Вперше на підставі системного підходу фундаментально досліджено специфіку інтеграції диригентського виконавства європейського типу в культурне життя України XVIII - XIX ст. Виокремлено системні ознаки професійного музичного мистецтва, основою функціонування якого є "штучний" тип репрезентації культурної традиції. Визначено культурні сфери функціонування диригентського виконавства в Україні у XVIII - XIX ст., а також професійний характер діяльності керівників музичних колективів у регулярній армії, пансько-маєтковому середовищі, театральних антрепризах та аматорський - у навчальних і просвітніх закладах. Доведено, що диригування як знакова система формувалася в Україні у межах професійної капельмейстерської діяльності. З'ясовано, що естетичні засади диригентського виконавства сформовані учителями музики, які активно культивували колективні форми європейського музикування.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження українського оркестру народних інструментів як унікального явища музичної культури України. До наукового обігу введено архівні матеріали (рукописи епістолярного жанру, директивні документи з питань концертної діяльності колективів, репертуарні списки). Визначено культурно-історичні передумови виникнення українського народного оркестру, до яких належать: широке побутування та популярність ансамблів троїстих музик, організація капел бандуристів і різних за складом оркестрів народних інструментів, запровадження академічного професійного навчання на народних інструментах. Визначено основні чинники, що вплинули на формування українського народного оркестру, серед яких найважливішими є: державна політика у сфері культури та мистецтва, удосконалення та реконструкція українського народного музичного інструментарію, розвиток навчання на народних інструментах. На підставі аналізу творчої діяльності професійних українських оркестрів народних інструментів виявлено особливості професіоналізації українського народного оркестру, які полягають у наявності удосконаленого музичного інструментарію, оригінального високохудожнього репертуару, участі висококваліфікованих виконавців і диригентів з професійною музичною освітою, регулярній концертній практиці. Висвітлено провідні тенденції розвитку оркестру на сучасному етапі, до яких належать використання удосконаленого народного музичного інструментарію, усталеність інструментального складу, професіоналізм виконавців, оновлення й ускладнення репертуару, поєднання народного мелосу з музично-стильовими особливостями професійної музики.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст та особливості художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики. Сформульовано принципи, визначено й перевірено педагогічні умови, які впливають на результативність художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблі народної музики. Встановлено критерії (емоційно-перцептивний, мотиваційно-вольовий, пізнавально-активний, ціннісно-орієнтаційний, художньо-діяльнісний) та рівні (високий, середній, низький) її діагностики. Обгрунтовано й експериментально апробовано методичну модель художньо-творчої самореалізації підлітків за умов діяльності ансамблю народної музики на основі вивчення українських народних музичних традицій, цілісність якої обумовлена взаємозв'язком емоційно-комунікативної, мотиваційної, змістової, ціннісної, процесуальної складових. Удосконалено навчально-методичне забезпечення творчих об'єднань (художньо-творчих колективів) позашкільних закладів освіти та позакласної роботи загальноосвітніх шкіл України.

  Скачати повний текст

З'ясовано закономірності та науково обгрунтовано педагогічні засади досліджуваного процесу. Проаналізовано його методологічні основи та визначено наукові підходи (синергетичний, аксіологічний, компетентнісний), реалізація яких забезпечує успішність підготовки студентів до роботи з учнівськими оркестрами й інструментальними ансамблями. Систематизовано зміст і визначено складові методики роботи майбутнього вчителя музики з такими колективами. Визначено критерії та показники, встановлено рівні сформованості у студентів оркестрово-методичної компетентності. Розроблено й експериментально перевірено ефективність організаційно-методичної системи підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Доведено доцільність визначених наукових підходів, принципів, педагогічних умов, форм, методів і засобів підготовки студентів до цього виду фахової діяльності.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано методику становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі. Грунтуючись на теоретичному дослідженні специфіки даного феномену, визначено суть творчого потенціалу студентів мистецьких ВНЗ та його структурні компоненти, а саме: мотиваційний, емоційний, інтелектуальний, комунікативний і операційний. На підставі авторської концепції про важливість реалізації творчого потенціалу даних студентів розроблено критерії та показники рівня його сформованості, досліджено зміст, педагогічні умови, апробовано експериментальну методику поетапного становлення творчого потенціалу студентів ВНЗ, яка базується на принципах особистісно-орієнтованого підходу.

  Скачати повний текст

Досліджено життя і творчість видатного диригента, народного артиста СРСР Я. Вощака (1921 - 1989) у контексті розвитку диригентської культури другої половини XX ст. Охарактеризовано основні етапи його творчої діяльності (український, 1940 - 1965 рр., воронезько-казанський, 1967 - 1972 рр., мінський, 1972 - 1989). Розглянуто процес творчого становлення митця у контексті розвитку оперно-симфонічного мистецтва Львова передвоєнної доби та часів Другої світової війни. Досліджено диригентські першопрочитання Я. Вощаком музично-театральних творів Ю. Мейтуса, А. Кос-Анатольського, В. Кирейка, К. Молчанова, С. Кортеса, Д. Смольського, З. Ісмагілова, Н. Жиганова, симфонічної чечено-інгушської та дагестанської музики. Розкрито специфіку першопрочитань диригентом творів світової класики. Розглянуто особливості поєднання професійних традицій та інноваційного пошуку у творчій діяльності Я. Вощака. Визначено естетико-стильові пріоритети й іманентні стильові риси творчості митця. Доведено, що маестро представляє пізньоромантичний тип диригента, діонісійський музично-виконавський архетип.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості професії диригента як виду спеціалізованої діяльності, пов'язаної з театрально-концертною практикою. Розкрито структурно-функціональну єдність та досліджено процес її історичного становлення, проаналізовано традиції диригентського виконавства. Визначено основні характеристики структури диригентської діяльності, здійснено її відмежування від капельмейстерської та встановлено хронологічні межі виникнення. Розкрито зміст двох термінів для позначення процесу керування музичним колективом: капельмейстер (XVII - XVIII ст.) та диригент (XIX ст.). Висвітлено творчу діяльність визначних диригентів досліджуваного періоду, наведено її об'єктивну оцінку. Розроблено концепцію формування професії оперно-симфонічного диригента. Створено історичну періодизацію диригентського виконавства, розглянуто еволюцію його становлення у музично-культурному контексті та описано кожний період розвитку.

  Скачати повний текст

З використанням інтегративного підходу здійснено максимально повне досліження актуальних проблем творчості диригента з урахуванням естетичних, мистецтвознавчих, культурологічних, психологічних, етичних та інших аспектів даного виду діяльності. Проаналізовано концептуальні праці XX ст., присвячені розгляду проблем художньої творчості й обгрунтовано методологічний інструментарій дослідження складного та багатогранного явища евристичної діяльності диригента музичного театру та симфонічного оркестру. Значну увагу приділено розгляду історичного шляху розвитку оркестру, який визнано головним чинником виникнення нового типу виконавця. На підставі дослідження різних способів керування оркестром визначено основні етапи становлення професії диригента та детально проаналізовано сучасний період її розвитку. З метою виявлення професійно-ремісничих і творчих принципів диригентського мистецтва здійснено осмислення значного обсягу теоретичних напрацювань у галузі диригентозавства від початкових спроб у контексті вирішення загальномузикознавчих проблем до найсучасніших наукових досліджень. Висвітлено професійні здобутки української школи диригування із залученням теоретичних праць мистецтвознавців з усіх регіонів України. Досліджено явище трансформації загальних особливостей художньої творчості у процес диригування на базі вивчення типології й етапів творчого процесу, специфіки створення художнього образу й основних структурних компонентів. Із використанням останніх досягнень гуманітарних наук розглянуто естетико-мистецтвознавчі, морально-естетичні, естетико-психологічні та інші фактори диригентської творчості.

  Скачати повний текст

Народно-оркестровий тембр подано як історичну категорію, змінювану у часі, відповідно до умов використання оркестрів обох напрямків, яка поєднує власне колористичні ознаки звучання окремих інструментів, груп чи їх мікстувань та локальні темброві особливості, зумовлені використовуваним реєстром, динамікою й артикуляцією. На підставі цього виведено основні закономірності у тембровій еволюції народно-оркестрової музики в Україні, визначено характерні особливості в інструментуваннях для оркестрів зі струнно-щипковою та струнно-смичковою основами. Досліджено взаємовплив тембру, фактури та форми, а також характерні методи вибору тембрових еквівалентів під час перекладання з партитур інших складів чи оркестрування клавірів.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні, теоретичні та методичні основи професійної підготовки диригента оркестрового колективу з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності. Висвітлено генезис та еволюцію поняття "диригент оркестру" як педагогічного та музикознавчого феномену, який сприяв обгрунтуванню проблеми сучасної диригентсько-оркестрової освіти. У міждисциплінарному контексті розкрито зміст поняття "професійна підготовка диригента оркестрового колективу", його суспільне значення у музично-естетичному вихованні підростаючого покоління. Доведено доцільність впровадження в практику авторських сучасних підходів до вирішення проблеми професійної диригентсько-оркестрової освіти.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві компаративно досліджено народно-інструментальне виконавство Західної України академічного, автентичного, аматорського та самодіяльного напрямків у контексті умов його соціокультурного функціонування. Доведено, що модифікація "ентнокультурного змісту" колективного народно-інструментального виконавства, яка відбулася внаслідок насадження соціально-культурних стереотипів, потребує і частково відновлює свою питому інфраструктуру й автентичні виконавські традиції. Простежено еволюцію різних типів колективного народно-інструментального виконавства, освіти та репертуару. Висвітлено визначальні тенденції у цій сфері виконавської діяльності та стильові особливості, зумовлені традиціями музикування та специфікою освіти. Наведено інформацію про діяльність регіональних колективів академічного, самодіяльного, автентичного спрямування, а також здобутки їх організаторів, диригентів та керівників, творчість фахових і самодіяльних митців.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "виконавська майстерність" та висвітлено теоретичні аспекти її формування. Доведено залежність ефективності формування виконавської майстерності у процесі колективного музикування від упровадження експериментальної методики, що передбачає органічну єдність емоційного, раціонального та технічного у виконавстві, активізацію мотиваційної спрямованості майбутніх учителів музики у камерно-оркестрових колективах, становлення індивідуального стилю керівництва оркестровою групою студентів за умов творчої взаємодії. Апробовано зміст, форми та методи поетапного формування даної майстерності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі колективного музикування за розробленими критеріями та показниками зазначеного феномену.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано і експериментально перевірено методику формування готовності студентів вузів культури до музично-творчої діяльності з дитячим духовим оркестром. Розкрито сутність та особливості професії керівника дитячого духового оркестру, визначено педагогічні умови і виявлено напрямки вдосконалення професійної підготовки студентів. Визначено структуру "готовності". Встановлено, що в системі музично-виконавської підготовки студентів формування готовності до роботи з дитячим духовим оркестром є педагогічно керованим процесом на відміну від традиційного накопичення знань про закономірності колективного виконавства. Доведено, що за відповідних педагогічних умов, при спрямуванні психолого-педагогічних, методичних та спеціальних /музичних/ дисциплін на висвітлення специфічних особливостей роботи з дитячим колективом можна ефективно готувати фахівців такої кваліфікації.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "читання з листа нотного тексту" як складного різновиду гри по нотах, інформаційно-пошукової та пізнавальної діяльності, заснованої на одержанні, переробці та реалізації у звучанні музичної інформації шляхом перетворення зорових сигналів у музичні уявлення, що проявляються в адекватних їм виконавських рухах, а також як комплексу спеціальних навичок, що передбачають виконання певних дій і вправ і є автоматизованими компонентами свідомої діяльності особи. Досліджено особливості організації та специфіку навчального процесу з формування навичок читання з листа хорових партитур, яка полягає у комунікативно-пізнавальній діяльності студентів, смисловому аналізі музичного тексту, виконанні ряду когнітивних операцій - структуруванні музичної інформації, групуванні, стисненні та розгортанні матеріалу, вмінні порівнювати, аналізувати, узагальнювати, встановлювати взаємозв'язок між окремими елементами музичних творів. Досліджено сучасний стан і проблеми формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів, визначено критерії та рівні їх сформованості у майбутніх диригентів-хормейстерів. З метою удосконалення процесу набуття студентами музичних знань, а також забезпечення їх музичного розвитку та саморозвитку обгрунтовано необхідність удосконалення організації їх роботи з музичним текстом, піднесення рівня читацької культури. Розроблено й експериментально перевірено методику формування навичок читання з листа хорових партитур у майбутніх диригентів-хормейстерів, наведено рекомендації для викладачів фахових дисциплін вищих мистецьких навчальних закладів щодо її використання.

  Скачати повний текст