Розроблено теоретичні та методико-практичні засади виконавського аналізу музичного твору, визначено його пріоритетні напрями (стильовий, жанровий, фактурний, емоційно-драматургічний). Встановлено, що виконавський аналіз займає особливе місце в системі музично-теоретичних процедур і має свою специфіку як окремий, спеціальний вид досліження музичного твору, спрямований на його виконавську інтерпретацію. У процесі розгляду виконавського аналізу та його об'єкта (твору) застосовано системно-структурний (зокрема, порівняльний), функціональний та історико-типологічний підходи. Запропоновано визначення поняття "виконавський аналіз" та типологію його основних алгоритмів, які включають аналіз емоційних вражень та їх естетичні оцінки ("емоційно-естетичну програму"), а також програму "змістового поля" твору та її відображення у драматургії, рокриття й аргументацію його художнього генезису (жанрово-стильовий комплекс), побудову виконавського "фактурного плану" та створення моделі майбутньої інтерпретації. Результати наукового дослідження використано у виконавській і педагогічній діяльності під час роботи над інтерпретацією фортепіанних творів різних жанрів і стилів.

  Скачати повний текст

Створено "стильовий портрет" В. Горовиця-виконавця. Індивідуальний виконавський стиль піаніста розглянуто як втілення традицій романтичного виконавства. На прикладі творчості музиканта апробовано методику складання генеалогічного древа музично-виконавського стилю. "Звуковий образ" фортепіано розглянуто як суттєвий параметр індивідуальності творчості музиканта-виконавця. Досліджено еволюцію виконавського стилю В. Горовиця та запропоновано її періодизацію. Створена модель індивідуального виконавського стилю музиканта, що розуміється як система об'єктивно сформованих принципів його творчості, дозволила охарактеризувати такі "показники" стилю, як характеристичні особливості його артистичної особистості, "звуковий образ" фортепіано, що розглянутий як складова "інтонаційної моделі" виконавського стилю, музичний твір у виконавській концепції В. Горовиця.

  Скачати повний текст

Вперше в українському теоретичному музикознавстві розроблено поняття музичного пленеру. Наведено визначення категорії "музичний пленер". Синтезовано наукові здобутки досліджень у галузі фактури теоретичного музикознавства та музичного виконавства. Під час аналізу творів враховано природу фортепіанної фактури, зокрема, виразові можливості звучання інструменту, особливості фортепіанного звуковидобування, технічні прийоми тощо. Виявлено витоки пленерних ефектів, що сягають у звукову сигнальність відкритого середовища. Розглянуто фортепіанну мініатюру XIX - XX ст., представлену творчістю Ф.Ліста, К.Дебюссі, Б.Бартока, І.Шамо, І.Тараненка.

  Скачати повний текст

Уперше в українському музикознавстві визначено комплексний метод як поняття виконавського музикознавства у конкретиці практичної діяльності піаністів-фахівців. Уперше творчо-виконавсько-педагогічну комплексність діяльності піаніста-фахівця трактовано у контексті уявлень про компенсативність психологічно-діяльнісних аспектів художньої творчості. Розглянуто комплексність музично-творчої діяльності виконавця-педагога у музикологічному доповненні її музично-критичними та музикознавчо-аналітичними навиками, які органічно викристалізувалися у сучасних пошуках аутентичного виконавства. Уперше представлено трактування наочно-зорових моментів як суттєвих складових піаністичних абстракцій у звучанні музики. У зазначеному контексті виконавського підходу проаналізовано твори П.Хіндеміта, О.Скрябіна, а також виконавські інтерпретації Г.Гульда, М.Грінберг.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему удосконалення виконавської техніки майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки. Проведено історико-теоретичний аналіз музично-педагогічних концепцій щодо розвитку виконавської техніки, охарактеризовано особливості організації навчання студентів з різною довузівською підготовкою. Конкретизовано сутність виконавської техніки студентів у контексті їх музично-педагогічної діяльності. Обгрунтовано змістове наповнення структурних компонентів виконавської техніки студентів, запропоновано комплексну діагностику рівнів її сформованості. На підставі визначених методів і прийомів розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування виконавської техніки студентів у навчально-виховному процесі ВНЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні проблеми теорії виконавства, виявлено тенденцію внутрішньої спорідненості теоретичного та виконавського музикознавства на базі їх категоріального синтезу. Системний характер основних категорій теорії виконавства (інтерпретології) висвітлено у контексті порівняльного методу аналізу. Обгрунтовано шляхи, способи та можливості порівняльного аналізу як багаторівневої системи відносин: від композиторського тексту до виконавської драматургії та фортепіанної школи, від моделювання принципових відмінностей об'єктів та опису артефактів фортепіанного виконавства до виявлення національних традицій і культурно-історичного контексту. Розроблено й апробовано нові методики порівняльного аналізу (на матеріалі Великої сонати П. Чайковського ор. 37, Першої ор. 28 та Другої ор. 36 сонат С. Рахманінова для фортепіано) з використанням комп'ютерних технологій.

  Скачати повний текст

Висвітлено стилістичні критерії виконавської діяльності, які визначаються певними стереотипами двоїстих структур. Останні очевидні у прамисленнєвій "дипластії" (за Б. Поршнєвим), а також в архаїчній дихотомії, які зумовили базисність для міфології та філософії Стародавності, актуалізованих у науковій і художній творчості двоїстих сполучень полярних якостей в XX ст. Наявність двоїчності у психологічній доцільності функціонування вищої нервової діяльності у спеціалізаціях право- та лівопівкульних систем головного мозку пояснює відзначений істориками та культурологами ритм змінності розумових орієнтацій (зокрема, у художній стилістиці епох) і відповідно - фазових послідовностей класичного - акласичного типів. У цьому контексті емпірично прийнято поділ виконавських стилів в антитезах "класичного - акласичного ("романтичного")" має як підоснову багатий культурний досвід і виводимість розумових стереотипів художньої діяльності з міфологічно-філософських підстав творчості. На підставі аналізу творів Л. ван Бетховена, Ф. Шопена, С.В. Рахманінова показано, що функцію "класичного" у них можуть виконувати барочно-класичні (Л. ван Бетховен), класичні-бідермейеровські (Ф. Шопен), романтичні (С.В. Рахманінов) стильові ознаки. Відповідно, у виконавських підходах виявлено акцентовані зазначені базисні для авторів або авторські - стильові якості ("передромантизм" - класицизм у грі творів Л. ван Бетховена, помірний - "шалений" романтизм, символізм, неокласицизм - академічний романтизм під час виконання творів Ф. Шопена, романтизм - неокласицизм у поданні творів С.В. Рахманінова.

  Скачати повний текст

Наведено концепцію осмислення творчих процесів музично-виконавського мистецтва в контексті поняття театральності. Запропоновано трактування театральності, що спирається на теорію Б. Асаф'єва про інтонацію та виступає як засіб художнього спілкування в усіх його формах, як звукових, так і зорових. Розкрито особливу роль образного перевтілення як засобу актуалізації театрального начала в музично-виконавській творчості. У контексті образного перевтілення розглянуто проблему художнього переживання в процесі відтворчої музично-виконавської діяльності, а також сформульовано ознаки творчого методу "школи переживання" у фортепіанному виконавстві. Запропоновано музично-виконавську типологію, що грунтується на особливостях виявлення театральності в процесі виконавської інтерпретації, та виділено три музично-виконавські типи: акторський, режисерський та авторський.

  Скачати повний текст

Розглянуто метафорично-художню суть композиторського стилю М.Равеля в синтезі з виконавською "метафорою" художньої цілісності музичного образу. Проаналізовано оригінальну методику стильового аналізу музичного твору на засадах метафоричного розуміння суті художнього вираження. Створено порівняльні таблиці виконавських засобів у різних інтерпретаціях щодо фортепіаних творів Равеля першого періоду творчості, п'єс, які рідко виконуються. Виділено характерні для композиторського стилю М.Равеля ритмоінтонації.

  Скачати повний текст