Вивчено комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів'їв у творах М.Сервантеса. Досліджено прийоми використання прислів'їв в узуальній формі, висвітлено типологію їх трансформацій. Прислів'я розглянуто як прагматично марковані одиниці, які мають широкий діапазон виражальних можливостей, що дозволяє ефективно використовувати їх з прагматичною метою. Релевантною ознакою прислів'я є наявність конотативного компонента, що містить оцінну інформацію, спроможну надати йому експресивності. У ряді випадків додаткової виразності досягнуто завдяки використанню різних прийомів оказіональної трансформації, що призводить до виникнення прагматичного ефекту. Аналіз виникнення цього ефекту передбачає дослідження умов актуалізації лінгвістичних властивостей прислів'їв у комунікативному акті. Вісвітлено необхідність визначення відповідної комунікативної ситуації. Обгрунтовано, що невідповідність трансформованого прислів'я його узуальній формі, вживаній у художніх текстах, створює прагматичний ефект.

  Скачати повний текст

Розглянуто поетику постмодерністської інтелектуальної драми Т.Стоппарда. Наведено огляд розвитку інтелектуалізму в європейській художній літературі, початковим етапом якого вважається доба Просвітництва. Встановлено, що постмодерністська драма Т.Стоппарда акумулює ознаки інтелектуалізму новітнього типу. Поетику інтелектуальних драм митця проаналізовано у трьох головних аспектах: специфіку картини світу та концепцію героя; інтертекстуальність; принцип гри. Виявлено їх постмодерністську та постструктуралістську забарвленість: світ, людська доля, художній твір у контексті драм є текстом у постструктуралістському розумінні, в якому відсутні звичні опозиції "життя - смерть", "гра - реальність". Досліджено оригінальну концептуальну тріаду Т.Стоппарда - "кохання - забуття - творчість". Висвітлено еволюцію героя від блазня-псевдоінтелектуала до мислителя, а його статус визначено як парадоксальний та двоїстий. Виявлено присутність інтертекстуальності не лише у діалогах, але й у ремарках. Розглянуто розгалужену систему лейтмотивів, а також наявні/приховані пародокси, мовну гру, елементи метатеатральності, які свідчать про установку на тотальну гру, де всі рівні - від художньо-естетичних до філософських - висвітлюють прихований трагізм буття.

  Скачати повний текст

Досліджено ідейно-художню своєрідність творчості сучасної американської письменниці Еліс Уокер. Проаналізовано особливості поетики та проблематики її романів. Прозу Уокер розглянуто в контексті мультикультуралістських тенденцій, що характеризують художню та науково-критичну думку на сучасному етапі. Визначено місце доробку письменниці у літературному процесі.

  Скачати повний текст

Детально розглянуто філософські домінанти романів "Ритуали плавання", "Близьке сусідство" та "Вогонь там, унизу". Встановлено, що романи 80-х продовжують розвивати традиційні для творчості автора теми добра і зла, прогресу та регресу, хибності та правдивості людського знання тощо. Основною у трилогії є ідея про злочин, спокуту та спасіння героя. Запропоновано витлумачувати суто християнські поняття, якими оперує автор у моделюванні філософських проблем буття людини, у їхньому взаємозв'язку із давньогрецькою філософією. Виходячи з того, що після трилогії автор створив ще один роман, було проаналізовано останній твір Голдінга - "Подвійний язик" і отримано аргументи на користь витлумачення його як такого, що продовжує проблематику попередніх творів.

  Скачати повний текст

Вивчено естетичний феномен - поліфункціональність і полісемантичність наскрізних поетичних образів-домінант у творчості митців різного часу та різних творчих спрямувань української та російської поезії (переважно ХІХ та ХХ ст.), образів надепохальних, корені яких сягнули сивої давнини: душа, серце, розум, доля, дім, кінь, туман, вітер, сон, дощ, окремі колоративи тощо. У центрі дослідницької уваги - творчість Т.Шевченка, О.Пушкіна, Ф.Тютчева, О.Блока, Лесі Українки, М.Рильського, В.Сосюри, П.Тичини, Є.Маланюка, Дм.Загули, Ліни Костенко та ін., зокрема, митці Канону, творчість яких сфокусувала все найтиповіше, найхарактерніше в поетичному аспекті, що й зумовило широкий спектр поетичних функцій кожної домінанти, кожного ключового образу та мотиву, визначило їх роль у формуванні вічних цінностей світової культури у цілому.

  Скачати повний текст