Наведено соціокультурний аналіз моделей діалогу науки та релігії, наявних завдяки науковим, філософським і теологічним дискурсам, у контексті системних перетворень публічної сфери, артикульованої у дослідженні як інформаційно-комунікативний простір культури. Здійснено розробку аналітики науки та релігії на підставі синтезу двох запропонованих методологічних програм, як формально-логічної, яка передбачає теоретичні моделі взаємовідносин двох дисциплін, та соціокультурну, відповідно до якої базою визначення проблеми щодо співвідношення наукового та теологічного дискурсів є їх культурно-історична та суспільно-політична інтерпретація. За результатами дослідження зроблено висновок, що діалог науки та релігії відбувається в інформаційно-комунікативному просторі вітчизняної публічної сфери від початку її виникнення у другій половині XIX ст. за його подальшого функціонування у контексті культурних перетворень радянської та пострадянської доби.

  Скачати повний текст

Визначено роль науки й освіти в ноосферній концепції В.І.Вернадського. Показано значення його ідей для розуміння ноосферного процесу, їх науковий і філософсько-світоглядний сенс. Критично розглянуто й уточнено сучасний зміст концепції ноосфери, місце в ній науки й освіти та їх взаємозв'язок, а також шляхи активізації цього зв'язку у програмах побудови знаннєвого суспільства. Визначено параметри трансформації науково-пізнавальної діяльності й освітнього процесу, що відбувається в останні десятиліття у світі та в Україні, у їх співвідношенні з уявленнями В.І.Вернадського, проаналізовано роль інформаційно-комунікаційних технологій модернізації та трансформації освітнього процесу й обгрунтовано принципи досягнення його "людиновимірності", виявлено зміст, спрямованість і виховні ресурси концепції ноосферної освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальну обумовленість науково-пізнавальної діяльності та її продуктів (інновацій) за умов суспільства, що розвивається. Соціальну детермінацію науки розглянуто в органічній єдності когнітивного та соціального аспектів. Відзначено, що наука є складовою макросередовища й усього універсуму, а також соціальним феноменом і соціальною підсистемою, що виконує певні функції та взаємодіє з усіма складовими цілісного соціального організму. У методологічному й соціокультурному аспектах науку осмислено як сферу миследії з виробництва та збереження наукового знання. Науково-пізнавальну діяльність висвітлено у контексті безперервної зміни становлення інновацій. Базуючись на когнітивних заходах сучасної науки (зокрема синергетичній теорії), розглянуто наукову інновацію з її гносеологічними та соціальними властивостями як фракталу, що виражає самоподібність усієї науки й моделює її динамізм й інноваційну орієнтацію, а також дозволяє зрозуміти інноваційне наукове знання як "творчий самопрояв світу".

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на теоретико-методологічних і культурно-історичних особливостях дослідження становлення соціальної історії науки як міждисциплінарної галузі. Поглиблено розуміння соціальної історії науки, соціальної епістемології та антропології. Узагальнено існуючі концептуальні підходи до соціальної історії науки, виявлено основні напрями: конструктивістський, діалектико-рефлексивний, етнографії науки. Розглянуто взаємовідношення науки як соціального інституту з іншими в межах макроаналітичної стратегії соціальної історії науки, а також особливості вивчення окремих випадків, аналіз неповторних, унікальних подій історії науки. Обгрунтовано тезу, що міждисциплінарність соціальної історії науки забезпечила прогрес в пізнанні об'єкту дослідження, поставила центральним завданням співвідношення та ієархію методів і результатів дослідження та можливості його вирішення на основі єдиної методологічної схеми.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний соціально-філософський аналіз сучасної наукової картини світу сприйняття й осмислення її за сучасних умов глобалізації й інформаційної революції. Визначено зміст і сенс основного й опорного поняття "наукова картина світу" у філософській науці. Досліджено особливості та принципи формування наукової картини світу від часу виникнення до сьгодення. Узагальнено й уточнено складові сучасної картини світу. Проаналізовано процес становлення філософії науки й основні етапи її розвитку. Виявлено завершеність і методологічну доцільність образу, моделі, картини світу, здатних об'єктивно відображати дійсність і водночас ураховувати її людиномірно-ціннісну сутність.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення глобалізаційних процесів у сучасному постіндустріальному суспільстві, проаналізовано нові тенденції зміни владних відносин та екологічні перспективи подальшого розвитку людства у контексті сучасної наукової картини світу. З'ясовано, що подолання фундаментального протиріччя між принципом суверенітету національних суб'єктів і необхідністю їх об'єднання для розв'язання глобальних проблем можливе за умови зміни економоцентричної парадигми глобалізації на культуродомінантну, що необхідно для подолання процесів перетворення глобалізації на вестернізацію. Доведено, що ефективне керування процесами людської діяльності за доби когнітивізації влади неможливо без використання сучасних наукових здобутків та прогресивних філософських ідей. Показано, що пріоритетність екологічних імперативів у процесі прийняття владних рішень є суттєвою умовою становлення сприятливого еко-майбутнього.

  Скачати повний текст