспекти сакралізованої форми, етико-естетичні аспекти категорії сакрального. Висвітлено проблему десакралізації сучасної естетики в постмодернізмі. З'ясовано, що десакралізація естетики є проявом кризи естетичної свідомості й веде до деестетизації посткультури. Феномен сакрального осмислено як одну з найважливіших засад людського світу. Запропоновано нові інтерпретаційні підходи до вивчення феномена сакрального в естетиці. Розглянуто численні історико-художні факти, які пов'язані з проблемою сакрального та стосуються різних етапів розвитку мистецтва.

  Скачати повний текст

Системно проаналізовано раціональні виміри естетичної оцінки. Досліджено аксіологічну природу естетичної свідомості, зокрема, існування естетичної оцінки як рефлективної форми естетичного самоусвідомлення. Визначено сутність і специфіку естетичної оцінки як ключового поняття для розуміння діалектики емоційно-почуттєвих і раціонально-теоретичних вимірів естетичної свідомості. Досліджено спрямованість естетичної оцінки на раціональне усвідомлення та інтерпретування інформації, яка наводиться в естетичних оціночних судженнях. Визначено специфіку ціннісної свідомості в контексті постнекласичної раціональності та показано сутність психоемоційної основи естетичної оцінки та її взаємозв'язку з процесами соціалізації. Обгрунтовано комплексну типологію естетичних оцінок, засновану на принципі реалізації "емоційної пам'яті" людини. Визначено специфіку естетичного та мистецтвознавчого дискурсу у структурі естетичної оцінки. Досліджено герменевтичну специфіку естетичної оцінки та її укоріненість у процесі використання соціокультурного досвіду.

  Скачати повний текст