Проаналізовано можливі способи розв'язання проблеми реконструкції реальної історії розвитку науки, актуальні для постмодерністської філософії, з опорою на ідеї сучасної філософської топології та концепцію "складки". Розкрито суть феномена релятивізму, етапи становлення релятивістської методології й її реконструктивного потенціалу в контексті філософії науки. Проведено реконструкцію топологічних основ динаміки розвитку науки, її метафізичного підгрунтя, виявлено прогностичні можливості релятивістської науки та її розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію поняття когнітивного у філософії та сучасній науці. Розроблено методологічні засади нового когнітивного підходу у філософії науки, в якому когнітивна активність людини розкривається на підставі об'єктивних проявів трансформації способів представлення явищ, досліджуваних наукою. Здійснено введення репрезентації в систему гносеологічних відносин. Розроблено методологічну реконструкцію як метод дослідження механізму еволюції науки. З'ясовано зв'язок трансгресій сфери знання як основи внтурішньосистемних трансформацій науки у знаннєвому, мовному, комунікативному аспектах зі зміною видів репрезентації. Виявлено ступеневий характер еволюції, зумовлений зміною видів репрезентації та систем когнітивних практик. Проаналізовано нові механізми трансгресії сучасної сфери знання, взаємопов'язані з переходом теоретичного в практичне та когнітивного в онтологічне. Розкрито когнітивну складову еволюції науки у притаманних розвитку науки об'єктивних проявах. Досліджено сучасні прояви теоретизації та методологізації проектування програмних систем рівня організації. Показано введення проектування програмних систем у традицію дослідження складних систем у науці. Виявлено наукову складову та її значущість у розвитку сучасного проектування. Розкрито значення теоретизації та методологізації проектування як основи формування нового типу когнітивних практик інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на теоретико-методологічних і культурно-історичних особливостях дослідження становлення соціальної історії науки як міждисциплінарної галузі. Поглиблено розуміння соціальної історії науки, соціальної епістемології та антропології. Узагальнено існуючі концептуальні підходи до соціальної історії науки, виявлено основні напрями: конструктивістський, діалектико-рефлексивний, етнографії науки. Розглянуто взаємовідношення науки як соціального інституту з іншими в межах макроаналітичної стратегії соціальної історії науки, а також особливості вивчення окремих випадків, аналіз неповторних, унікальних подій історії науки. Обгрунтовано тезу, що міждисциплінарність соціальної історії науки забезпечила прогрес в пізнанні об'єкту дослідження, поставила центральним завданням співвідношення та ієархію методів і результатів дослідження та можливості його вирішення на основі єдиної методологічної схеми.

  Скачати повний текст