Вивчено одну з типових форм художнього тексту в музиці перехідних історико-стильових періодів, яку запропоновано визначати як автодескриптивний текст (АДТ). Його специфіка полягає в результуючій репрезентативності найрізноманітніших музично-мовних елементів усього попереднього періоду в їх синхронно-діахронних зв'язках, які подано a priori як дещо безпосередньо дане та таке, що не потребує роз'яснень. В цих текстах музично-мовний дискурс як узагальнення попереднього досвіду досягає граничної межі - дескрипції, яку неможливо спростувати чи підтвердити. Вперше запропоновано методику аналізу автодескриптивних текстів, яка репрезентує один з можливих різновидів сучасного текстологічного дослідження. Як прояв принципів конструювання АДТ в музиці розглянуто епоху пізнього бароко, уособлену в творчості І.С.Баха, що показано в аналітичних етюдах.

  Скачати повний текст

Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформувані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття художньої індивідуальності шляхом виявлення певних закономірностей її становлення у музичній культурі XX ст. Запропоновано концепцію об'єктивізації композиторської індивідуальності, що дає змогу визначити способи передачі суб'єктивного змісту засобами музичного мистецтва. Розроблено аналітичний підхід до вивчення даного художнього феномену, що дозволило врахувати його динамічну природу та онтологічну цілісність. Розглянуто процес реалізації композиторської індивідуальності з використанням матеріалу стосовно творчості В.С.Губаренка (1934 - 2000) - одного з лідерів "шістдесятництва" в українській літературі. З використанням запропонованого модального підходу розкрито особливості еволюції митця, уточнено специфіку музичного мислення композитора, досліджено відтворену ним картину світу, а також сформульовано принципи творчої роботи та естетичні настанови.

  Скачати повний текст

Розгляд бахіанства як творчої установки композитора та виконавця побудовано на теоретичних підвалинах психологічної концепції установки, розробленої Д. Узнадзе. Подання про установку транспонуються до сфери музичної професійної діяльності, відзначається психологічно настановний зміст звернення музикантів до тих чи інших типологічних показників музики Й. С. Баха. Спрямованість на моделювання в авторській стилістиці ознак мистецтва Й. С. Баха, яка втілена, зокрема, застосуванням композиційних принципів ДТК, кантати або пасіона, фуги як ключової архітектонічної та фактурної якості, інструментального лінеаризму як символу високої риторики музики німецького майстра - визначається як бахіанство, в узгодження з термінологічною практикою, що затвердилася у професійному середовищі (на кшталт "моцартіанство", "бетховеніанство").

  Скачати повний текст

Визначено суть та специфіку варіантності як техніки письма та принципа музичного розвитку, проаналізовано її генезис. Досліджено варіантність як метод художнього моделювання на прикладі різних стильових та жанрових моделей. Розроблено систему критеріїв варіантності як музичної універсалії. Розширено термінологічний апарат аналіза сучасної музичної композиції. Виявлено композиційні закономірності варіантної форми та характер взаємодії варіантності з іншими принципами музичного розвитку формотворення. На підставі загального дослідження варіантності в різних функціональних проявах створено типологію варіантних форм. До наукового обігу залучено музичний матеріал, що заповнює прогалини у вивченні сучасної музичної культури.

  Скачати повний текст

Визначено окремі аспекти впливу музики на розвиток лінгвістичних здібностей та основні параметри даного впливу, а також окреслено виходи даної взаємодії на семіотичні, психологічні та гносеологічні рівні в сучасних гуманістичних наукових напрямах. Розглянуто особливості української національної ментальності у можливостях їх впливу на взаємодію музично-лінгвістичних компонентів комунікації, тобто на своєрідність засвоєння іноземних граматичних структур і лексичного запасу, з урахуванням досвіду власної мови й її культурно-духовного контексту.

  Скачати повний текст

Вивчено психолого-аналітичний аспект особистості виконавця, який є взірцем артистичної діяльності. Грунтуючись на динамічній концепції особистості (за Е.Фроммом) та концепції іншого М.Бахтіна, екстрапольованих на матеріал виконавського мистецтва, опрацьовано теоретичні положення класичної характерології за документами щодо діяльності видатних музикантів минулого К.М.Вебера, М.Глінки, піаністів А.Рубінштейна, С.Рахманінова, Г.Гульда, В.Софроницького. Це уможливлює моделювання процесів і механізмів психології особистості через визначення її базових концептів ("характер", "темперамент", "артистична енергія"). Запропоновано дефініції понять "інтерпретація", "особистість інтерпретатора", "артистична енергія". Виявилось, що всі творчі особистості мали певний тип акцентуації (за типологією К.Ленгарда), який не лише пояснює особливості його психототипу, але й спрямовує та увиразнює семантику виконавської інтерпретації (через взаємодію рис темпераменту та характеру). Зазначено, що цей процес не є лінійним, спрощеним - він впливає на трактовку авторського тексту та трансформує його зміст опосередковано, але закономірно та на об'єктивному підгрунті. Ідеальним є збіжність "образу автора" з виконавським Я. В інших випадках виконавське мислення виокремлює трансформацію авторського Я, слухач відчуває певні зміни у традиції виконання. Це простежено на чотирьох виконавських версіях Шостої прелюдії Ф.Шопена: А.Корто, С.Ріхтера, В.Софроницького, М.Аргеріх. Психологічна структура особистості є енергетичною системою, що також увиразнює семантичну спрямованість інтерпретації як кінцевого результату діяльності музиканта-артиста. Закон структурної тотожності (конгруентності) між акцентуйованими рисами особистості та типом інтерпретації визначає характер взаємодії та доповнює усталену в інтерпретології типологію виконавців, розвиває існуючі ідеї К.Мартинсена, Е.Кречмера, Д.Рабіновича.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та методико-практичні засади виконавського аналізу музичного твору, визначено його пріоритетні напрями (стильовий, жанровий, фактурний, емоційно-драматургічний). Встановлено, що виконавський аналіз займає особливе місце в системі музично-теоретичних процедур і має свою специфіку як окремий, спеціальний вид досліження музичного твору, спрямований на його виконавську інтерпретацію. У процесі розгляду виконавського аналізу та його об'єкта (твору) застосовано системно-структурний (зокрема, порівняльний), функціональний та історико-типологічний підходи. Запропоновано визначення поняття "виконавський аналіз" та типологію його основних алгоритмів, які включають аналіз емоційних вражень та їх естетичні оцінки ("емоційно-естетичну програму"), а також програму "змістового поля" твору та її відображення у драматургії, рокриття й аргументацію його художнього генезису (жанрово-стильовий комплекс), побудову виконавського "фактурного плану" та створення моделі майбутньої інтерпретації. Результати наукового дослідження використано у виконавській і педагогічній діяльності під час роботи над інтерпретацією фортепіанних творів різних жанрів і стилів.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено цілісний науковий аналіз процесу виховання молоді засобами православної духовної музики в закладах освіти України кінця ХІХ - початку ХХ ст. як соціально-педагогічного феномену. Обгрунтовано основні його етапи: 1884 - 1889 рр. - пропедевтичний, 1889 - 1908 рр. - становлення, 1908 - 1914 - активного розвитку, 1914 - 1917 рр. - завершальний. Охарактеризовано моральну, естетичну та громадсько-патріотичну виховну сутність православної духовної музики. Встановлено та класифіковано провідні тенденції (сутнісно-розвивальні, змістовно-процесуальні, актуально-визначальні). Виявлено основні чинники (методи, форми, види діяльності, умови) виховання молоді у церковнопарафіяльних школах, гімназіях, учительських семінаріях, народних та єпархіальних училищах. Доведено позитивний вплив українських духовних піснеспівів на етнопедагогіку, національно-культурні виховні традиції, українську та російську музично-педагогічні культури.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі виховання національної самосвідомості майбутніх учителів як складного психічного утворення особистості у процесі опанування українською народнопісенною культурою. Наведено результати ретроспективного аналізу проблеми виховання національної самосвідомості у студентів педагогічних вузів. Обгрунтовано зміст і структуру поняття національної самосвідомості, засоби і особливості її виховання у майбутніх учителів музики. Визначено критерії діагностування розвитку даного поняття у студентів музично-педагогічного факультету педагогічного вузу. Встановлено, що виховання в них національної самосвідомості у навчально-виховному процесі має несистемний характер, що виявляється у недостатньому рівні сформованості особистості майбутнього вчителя з виразними національними характеристиками. Теоретично обгрунтовано можливості української народнопісенної культури у вихованні національної самосвідомості. Дослідно-експериментальним шляхом доведено, що інтенсивне опанування студентами цінностями української народнопісенної культури адекватно впливає на духовне зростання молоді, зокрема, на виховання у неї національної самосвідомості. Наведено методичні рекомендації щодо виховання національної самосвідомості студентів у процесі опанування українською народнопісенною культурою як першоосновою духовного зростання особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм кореляції змісту креативної діяльності з динамікою вікової сідомості. Виявлено взаємозалежність між циклічністю вікових фаз і модусами креативної свідомості видатних персоналій. Простежено траєкторію професійної самореалізації митця на тлі індивідуальної екзистенції. До наукового обігу введено поняття "біографічного сценарію", охарактеризовано його різновиди. Систематизовано типологічні ознаки пізнього періоду композиторської творчості. Включено завершальний етап композиторської еволюції у зону активного музикознавчого розгляду.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему взаємодії національних вокальних шкіл щодо формування методу педагогічної та творчої діяльності вокалістів одеської школи. Підкреслено грунтовність російсько-українських, італійських і німецьких традицій в становленні концепції функціональної регістрової змінності вибудови виразних можливостей співацького голосу, яка склалася в педагогів і виконавців Одеської консерваторії. На матеріалі оперних партій досліджено зміст технологічної теорії перехідних тонів і психолого-педагогічного вчення про примарний тон. Охарактеризовано партії з кантат І.С.Баха, опер В.А.Моцарта, Р.Вагнера, Дж.Верді, М.Глінки, П.Чайковського, Б.Лятошинського, М.Лисенка, К.Данькевича, В.Губаренка, що дозволяє узагальнити певні думки стосовно виявлення вокальної драматургії функціональної змінності регістрів співацького голосу. Запропоновано результати дослідження механізму функціональної взаємодії регістрових показників співацького голосу.

  Скачати повний текст

Визначено структуру й організаційні засади процесу музично-теоретичної підготовки майбутніх учителів музики в педагогічному університеті. Проведено історико-педагогічний аналіз даної проблеми, досліджено науково-методичні аспекти формування професійних якостей сучасного вчителя музики на заняттях з теорії музики та сольфеджіо. Обгрунтовано педагогічні умови реалізації диференційованого підходу в музично-теоретичній підготовці майбутніх учителів музики на мистецьких факультетах педагогічних університетів. Доведено, що вдосконалення музично-теоретичної підготовки студентів I курсу з різним рівнем довузівської музичної освіти можливе за умови реалізації диференційованого підходу на підставі управадження системи диференційованих завдань з теорії музики та сольфеджіо.

  Скачати повний текст

Створено теорію міфологеми як одиниці міфа, універсального поняття, завдяки якому є можливим виявлення взаємодії між мистецтвами, філософією, науками. Запропоновано визначення міфологеми. Розроблено типологію, структуру, історичну класифікацію цього елемента символічної структури. На підставі дослідення нової міфології як філософського вчення про мистецтво майбутнього розглянуто специфіку функціонування міфологем у художньому творі. Установлено парадигматичну роль нової міфології у формуванні ідеалів романтичного мистецтва. Проведено енциклопедичний аналіз з метою усвідомлення суті вченого стилю у музичних взірцях нової міфології. Досліджено музичний романтичний твір як "новий міф", енциклопедію-хаос у фрагментарній формі арабески, що базується на методах математики (комбінування), фізики (експериментування), хімії (змішування).

  Скачати повний текст

Здійснено багаторівневу типологію діалогу як музично-культурологічного феномену на основі поетичного підходу. Розроблено концепцію "розуміючого музикознавства", що принципово оновлює методологію музикознавчого дослідження. Визначено музикознавчі аспекти бахтіології та відповідні їм ряди категорій. Виявлено методичні та аналітичні можливості тріадного структурування діалогу. Розвинуто ідею "ідеального над-адресата" - третього в діалозі, який дає змогу розробити єдині критерії типології діалогу в різних його формах, у тому числі - на різних рівнях музичної поетики. Запропоновано семантичну типологію музики та наведено текстологічні засади даної типології. Досліджено різноманітні музичні феномени, що дозволяє створювати типологію музикознавчого семантичного аналізу. Розкрито особливу роль російської композиторської школи рубежу XIX - XX ст. у формуванні умовного смислового музичного діалогу. Зіставлено діалог музики з культурою, а також самодіалог музики, який виявляє особливі властивості музики як контексту "діалог культур". Зазначено, що нове уявлення про універсалії музичної культури та їх анатомічні передумови дає змогу співвідносити з ними певні множинності текстових формул - стилістичні синтагми музики та поглиблювати підхід до явища інтертекстуальності. Апробовано підхід до катарсису як до акту розуміння, у зв'язку з чим визначено діалогічні функції "художнього очищення" та їх композиційні чинники. Розглянуто психосемантичні перспективи теорії діалогу в музикознавстві.

  Скачати повний текст

Досліджено стильові процеси музики XX ст. у контексті такої домінуючої тенденції культури даного періоду, як поліфонічність, що дозволяє визначити ціннісну роль творчого процесу та співвіднести розвиток мистецтва з філософським осмисленням стану сучасної культури. Відповідно до концепції діалогу М.Бахтіна уточнено сутність поняття "стиль", до наукового обігу введено категорію "стильове мислення". Обгрунтовано новий підхід щодо об'єднання до однієї системи особливостей стилеутворення у музиці XX ст., починаючи від формування творчого напрямку (феномену неостилів) та закінчуючи деякими стилістичними особливостями твору (жанрово-стильові запозичення). Розроблено підхід щодо вивчення нових стильових утворень у музичі XX ст. у контексті дослідження двох функцій традиції - охоронної та перетворювальної. Розкрито сутність явища стильового діалогу та його роль у музиці XX ст. у співвіднесеності з ціннісним аспектом композиторської творчості й основними тенденціями розвитку мистецтва даного періоду. Визначено основні типи діалогу, що можуть проявляти себе через категорію стилю. Виявлено культурно-історичні передумови інтенсивного використання стильового діалогу у творчості композиторів 2-ої половини XX ст. Досліджено типи включення іностильового матеріалу у твір та оціночні аспекти у його застосуванні. Вперше у вітчизняному музикознавстві проаналізовано твори Р.Щедріна кінця 1980-х - початку 1990-х рр., виявлено специфіку прояву стильового діалогу у творчості композитора. Встановлено особливості пізньої творчості Р.Щедріна. Визначено стильові ознаки жанру концерту як одного з провідних у творчій діяльності митця останніх років.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію та теорію виникнення і подальшого розвитку візантійської нотації. Визначено рівні впливу грецької нотації на слов'яно-руську до часу виникнення лінійного нотопису - київські ноти. Описано розрізнені відомості фахової літератури з історії нотації, які видобудовують послідовний творчий процес зазначеної ділянки. Визначено зв'язок греко-візантійської літургійної музики з українською монодійною практикою. Зроблено порівняльний аналіз піснеспівів української монодії та відповідного репертуару у руському невменному записі.

  Скачати повний текст

Розглянуто елегію як художній феномен російської та української музичних культур ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано моделювання жанрового інваріанта, генотипу, жанрово-інтонаційного комплексу елегії. Висвітлено основні етапи розвитку двох національних форм екзистенції музичної елегії - російської та української, історико-стильову динаміку жанру елегії, процеси жанротворення у ХХ ст. Визначено три жанрово-стилістичні моделі з умовною назвою "стилізація жанру", "авторська концепція жанру" та "quasi-жанр".

  Скачати повний текст

Досліджено проблему осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Вживання принципу взаємозв'язку тривалості та висоти дозволило перетворити концептуальну структуру елементарного контрапункту, систематизувати методичні та лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. На підставі аналізу фігур строгого стилю встановлено, що зі зменшенням тривалості зростає здатність ноти утворювати дискорданс, але зменшується її мелодичний потенціал. Проведено хронологічне дослідження, що локалізувало розрив між реальним і "шкільним" стилем на етапах консервації та канонізації про поліфонію. Запропоновано модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю, яка охоплює на потенційному рівні гамут і метричну спорідненість, на рівні актуалізації мелодичні фігури та метричні прогресії (лінійний шар), лінеарні фігури та парну координацію (лінеарний шар).

  Скачати повний текст

Розроблено теорію жанру транскрипції. Установлено, що авторська транскрипція є своєрідним ядром, на основі якого будується концепція даного жанру у музичній теорії та практиці. У процесі вивчення транскрипції та її об'єкта застосовано методи системно-структурного, компаративного, функціонального, історико-типологічного аналізу. Запропоновано термін "фактурна інтонація", що використано як основний інструмент дослідження жанрових зразків.

  Скачати повний текст