Досліджено процеси гуманізації політики і політичної діяльності крізь призму концепції ненасильства, обгрунтовано переваги еволюційно-реформаторського шляху соціально-політичного розвитку над революційно-насильницьким, недопустимості політичного насильства, яке призводить до дегуманізації суспільних відносин, матеріальних і людських втрат. Висвітлено гуманістичні ідеї Л.Толстого, М.Ганді, М.-Л. Кінга, осмислено історичний досвід їх застосування в політичній практиці України та сучасних міжнародних відносинах. Досліджено взаємозв'язок моралі та політики, роль етики в реформуванні політики, співвідношення загальнолюдського і корпоративного рівнів моралі, обгрунтовано ненасильство як моральний принцип політичної діяльності, реалізація якого забезпечує соціальне наступництво, історичну спадковість.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення завдань гуманізації суспільної свідомості через діяльність органів влади та державного управління. Виявлено, що гуманізованою є лише зріла свідомість, важливим чинником розвитку якої є співпраця і взаємодія у межах громадянського суспільства, накопичення соціального капіталу. Доведено, що стиль управління суттєво впливає на гуманізацію суспільної свідомості як фактор сприяння або перешкоди її зрілості та самореалізації підлеглих. Запропоновано принципи та методи гуманізації суспільної свідомості, які можуть використовувати владні інституції й органи державного управління. Визначено систему інституцій, які могли б взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми гуманізації суспільної свідомості. Розкрито роль гуманітарних предметів у підготовці майбутніх політиків і державних службовців. Обгрунтовано значення національної ідеї та компромісного вирішення конфліктів для втілення гуманістичних ідеалів суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено природу, сутність та ознаки політичної довіри як результату взаємодії з громадкістю в системі державного управління. Розкрито сутність соціального моделювання довіри до влади в сучасному державному управлінні й особливості впливу політичних технологій і механізмів довіри на функціонування державно-владного режиму. Виокремлено та комплексно проаналізовано в контексті демократичного державотворення в Україні феномен політичної довіри до влади як фактор ефективності функціонування суб'єктів державного управління на регіональному рівні. Розкрито організаційні, правові, ресурсні та комунікативні механізми довіри в державному управлінні. Запропоновано нову парадигму державного управління, яка базується на формуванні довіри громадян до влади.

  Скачати повний текст

Розкрито роль ідеї справедливості у реалізації певної моделі соціальної держави. Досліджено трансформацію ідеї соціальної справедливості за доби глобалізації. Стверджено, що сучасні національні держави розвиваються як держави соціальні на базі ідеї соціальної справедливості, яка превалює у суспільстві. Перерозподіл ресурсів у національних державах здійснюється відповідно до принципу справедливості. Виділено три моделі соціальної держави, а саме: лібетальну, консервативну, соціал-демократичну. За доби глобаізації розбудова соціальної держави в окремій національній країні відбувається за рахунок експлуатації інших держав та інтенсивного використання природних ресурсів. Зазначено щодо наявності потреби у формуванні універсалістського принципу справедливості, за якого перерозподіл ресурсів у межах держави корелюватиме з міждержавним (глобальним) перерозподілом для забезпечення певного життєвого рівня всім особам, членам суспільства у межах людства та відповідатиме вимогам збереження довкілля.

  Скачати повний текст

Розкрито принципи побудови та функціонування системи влади, публічний характер якої висвітлено як соціальний, правовий феномен формування та реалізації владних повноважень. Визначено економічний зміст категорії "довіра" та її місце у формуванні механізмів реалізації публічної влади. Обгрунтовано методичний підхід до оцінювання довіри та розроблено відповідну модель. Систему місцевого самоуправління запропоновано трансформувати через механізм реалізації концепції децентралізації функцій влади. Механізм протидії корупції розглянуто як головний чинник підвищення довіри до публічної влади та розроблено інформаційну модель взаємодії з нею громадянина.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему ціннісно-нормативної легітимації політичної системи модерного суспільства як суспільства ліберально-демократичної культури. Розкрито значення ціннісно-нормативної складової процесу легітимації. Обгунтовано твердження, що за умов модерного суспільства легітимація політичної системи є процесом аргументованого обгрунтування або виправдання політичних інституцій і практик. Відзначено, що легітимація як одна з мовленнєвих практик потрапляє у проблемне поле прагматичного аналізу мови. Здійснено дослідження легітимативної практики з використанням понять "комунікативний розум", "значущість", "фактичність", "комунікативна дія", "життєсвіт". Визначено сутність ціннісно-нормативної легітимації як процесу, який пов'язує життєсвіти політико-правової спільноти та її політичну систему. Доведено, що ціннісно-нормативними засадами легітимації політичної системи у модерному суспільстві є свобода, рівність, політична автономія індивіда та справедливість, що претендують на універсальну значущість.

  Скачати повний текст