Здійснено філософське дослідження гендерної компоненти сучасного соціуму, зокрема гендерної системи українського суспільства. Патріархат розглянуто як тип організації гендерної системи суспільства. Досліджено механізми концептуалізації чоловічого та жіночого у європейській філософській традиції. Розвинуто типологію гендерних систем, зокрема здійснено класифікацію її базових соціальних форм. Установлено критерії патріархальності. Розглянуто гендернодетерміновані суспільні деформації та гендерованість інформаційної системи сучасного українського суспільства. Здійснено структурну систематизацію та детальний аналіз загальних практик сучасного патріархату. Визначено характер функцій і ступінь його впливу на різні складові, форми та рівні суспільної свідомості.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження міжконфесійних відносин. Розглянуто методологічний аспект дослідження даного виду суспільних відносин. Осмислено специфіку прояву діалектики традицій та новаторства у сфері міжконфесійних відносин. Проаналізовано чинники кризи та перспективи розвитку регулятивних функцій релігії за умов загострення глобальних проблем людської цивілізації. Новаторством як закономірністю розвитку міжконфесійних відносин передбачено перевагу неантагоністичних типів традицій та сформовано передумови для природного розвитку системи георелігії. Розгортання даних тенденцій за умов суверенної України ускладнено кризою, що супроводжує перехідний період у розвитку суспільства. Виявлено основні детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України, розглянуто її умови, фактори та критерії.

  Скачати повний текст

Проведено символічний аналіз феномену сім'ї та визначено її православний архетип як комунікативно-особистісну модель відносин. Охарактеризовано символічний контекст стосунків чоловіка та жінки як підгрунтя для виявлення певного архетипу сім'ї. Досліджено православну символіку шлюбу, батьківства, материнства, дому, через інтерпретацію якої виводиться ідеальна модель сімейних взаємин. Висвітлено конструктивні моменти, властиві зазначеному образу сім'ї та його можливості у вирішенні проблем сімейної комунікації. Вивчено специфічні особливості комунікації (монологічність, діалогічність) та її вплив на характер життєвого світу сім'ї. З'ясовано чинники, які сприяють актуалізації потенціалу православного архетипу сімейних взаємин у період соціальних трансформацій та кризи ціннісних орієнтирів.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-філософські аспекти ролі соціально-культурної спадкоємності у розвитку особи. Обгрунтовано, що культурно-історичний процес являє собою спосіб розвитку діяльнісних сутнісних сил людини через успадкування, а спадкоємність - спосіб виробництва її сутнісних сил. Запропоновано думку, що оволодіння духовною спадщиною, квінтесенцією якої є історико-філософське успадкування, грає роль засобу залучення особи до історично-духовної розвитковості. Зазначено, що чим глибші та поступальніші соціально-особистісні перетворення, тим більша культурна спадщина залучається до їх здійснення. Через суспільно-духовне успадкування історія входить в людину, а людина - в історію. Уперше досліджено нову роль соціально-культурного та історико-філософського успадкування під час переходу до глобального інформаційного суспільства. Запропоновано тезу, що відродження незалежної України відбулося значною мірою завдяки розширенню її культурної та духовно-філософської (історико-філософської) спадщини.

  Скачати повний текст

Досліджено соціокультурний зміст українського рефлексивного традиціоналізму XIX - XX ст. Осмислено особливості розуміння традиції в західноєвропейському та російському традиціоналізмі XIX - XX ст. як найбільш типологічно близьких до українського. Обгрунтовано, що становлення українського рефлексивного традиціоналізму як світоглядного відображення теоретичного осмислення феномену традиції відбувається паралельно з формуванням філософії української національної ідеї та пов'язане з творчістю П. Куліша, М. Міхновського, В. Липинського, Ю. Липи, І. Лисяка-Рудницького. Доведено значимість напрацювань мислителів-традиціоналістів у контексті збереження української соціокультурної ідентичності за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномену суспільного досвіду, виявлено його структурні компоненти, визначено сутність, соціокультурні прояви в динаміці соціального часу, чинники формування та особливості сприйняття. Системно проаналізовано поняття "суспільний досвід", простежено еволюцію соціально-філософських уявлень про роль досвіду в розвитку особистості та суспільства. Визначено, що суспільний досвід - це результативно-процесуальне утворення соціокультурного розвитку певного суспільства. Суспільний досвід розглядається як етноментальний феномен конкретного соціуму, спираючись на єдність національно-своєрідного та загальнолюдського. Значну увагу приділено аналізу проблем його сприйняття та інтерпретації за умов сучасного трансформаційного періоду.

  Скачати повний текст

Доведено, що процес традиції включає минуле, а також сьогодення та впливає на майбутнє. Встановлено, що модерну традицію потрібно розглядати як таку, що складається із трьох частин, які існують одночасно та перебувають у складних взаєминах: традиціоналізму, консерватизму та модернізму. На підставі даних розпочато спробу по-новому осмислити цінність традиції як фактора формування та забезпечення умов стабільності соціального універсуму. Окремі частини традиції через форми свого прояву виявляються залучені в інші ігри: модернізацію, революцію.

  Скачати повний текст

Розроблено філософсько-етичну концепцію традиційного етосу західноєвропейської моральної культури, яка значно розширює проблематику етики, виводить її на принципово нові засади розуміння безпосереднього буття моральності - включеності людини в соціокультурну цілісність, розчинення в звичаях, в системі набутих загальних значень. Зазначено, що, водночас, через цю систему значень людина витлумачує свій досвід і свою поведінку. Розглянуто аспект моральності в життєвій програмі кожної окремої особистості. Досліджено історичні апріорі моральнісної культури сучасного західноєвропейського світу та форми моральної самореалізації особистості в Модерні та Постмодерні, обгрунтовано значущість і дієвість даної культури в контексті соціокультурної динаміки.

  Скачати повний текст

Досліджено традиції як фактор саморозвитку суспільства. Конкретизовано діяльнісну сутність традиції, що має ціннісно-нормативний характер. Зміст традиції розкрито у формах її прояву на різних рівнях суспільної практики. Проаналізовано діалектичний взаємозв'язок традиції та новаторства як закономірності розвитку суспільної системи. Акцентовано увагу на особливості функціонального навантаження цих явищ. Виявлено соціально-психологічний механізм дії традиції, необхідний для забезпечення ефективної взаємодії суспільства й особистості. Розглянуто основні тенденції розвитку традицій українського суспільства й наведено детермінанти їх оптимізації за умов сучасного трансформаційного періоду.

  Скачати повний текст