Висвітлено генезис сонетів в українській поезії, еволюцію цієї форми. Визначено строфічно-архітектонічні модифікації сонетів та жанрово-тематичних різновидів. Наведено відомості щодо часу та місця появи канонічної форми вінка сонетів. На підставі комплексного аналізу досліджено тексти вінків сонетів, їх відповідність канонічним вимогам та новаторські відхилення від них. Вінок сонетів виокремлено як своєрідний поетичний жанровий різновид (різновиди). Подано відповідну класифікацію творів цієї форми за строфічно-структурними модикаціями, жанровими різновидами, тематикою та проблематикою. Визначено місце та роль вінків сонетів у загальному літературному процесі в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми інтерпретації числової символіки у поезії ХХ ст. Вперше у вітчизняному літературознавстві описано та проаналізовано чотири традиції числової символіки в європейській поезії - античну, фольклорно-міфологічну, іудейську та християнську. В античній традиції вперше здійснено рефлексію над числом, яка відділила його від речі та втілилась у концепції числової гармонії космосу. Зроблено висновок, що числова символіка в структурі художньої цілісності використовується у трьох аспектах: композиції, просторово-часовій організації твору та художній образ (у двох можливих варіантах - числового образу й образу числа).

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві досліджено проблеми жанру псалма у теоретичному аспекті й експліковано його генезу, адаптацію та трансформацію у гено- та поетологічній перспективі. Розмежовано біблійний і літературний псалом як два самостійні жанри. На підставі аналізу художніх творів українських поетів виокремлено основні риси жанру літературного псалма, виявлено його національну самобутність. Шляхом аналізу гено- та поетологічних аспектів обгрунтовано генезу, місце та значення модифікації жанру псалма у літературній полісистемі. За ознакою кореляції точності/адекватності та вільності/прийнятності відтворення першоджерела визначено конкретні генологічні модифікації творів, жанрова структура яких має риси біблійного псалма: канонічні переклади - переспіви - наслідування - стилізації - варіації. Окреслено специфіку національної спрямованості псалмової лірики, етапність і послідовність її еволюції у діахронічному та синхронічному аспектах. Проаналізовано синтетичні моделі модифікації жанру літературного псалма (псалом-ода, псалом-елегія, псалом-дума), визначено особливості та національну своєрідність актуалізації псалмових мотивів в українському літературному дискурсі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чоловічий та жіночий дискурси на матеріалі любовної поезії Д.Павличка та Л.Костенко. Інтимну лірику розглянуто як засіб утвердження гуманістичних цінностей. Визначено особливості чоловічого та жіночого осягнення любові. Розкрито відбиту у слові вікову та статеву динаміку переживань закоханих ліричних героїв. Крізь призму об'єктивно існуючих опозицій виявлено аспекти співвідношення раціонального та емоційного, еротичного та морального у ліриці любові. Розкрито художні особливості творення образів ліричних суб'єктів та об'ктів кохання. Висвітлено філософські аспекти плинності інтимних почуттів. Обгрунтовано цілісність натури ліричних героїв. Встановлено, що інтимна лірика Д.Павличка та Л.Костенко відображає своєрідне поєднання двох докорінних суперечностей життя однієї особистості. Зазначено, що водночас спостерігається яскраве домінування маскулінної природи у ліриці Д.Павличка та фемінної - у ліриці Л.Костенко.

  Скачати повний текст

Доведено можливість і необхідність розмежування інтерпретації та тлумачення як двох різних за характером способів розуміння. Межа між цими способами розуміння збігається з межею між мисленням, що уявляє, і апелюючим мисленням. В аспекті інтерпретації розглянуто способи та принципи естетичного завершення та їх еволюцію в російській ліричній поезії XIX - XX ст. У межах символічної орудійності мови XIX ст. сформувались три основні принципи естетичного завершення, а саме: символіко-антиномічний, символіко-емпіричний і символіко-синомічний. З двоцентричністю як способом естетичного завершення можуть бути пов'язані символіко-антиномічний принцип творчого споглядання та символіко-синомічний. Еволюція російської поезії XX ст. значною мірою зумовлена взаємодією двох зазначених принципів естетичного завершення. В аспекті тлумачення виявлено зв'язок поезії Ф.І. Тютчева з давньогрецькою поезією, зокрема, присутність у тютчевській поезії манічного та міметичного родових начал.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукову необхідність введення теоретико-літературної категорії "ліричний світ". Здійснено теоретичну розробку цієї категорії, що зумовило дослідження більш загальних проблем, взаємопов'язаних з категорією "художній світ". Розглянуто історію становлення поняття "художній світ" й узагальнено провідні сучасні концепції художньої дійсності. Проаналізовано певні аспекти дослідженої проблематики, а саме: онтологічний статус художньої дійсності, її співвідношення з позахудожнім світом, текстом і художнім твором, а також запропоновано підхід до системного розгляду параметрів художнього світу, згідно з яким ліричний світ - ціннісне середовище, що утворюється внаслідок ціннісної активності ліричного суб'єкта й автора-творця, у складній взаємодії інших інтенцій. Особливий статус ліричного суб'єкта зумовлює своєрідність ліричної події та тотальну символічність художньої дійсності у ліриці. Специфічними рисами відзначено предметний рівень ліричного світу. Цей світ може відтворюватись у окремому творі та у ліричній циклічній формі.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-літературний спектр проблем метафізичних слів у поезії, що розкривається через зміст і особливості форми української метафізичної поезії другої половини XVII ст. на підставі дослідження творчості І.Величковського, І.Орновського, Д.Братковського, С.Мокриєвича та інших поетів зазначеного періоду. Простежено розвиток метафізичних ідей у Європі та їх актуалізацію в поетичній творчості українських авторів. Особливу увагу приділено українським польськомовним текстам даного періоду. Висвітлено складність і багаторівневість лінгвістичного поля, в межах якого творилася українська метафізична поезія другої половини XVII ст. Описано розмаїття версифікаційних засобів, якими користувалися українські автори для відтворення метафізичного змісту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропоновано інтерпретацію парадигматики художньої модальності поетичних творів на прикладі творчості окремого автора, яка дозволяє впорядкувати сучасні дослідження функціонування та проявів модальності, дає можливість об'єднати розрізнені студії над будь-якими художніми модусами в його поетичних текстах. Проаналізовано особливості художньої модальності окремих циклів поезій Р. М. Рільке й окремих творів на різних рівнях: мікроаналіз поєднується з макроаналізом, з осмисленням таких засад, як світоглядні, літературно-теоретичні, художньо-естетичні, що виявляли себе в листуванні та окремих статтях митця. Висвітлено багатогранну картину виявів поетики художньої модальності у творчості Р. М. Рільке.

  Скачати повний текст

Вивчено роль і функції пейзажних мотивів та образів у художній системі російського символізму. За результатами системно-цілісного аналізу простежено образно-мотивну структуру (систему пейзажних образів-концептів) пейзажної лірики в творчій спадщині видатних представників двох поколінь російського символізму на межі ХІХ - ХХ ст. - К.Бальмонта та О.Блока - як в окремих творах і циклах, так і в аспекті ідейно-художньої еволюції творчості обох поетів. Специфічні особливості поетики та своєрідність творчого методу К.Бальмонта та О.Блока-пейзажистів розглянуто в тісному взаємозв'язку з новаторськими пошуками в інших видах мистецтва "срібного віку" російської культури, зокрема, кінематографії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему цілісності окремого художнього твору, а також творчості митця загалом в аспекті типології. Установлено історико-літературне підгрунтя такої типології за доби античності. На підставі специфіки типології цілісності у загальнонауковому та історико-літературному контексті виявлено співвідношення понять "цілісність" і "система". Зазначено, що цілісність є систематизуючим фактором, який у межах одного твору зберігає всю його архітектоніку в гармонії, залишаючи кожному з елементів твору самостійність у функціонуванні. Зауважено, що у межах цілої творчості цілісність та її типи мають історично зумовлений, перехідний характер. Запропонована Ю.Тиняновим, Л.Тимофеєвим, Ю.Лотманом методологія літературознавства дозволяє визначити категорію цілісності як диференційовану у аспекті типології. Дихотомія типів цілісності (гомогенного та гетерогенного) є важливим поняттям системно-типологічного аналізу. Наведено підхід до такого цілісного аналізу ліричної поезії XIX - початку XX ст. за трирівневою структурою, яка працює в гомогенних і гетерогенних системах, а саме: концепції особистості; природи конфлікту, структури поетичного вислову. Такий системно-цілісний аналіз дозволяє типологічно визначати проблематичні аспекти літературознавства.

  Скачати повний текст

Досліджено суспільно-культурні передумови розвитку поезії на Закарпатті у 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано лірику В.Гренджі-Донського, Ю.Боршоша-Кум'ятського, Зореслава, Ф.Потушняка, І.Колоса, І.Ірлявського, зважаючи на жанрово-стильові пошуки зазначених письменників. Простежено еволюцію лірики краю від фольклорного романтизму, який переважав у поезії 1920-х рр., до творчого засвоєння поетами-закарпатцями у 1930-х рр. стильових здобутків імпресіонізму, символізму, неокласицизму, неоромантизму. Висвітлено жанрове розмаїття лірики Закарпаття даного періоду. Розглянуто вплив українського та європейського модернізму на творчість поетів-закарпатців. Розкрито домінуючу роль празької школи у розвитку поезії краю другої половини 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження особливостей формування художнього сприймання епічного твору студентами філологічного факультету у процесі вивчення української літератури, розкрито його специфіку, характер і структуру. Обгрунтовано й експериментально апробовано методичну систему формування художнього сприймання епічного твору студентами філологічного факультету під час вивчення української літератури. Виявлено, що рівень сформованості даної якості обумовлюється загальним розвитком особистості студента, розумінням сутності художньої літератури як мистецтва слова, її художньо-естетичної специфіки та набутою системою знань з теорії літератури в цілому. Експериментально доведено ефективність використання запропонованої методики, спрямованої на формування вміння аналізувати художній твір у єдності його змісту та форми.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію появи та еволюції перських катренів - рубаїв - в українській поезії. Обгрунтовано твердження, що рубаї - це строфа, яка набула в українських варіантах ознак жанру: утвердилася спочатку як строфожанр, а згодом - як жанр і поліжанр медитативної лірики з такими власне українськими жанровими різновидами як екорубаї, космічні рубаї, рубаї-пародії, рубаї-каламбури, рубаї-паліндроми. Проаналізовано тематику, проблематику та поетику рубаяни Д.Павличка як найбільш досконалого прикладу побутування рубаїв в українській поезії, визначено її питому частку у творчості поета й роль у строфожанровому збагаченні вітчизняного письменства. Визначено рівні інтертекстуальних зв'язків між рубаями Д.Павличка та інших українських поетів. Охарактеризовано тексти рубаїв у контексті канону/деканонізації, їх ідіостилістичні особливості та новації. Висвітлено рецепцію в українській літературі поезії народів Сходу загалом і рубаїв О.Хайяма зокрема.

  Скачати повний текст

Здійснено першу спробу дослідження сугестивної лірики з урахуванням міждисциплінарного розгляду поняття "сугестія". Проаналізовано генезу, особливості структури та функціонування сугестивних поетичних творів. На матеріалі поезій Л. Українки, М. Вороного, В. Свідзинського, П. Тичини, Б.-І. Антонича простежено специфіку реалізації сугестії на різних рівнях поетичної структури. Розкрито шляхи несвідомої взаємодії автора та читача у межах поетичного твору, яка забезпечується сугестивністю - здатністю художнього твору впливати на несвідоме читача.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії жанру української літературної балади XIX ст. на матеріалі трьох основних груп зразків балад фольклорно-морфологічної, побутової та історичної. На підставі аналітико-синтетичного дослідження з'ясовано специфічні риси, характерні баладному жанру, визначено його місце та роль у літературному процесі. Виділено жанрові різновиди, що утворилися на зрізі міжжанрової співдії, - твори, споріднені з баладами, а також твори, в яких наявні баладні мотиви та інтонації. Визначено типологічні риси балад та їх модифікації. Проаналізовано вплив національної історії, філософії, дуалізму, менталітету, моралі та етики українців на розкриття внутрішньо-почуттєвої структури характеру баладного героя, боговорено особливості психологізму жанрових зразків, їх зв'язок із проблемами національного буття, народним світорозумінням і світосприйняттям.

  Скачати повний текст

Досліджено історію виникнення та розвитку українського поліметричного вірша. На підставі результатів системного аналізу визначено джерела та тендецнії розвитку поліметричної поезії. Здійснено типологію поліметричних конструкцій з урахуванням жанрової належності художніх творів. Простежено динаміку розвитку поліметричного вірша та розроблено його класифікацію в укрїнській поезії XX - початку XXI ст. Вивчено художні та стилістичні особливості народнопісенних поліритмічних віршованих творів, нерівноскладового книжного вірша та постмодерністського типу поліметричної поезії. Акцентовано увагу на інтенсивності зміни розміру та метричній домінанті у складі поліметричних конструкцій.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне дослідження літературно-художнього явища філософської лірики як жанрового феномена. Висвітлено філософську лірику на підгрунті послідовно проведеного зв'язку з сучасним станом літературознавства як гуманітарної науки, особливо його методологічної та теоретико-літературної галузей. Відповідно до цього актуалізацію та розгляд дослідженого питання взаємопов'язано з постановкою та вирішенням методологічних і теоретичних проблем. Аналітичне вивчення та визначення предметного гносеологічно-евристичного кола, у межах якого студіюється філософська лірика як теоретична проблема, здійснюються, зокрема, на підставі органічного поєднання продуктивних засад діяльнісного (системомиследіяльнісного) підходу Г.П.Щедровицького, філософської герменевтики Г.-Г.Гадамера та методологічних напрацювань традиційного літературознавства, а саме: класичного надбання та модернізуючих напрямів на зразок структурної поетики Ю.М.Лотмана. Дослідження філософської лірики за своєю побудовою та логікою відповідає структурі теоретичного знання. У зв'язку з цим філософську лірику розглянуто у єдності двох взаємопов'язаних планів - загальнотеоретичного та прикладного. У площині загальної теорії літератури головну увагу приділено загальнотеоретичній проблематиці, з урахуванням якої вибудовано "онтологічну картину" філософської лірики як жанрового утворення з метою надання цілісного уявлення про неї як про сформоване літературно-художнє явище, а також охарактеризовано інтегративні чинники даного утворення. У площині прикладної теорії літератури відзначено щодо важливого значення диференціальних факторів, які дозволяють репрезентувати основні видові розрізнення єдиного жанрового феномена.

  Скачати повний текст