Проаналізовано особливості мистецької діяльності та поетичної творчості літугруповання "Бу-Ба-Бу" у контексті вітчизняного літературного процесу останньої чверті XX ст. Встановлено, що поетична група "Бу-Ба-Бу", з часу свого утворення визначена критикою як епатажна, є яскравим виразником новітніх тенденцій в українській літературі кінця XX ст. Доведено, що поезії Ю.Андруховича, О.Ірванця та В.Неборака та їх спільні мистецькі проекти стали втіленням специфічного літературного стилю "бубабу" - поліфонічно-карнавального, основними рисами якого є культовість, ритуальність, карнавальність, іронічність і самоіронічність, пародійність, синтетичність, урбанізм, єдність масовості й елітарності, що дозволяє виокремити його у межах постмодерністського методу.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системний аналіз художньо-естетичного дискурсу літоб'єднання ВАПЛІТЕ. Досліджено творчість ваплітян як цілісну динамічну систему в контексті мистецьких пошуків 1920-х років. Висвітлено філософські засади "азіатського ренесансу" та світоглядно-естетичну та стильову парадигми "романтики вітаїзму". У межах даних концепцій розкрито взаєморецепцію ваплітян як теоретичну базу формування літературної школи. Досліджено зміни, які відбувалися в літературі 20-х років XX ст., здійснено їх інтерпретацію як домінантних рис, що моделюють параметри нової художньої системи. Проаналізовано художню прозу письменників ВАПЛІТЕ як цілісний гетерогенний текст, що містить елементи історичного, філософського, ідеологічного, літературного та інших дискурсів. Визначено особливості деконструкції різних філософських і соціальних моделей буття в літературі "романтики вітаїзму" на прикладі творів М.Хвильового, О.Досвітнього, А.Любченка, В.Вражливого, І.Дніпровського. З'ясовано, що авторські художні моделі буття нерозривно пов'язані з національною та особистісною самоідентифікацією митця. Вперше цілісно проаналізовано формально-змістові особливості метатексту художньої прози ваплітян і визначено її жанрово-стильові тенденції. Розглянуто різні форми взаємодії словесної, зорово-пластичної та музично-звукової образності у структурі художньої сповіді прозаїків ВАПЛІТЕ, досліджено ігрові стратегії романістів-експериментаторів. Вперше на прикладі роману "Чотири шаблі" Ю.Яновського висвітлено питання міфологічної інфраструктури прози ваплітян, виокремлено й охарактеризовано художні модифікації "фаустівської" людини в романах і повістях 20-х років XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше в історії української літератури проведено різноаспектне дослідження модусу присутності митців об'єднання "Ланка"-МАРС у літературному просторі першої третини XX ст. Проаналізовано проблеми перцепції та рецепції як центрального системотворчого чинника комунікативного процесу, досліджено інтеграцію творчості "ланчан-марсівців" в український літературний контекст. Визначено роль української традиції у творчості письменнків, розглянуто спроби її переінтерпретації, проаналізовано антропологічні проекції творів митців "Ланки"-МАРСу, визначено інтерсуб'єктивний дискурс об'єднання, проаналізовано полістильові пошуки письменників. Визначено спільні домінанти художнього світотворення митців на основі аналізу творів Б. Антоненка-Давидовича, І. Багряного, Г. Брасюка, М. Галич, Я. Качури, Г. Косинки, В. Підмогильного Є. Плужника, Т. Осьмачки, Б. Тенети, Д. Фальківського, В. Ярощенка, а також їх статей, листів, спогадів та архівних матеріалів.

  Скачати повний текст