Досліджено архівну спадщину Музичного товариства ім. М.Д.Леонтовича (МТЛ). Здійснено історичну реконструкцію діяльності Товариства за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Висвітлено історію формування архівного фонду МТЛ, проаналізовано його документальний ресурс як цілісний інформаційний комплекс. Відтворено історію діяльності Музично-теоретичної бібліотеки ім. К.Стеценка. За матеріалами української й зарубіжної періодики проведено дослідження громадської думки щодо місця та ролі Товариства у розвитку музичної культури України. Визначено внесок МТЛ у формування національної музично-бібліотечної, музично-музейної й музично-виставкової справи та музичного архівознавства.

  Скачати повний текст

Введено до наукового обігу теоретичну модель порівняльно-типологічного аналізу творчості Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Простежено взаємозв'язок соціально-політичного чинника з життям і творчістю композиторів у ракурсі проблеми "митець і влада". З урахуванням індивідуальних якостей кожного з композиторів проаналізовано позиції обох митців стосовно таких загально-людських проблем, як добро та зло, життя, смерть, безсмертя, митець і епоха, національне та інонаціональне. Проведено безпосередню порівняльну характеристику практично всіх відомих творів музичної спадщини Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Проаналізовано невідомий твір Б. Лятошинського (обробка єврейської народної пісні "Genzelex").

  Скачати повний текст

Визначено суть та специфіку варіантності як техніки письма та принципа музичного розвитку, проаналізовано її генезис. Досліджено варіантність як метод художнього моделювання на прикладі різних стильових та жанрових моделей. Розроблено систему критеріїв варіантності як музичної універсалії. Розширено термінологічний апарат аналіза сучасної музичної композиції. Виявлено композиційні закономірності варіантної форми та характер взаємодії варіантності з іншими принципами музичного розвитку формотворення. На підставі загального дослідження варіантності в різних функціональних проявах створено типологію варіантних форм. До наукового обігу залучено музичний матеріал, що заповнює прогалини у вивченні сучасної музичної культури.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено основні параметри і характеристики наукової та мистецької спадщини В.Витвицького - музикознавця, композитора, музичного критика, а також його музично-громадської діяльності у контексті музичної культури Галичини та західної української діаспори протягом двох останніх третин XX ст. Проведено систематизацію й аналіз музикознавчого доробку, притаманної музикознавцеві методології дослідження. Вивчено найзначніші музичні твори В.Витвицького, здійснено спробу визначити його внесок до української музики та музикознавства. Висвітлено особливе, унікальне місце В.Витвицького в українському музикознавстві та музичній культурі як музичного історика, критика, композитора, педагога й організатора музичного життя. Внаслідок багатогранності його творчості, великого обсягу музикознавчого, музично-публіцистичного доробку та композиторської майстерності його ім'я постає поряд з іменами найбільш відомих музик нашого часу в Україні та в українській еміграції.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження творів для віолончелі та віолончельних камерних ансамблів В.Барвінського в аспекті визначення їх стилістичних особливостей, основних принципів формотворення та засобів виразності з урахуванням взаємовпливу європейських і галицьких традицій музичного мистецтва. Проаналізовано теоретичні засади та основні етапи розвитку фахового викладання віолончелі в українських навчальних закладах Галичини. Висвітлено вплив педагогічної діяльності В.Барвінського на становлення вітчизняної музичної освіти та формування національного педагогічного репертуару. Досліджено характер гастрольно-концертної практики Галичини кінця XIX - початку XX ст. Показано вплив концертної діяльності В.Барвінського на становлення та розвиток віолончельного та камерно-ансамблевого виконавства в Галичині на початку XX ст. Прослідковано спадкоємність творчих засад, громадянських поглядів, педагогічної та гастрольної діяльності учнів В.Барвінського. Проаналізовано вплив творчої діяльності послідовників композитора на розвиток мистецьких процесів в українській музиці.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми джерелознавчого дослідження життя таі творчої лабораторії композитора А.Кос-Анатольського з використанням матеріалів його приватного архіву. Застосовано археографічну методику дослідження автографів, авторизованих копій та інших рукописів (зокрема, невідомих творів), що дозволило доповнити існуючі уявлення про характерні риси творчого методу композитора. Основну увагу приділено створенню історико-документальної біографії митця та досліджено його сольний вокальний та хоровий доробок.

  Скачати повний текст

Досліджено вияв духовної консолідації у синтезі мистецтв на основі пісень, вокальних циклів і ораторій, створених протягом 1970 - 1980-х рр. видатними майстрами - поетом Б.Олійником і композитором І.Карабицем. Поєднувальна роль моральної домінанти у спілкуванні митців спричинила риторичний пафос у втіленні лірико-патріотичних образів. Тему пам'яті, архетип матері, міфологему вогню реалізовано в музично-поетичному діапазоні як синтез тексту, підтексту та контексту. Порівняно варіанти локалізації різними авторами, що дозволило визначити закономірності синергетичного процесу у співвідношенні метричної акцентності та мелодичних ліній з віршовою інтонацією поетичних текстів. І.Карабиць здійснював адекватний музичний переклад емоційно насиченого вокалізму віршів Б.Олійника завдяки зустрічній концептосфері.

  Скачати повний текст

Уперше у музикознавстві здійснено аналіз екзистенційного підгрунтя музичного мистецтва доби модернізму, а саме - 1920-х рр. Розглянуто феномен "екзистенційного" у єдності проявів його іманентних властивостей у філософії, естетиці та музиці, що дозволило систематизувати напрямки у трактуванні його суті, що склалися у різних сферах знань. Висвітлено питання екзистенційності у музичному просторі. Визначено суть поняття модерністського Майстра з його екзистенційною смисловою сферою. Здійснено смисловий аналіз вибраних творів камерного жанру 1920-х рр. українських митців Б.Лятошинського, І.Белзи, Ю.Кофлєра, З.Кассерна у екзистенційному аспекті. До наукового музикознавчого вивчення уперше введено твори камерно-вокального жанру Б.Лятошинського, "Політональна прелюдія" З.Кассерна, Сонатина op. 9 і "Варіації на тему віденського вальсу Й.Штрауса" op. 23 Ю.Кофлєра. Здійснено доповнення до систематичного показника камерно-вокальної творчості Б.Лятошинського даного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен жанру хорової мініатюри в сучасній українській музиці. Дослідження проведено на матеріалі хорової творчості В. Зубицького, в якій означений жанр здобув яскраве та багато в чому оригінальне втілення. Визначено співвідношення понять "монументальне - мініатюрне" в різних видах мистецтв. Розглянуто історико-теоретичні аспекти поняття "музична мініатюра" в його проекції на галузь хорового виконавства. Розкрито особливості розвитку жанру хорової мініатюри в українській музиці. Визначено специфіки означеного жанру та принципів його класифікації в українській музиці сучасного етапу. Запропонована внутрішньожанрова класифікація хорової мініатюри, що передбачає її диференціацію на фольклорну, духовну та світську, апробована на прикладі аналізу мініатюр В. Зубицького. Доведено спадкоємність музичної мови хорових мініатюр фольклорного типу від засновників жанру хорової обробки М. Лисенка та М. Леонтовича, виявлено риси індивідуально-авторського стилю в духовних і світських хорових мініатюрах В. Зубицького.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено жанрову теорію камерного безсюжетного балету. Висвітлено взаємозв'язок генезису даного жанру з ігровими інтенціями музичного стилю XX ст. На підставі історичного огляду еволюції жанрово-стильових ознак балетного жанру встановлено історичні передумови виникнення камерного безсюжетного балету та визначено його провідні жанрові складові й ознаки. Доведено, що у даному жанрі, починаючи з перших його зразків, на музично-мовному рівні нормативним є принцип стильової гри. У межах балетного жанру розглянуто проблему реалізації ігрових факторів композиторської поетики. На підставі аналізу балетної музики сучасного композитора українського походження Д.Поліщука зроблено висновки, що ігровий підхід на різних рівнях обумовлює своєрідну стилістику музичної мови камерних безсюжетних балетів кінця XX - початку XXI ст. Провідна роль ігрового фактора композиторської поетики на музично-мовому рівні зумовлює відповідність стилістичного змісту музичної мови камерного безсюжетного балету загальній ігровій спрямованості культури XX ст.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розширення сфери функціонування поняття "жанрово-стильова модель", що трактується як універсальна аналітична система, особлива методика висвітлення специфіки феномену композиторської інтерпретації. Сформульовано концепцію композиторської інтерпретації. Під моделлю інтерпретування розуміється жанрово-стильова модель, під самим інтерпретуванням - творча свобода вибору композитором тих жанрово-стильових параметрів, що є необхідними для втілення художнього задуму. Проаналізовано особливості сучасного етапу розвитку інструментального концерту та його різновидів у творчості українських митців, надано панорамний огляд творчості Л. Колодуба в жанрі інструментального концерту. Репрезентовано перше музикознавче прочитання концертів Л. Колодуба для дерев'яних духових інструментів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження фортепіанної творчості видатного українського композитора В. Борисова (1901 - 1987) у контексті естетико-стильових напрямів музичного мистецтва України XX ст. з урахуванням соціокультурної ситуації даного періоду. Висвітлено естетичні засади творчості композитора, розкрито художню цінність фортепіанного доробку митця. На матеріалі фортепіанних творів В. Борисова (трьох концертів для фортепіано з оркестром, збірок "Дитячий зошит" і "Шість характерних п'єс для фортепіано", поліфонічних циклів, "Етюдів оптимізму" для фортепіано та камерного оркестру) виявлено особливості авторської трансформації усталених жанрових моделей. Досліджено стильову еволюцію митця, пізній стиль композитора визначено як кульмінаційний етап розвитку його творчої особистості, своєрідний прорив крізь "комплекс генерації". Висвітлено суттєвий внесок музичної творчості В. Борисова у розвиток українського фортепіанного мистецтва.

  Скачати повний текст

Введено інтертекстуальну методологію до музично-історичних методів дослідження музики. Висвітлено процес утворення музичних інтертекстуальних зв'язків на основі перетворення факту-художнього факту в інтертекст. Виокремлено основні стуктурні одиниці-інтертексти, завдяки яким реалізуються міжтекстові зв'язки в конкретних артефактах - інтонація, жанр і стиль. Охарактеризовано відміності між полістилістикою й інтертекстуальністю. Проаналізовано творчість Б. Лятошинського та виведено теорію "інтонаційного словника" композитора, визначено три інтонаційні комплекси. Вперше введено до музикознавчого обігу ряд невідомих і маловідомих творів О. Безбородька, Г. Гаврилець, І. Карабиця, Ж. Колодуб, Г. Ляшенка, С. Пілютикова, К. Цепколенко, І. Щербакова, М. Скорика, В. Сильвестрова.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві розроблено підстави для створення єдиної теорії сучасної української музичної історіографії (СУМІ). Визначено засадничі риси СУМІ, здійснено її предметно-понятійний, функіональний та ціннісно-смисловий аналіз. Вивчено тексти, проблемний зміст, поняттєві узагальнення музикознавчих і культурологічних праць останнього десятиріччя і, таким чином, здійснено запропоноване І. Котляревським визначення пріоритетних засад музично-культурологічного знання. Запропоновано історіологічну оцінку стану сучасної української музичної культури, яка дозволяє в цій останній вбачати історичний феномен, що поєднує у сьогоденні минуле та майбутнє українського культурного буття, включаючи способи усвідомлення та відтворення цього буття.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено категорію канону в ситуації українського музичного модернізму. Визначено складові категорії канону культури як функціональної єдності естетичної норми, виду коду та типу комуніката. Висвітлено процеси його виникнення та механізми творення. На підставі відомостей, одержаних завдяки проведеному дослідженню категорії канону в українській культурі першої половини XX ст., виявлено механіку його формування та типологію за принципом "нормативний - креативний". Запропоновано розглядати музично-історичний процес як низку мовно-стильових канонів. Визначено роль Б.Лятошинського у розвитку національної музичної мови як концепту модерного канону. З'ясовано наявність рис поетики модернізму у творчості Б.Лятошинського (індивідуалізму, інтелектуалізму, трагізму, міфологізму). Розглянуто основні функції музичного комуніката композитора, знакові поля його музичної мови, визначено принципи диференціації мово-стилю майстра.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативні аспекти сучасної музичної культури України та виявлено їх національну специфіку. Проаналізовано взаємозв'язки музики та комунікації на різних рівнях соціокультурної системи "Людина - Суспільство", а саме: владно-політичному, науково-освітньому та художньому. Розкрито комунікаційні аспекти української національної культури в історико-еволюційному контексті. Вивчено стан, наявні проблеми та національні тенденції у даній галузі. Розглянуто основні етапи становлення творчих, наукових і композиторських шкіл у вітчизняному музичному мистецтві. Досліджено процеси сучасної музичної комунікації на підставі аналізу творів Л.Колодуба, М.Скорика, І.Карабиця, Є.Станковича, В.Сильвестрова, О. Скрипніка. Виявлено тенденції дискретності технологічних і творчих аспектів комунікації у сучасній музичній культурі, потужний вектор "гуманізації" комунікації, прагнення підкорити її цілям і завданням різних видів творчості як рух у напрямку гуманістичного, високодуховного суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність ладоінтонаційної ситуаційності як явища та поняття. Розглянуто її компоненти: інтонацію та лад в теоретичному, історичному, психологічному аспектах. Доведено, що ладоінтонаційна ситуаційність як явище складноорганізаційне має три рівні: елементарний, структурний та композиційно-фабульний. Зазначено, що методологічні положення апробовано на матеріалах творів сучасних вітчизняних композиторів - Є.Станковича, М.Скорика, М.Денисенка, М.Ковалінаса та на прикладі робіт Б.Лятошинського, А.Шнітке, К.Пендерецького, В.А.Моцарта.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему жанрового визначення літургії на прикладі творчості сучасних українських композиторів. Описано та систематизовано авторські літургічні твори рубежу ХХ - ХХІ ст. В основі даної класифікації лежить можливість функціонального використання авторської музики у богослужінні залежно від ступеня слідування канону обряду та від вибраної композиційної моделі, що склалася у композиторській практиці протягом історико-культурного процесу. Таким чином виділяються літургії, що: зорієнтовані на богослужебне використання, відтворюють модель обряду, написані по жанровій моделі, створені за власною авторською моделлю. Розглянуто феномени обряду та жанру з метою виявлення відмінностей богослужебної та концертної літургій. Вперше проаналізовано літургічні твори українських композиторів: архієпископа Іонафана (Єлецьких), Р. Гурко, О. Козаренка, В. Камінського, Р. І. Дрозда Ц о. М. Б. Дрозда, Є. Станковича, М. Скорика, М. Шуха, В. Степурка, В. Сильвестрова.

  Скачати повний текст

Вперше простежено культуротворчу роль митця на різних етапах розвитку в фундаментальних галузях українського мистецтва, проаналізовано його ініціативну артистичну практику. Проаналізовано доробок О.Кошиця в галузі хорових аранжувань фольклору, проведено його зіставлення з творами сучасників. Висвітлено унікальність мистецьких концепцій та техніки Кошицевих літургійних композицій, що грунтувались на принципах давнього монодійного співу й корелювали з фольклорною стилістикою. Відзначено, що творча діяльність О.Кошиця піднесла імідж української культури, зміцніла її засади.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес відтворення у музиці Наддніпрянської України першої третини XX ст. особливостей, глибинної логіки та динаміки основних художніх ідей часу. Проаналізовано специфіку побутування музики в поліетнічному середовищі. Охарактеризовано основні соціокультурні дискурси епохи, показано їх вплив на музичне мистецтво. Простежено характер і напрямок змін культурних кодів у семіосфері протягом досліджуваного хронологічного періоду. Досліджено процеси пошуку шляхів втілення національної ідеї у музичному мистецтві, формування трьох поколінь вітчизняної композиторської школи. Охарактеризовано передумови та шляхи адаптації модернізму на українському культурному грунті та кристалізацію національного модусу модернізму в музиці. Висвітлено динаміку жанрових і стильових перетворень у текстах музичної культури в їх взаємообумовленості з соціокультурним контекстом епохи. Висвітлено внутрішні суперечності у музичному мистецтві з урахуванням змін, що відбувалися в суспільстві на ідейному, інституціональному та інтелектуально-організаційному рівнях. Обгрунтовано висновок про поглинання або перетворення дискурсом "музика мас" інших провідних дискурсів даного історичного періоду.

  Скачати повний текст