Виокремлено німецькі фразеологізми, у внутрішній формі яких закодовано стародавні космогонічні уявлення та їх вплив на формування фразеологічного значення. Типологізовано й охарактеризовано фразеологізми німецької мови, які відображають космогонічну картину світу. Визначено семантичні центри даних фразеологізмів, які репрезентують позитивний і негативний полюси бінома "добро/зло", символічні значення компонентів "Erde", "Boden", "Himmel", "Flamme", "Wasser" та їх роль у реалізації позитивної чи негативної конотації в даних одиницях. Описано особливості функціонування фразеологічних одиниць. Розглянуто текстотвірні потенції даних одиниць. Надано їх виражальний потенціал в публіцистичних текстах. Виявлено національні культурні конотації фразеологізмів.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості фразотвірних процесів фразеологічних біблеїзмів та їх лексикографічної фіксації в одномовних словниках німецької мови. Фразеологічну одиницю висвітлено з позицій концептуально-мовної сутності - як одиницю субстрату мовної картини світу. Фразеологічні біблеїзми визначено компонентами релігійної картини світу, яка є особливим засобом відбиття світу. Процес фразотворення - сукупність розумових операцій вищого порядку. Концептуально-мовні механізми утворення фразеологічних біблеїзмів (ФБ) обумовлені типом утворюваної одиниці. Релевантною ознакою утворення ФБ у німецькій мові визначено часовий фактор. Крилаті вирази-біблеїзми розглянуто як одиниці особливого "проміжного рівня" та потенційні фразеологічні одиниці. Ключовим поняттям за умов розмежовування процесів варіювання та деривації обгрунтовано поняття тотожності. Особливості процесів фразеологічної деривації у німецькій мові обумовлені знаковими властивостями даних одиниць. Лексикографічну фіксацію фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові розглянуто як одну з форм представлення мовної картини світу - її наукову репрезентацію.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні та семантичні особливості однослівних одиниць третинної номінації, утворених від фразеологізмів німецької мови. Проаналізовано й описано словотвірні способи, типи та моделі дефразеологічних дериватів (ДД). Визначено їх продуктивність, що дозволило висвітлити напрямки розвитку німецької мови та місце, яке посідає дефразеологічна деривація в її словотвірній системі. Досліджено структурні, семантичні та граматичні властивості твірних фразеологізмів. Виявлено фактори, що впливають на вибір компонента твірної одиниці як основи подальшого словотворення, встановлено позамовні та внутрішньомовні чинники виникнення ДД у німецьків мові. З'ясовано специфіку семантичної структури відфраземних утворень на підставі порівняльного аналізу значення твірних і похідних одиниць.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено шляхи та механізми утворення та модифікації інтенсивності ознаки "інтелектуальні властивості людини" у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови. У зв'язку з різним ступенем маркованості даної ознаки простежено способи її вербального відображення у процесі формування цілісного фразеологічного значення. Здійснено комплексний аналіз ступеневого ранжування інтенсивності досліджуваної ознаки в аспекті діалектичної взаємодії її кількісних і якісних параметрів. Доведено, що філософський закон про перехід кількості в якість є базою становлення та зміни інтенсивності ознаки "інтелектуальні здібності людини" (ІЗЛ), що реалізується у фразеологічних одиницях (ФО) в результаті дії лінгвальних і екстралінгвальних чинників. Встановлено, що категорія інтенсивності є явищем якісно-кількісного порядку, в якому кількісні зміни відображаються на шкалі градуальності у межах якісно нового виміру інтенсивності. Розглянуто кількісний і якісний різновиди інтенсивності ознаки ІЗЛ. На підставі результатів аналізу її фразеотематичного поля окреслено шляхи і способи становлення та трансформації інтенсивності за перевинного та вторинного фразеотворення. Виявлено, що у межах першого процесу мають чинність лексико-семантичні, фонетичні та лексико-граматичні засоби, а у межах другого - субституція, розширення та звуження компонентного складу ФО, контамінація. Доведено суттєву залежність первинного та вторинного фразеотворення від емоційного стану мовця.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз компаративних фразеологічних одиниць (КФО) сучасної німецької мови з урахуванням взаємодії різнорівневих мовних одиниць у процесі первинного фразотвору. Визначено мовленнєві модифікації порівняльних фразеологізмів для виявлення змінного характеру семантики образу-еталона. Встановлено джерела походження німецьких КФО, виявлено основні шляхи і механізми їх утворення. На основі національно-культурної інформативності досліджуваних одиниць встановлено глибинні зв'язки між фразеологією й національним менталітетом, проведено ідеографічну категорізацію антропоцентричних порівняльних фразеологізмів з компонентом "психічна діяльність людини".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено цілісний опис німецьких іменників, прикметників, дієслів і фразеологічних одиниць на позначення розумових здібностей людини в межах лексико-фразеологічного поля, що в основних рисах відповідає концептосистемі "інтелект". Поєднано ономасіологічний та семасіологічний підходи, що дозволило різнобічно охопити понятійну категорію "інтелект". Ономасіологічний аспект застосовано для визначення складу лексико-фразеологічного поля, а семасіологічний - для опису семантичних особливостей його компонентів. Проведено формалізовану інвентаризацію та виокремлено відповідні групи іменників, прикметників, дієслів і фразеологізмів на позначення інтелекту. Виявлено за допомогою формалізованої процедури парадигматичні зв'язки в межах різночастиномовних лексико-семантичних груп і встановлено найбільш значущі функціонально-семантичні парадигми. Досліджено в межах установлених парадигм синтагматичні зв'язки й епідигматичні характеристики іменників, прикметників, дієслів.

  Скачати повний текст

Визначено категоріальний статус меліоративно-емотивного оцінювання фразеологічного значення у сучасній німецькій мові. Встановлено характер взаємовідносин раціонального й емоційного, меліоративного та пейоративного елементів в утворенні фразеологічної семантики. Виявлено особливості характеру й основні види оцінної структури меліоративно-емотивного оцінного компонента. Визначено основні семантичні механізми утворення меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологічних одиниць. Окреслено корпус меліоративно-емотивних оцінних фразеологізмів сучасної німецької мови. Проаналізовано особливості реалізації позитивно-емотивного оцінного компонента фразеологічної семантики у текстах художньої літератури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано національні стеоретипи в англо-німецьких відносинах XX - XXI ст. у лінгвокогнітивному та лінгвокультурному аспектах з урахуванням екстралінгвістичних чинників, які впливають на формування стереотипів. Визначено базові орієнтири вивчення стереотипів у межах лінгвокультурної парадигми. З'ясовано місце стереотипів у ментально-лінгвальному комплексі. Вивчено механізми їх формування, причини та наслідки стереотипізації. Уточнено класифікацію стереотипів та їх основні мовні форми. Досліджено авто- та гетеростереотипні уявлення німців і англійців у межах семантичної опозиції "ми" - "вони" на матеріалі лексичних і фразеологічних одиниць, фольклорних, художніх текстів, анекдотів, фаризмів і публічних директивів як маркерів національно-культурних сценаріїв. У лінгвокультурній перспективі розглянуто чинники, що впливають на сприйняття інших націй, а саме: національні цінності, національні стереотипи поведінки та національний характер. Розглянуто публікації сучасної англійської та німецької преси з урахуванням культурно-історичного аспекту англо-німецьких відносин. Вивчено стереотипні характеристики, наведені у текстах, та стратегії вираження стереотипних уявлень.

  Скачати повний текст

Виявлено, що національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (ФОКК) німецької мови визначається специфікою національної культури, релігії, історичного досвіду німецького народу, які відображаються у значенні фразеологізмів. Актуалізація національно-культурної специфіки колористичних компонентів ФО здійснюється через асоціативні зв'язки (за схожістю, суміжністю, контрастом і причинно-наслідковим зв'язком), які виникають з певним найменуванням кольору й узуалізуються. Культурологічний компонент семантики ФОКК відображається у певних ономасіологічних категоріях, а саме: "світ + спостереження", "світ + діяльність", "світ + усвідомлення", "світ + ставлення".

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу німецьких фразеологізмів з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх специфічні особливості в зв'язку з виявленням ролі компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення. З'ясовано, що фразеотематична група, об'єднана за тематичним індикатором, є невід'ємним елементом фразеологічної системи сучасної німецької мови, упорядкованим цілим з певною структурою, що дає можливість вербалізації денотатів предметної сфери людського знання "медицина". З'ясовано, що елементи даної фразеотематичної системи складають понятійну семантичну ієрархію та перебувають у відношеннях повної або часткової семантичної тотожності. Виявлено специфіку фразеологічної номінації, асоціативну вмотивованість фразеологізмів з урахуванням їх внутрішньої форми, що зумовлює їх здатність до моделювання. На підставі дослідження різноманітності структур і специфіки мовленнєвої поведінки фразеологічних одиниць з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх значні модифікаційні можливості у мовленні.

  Скачати повний текст

Висвітлено способи утворення фразем і їх лексикографічну інтерпретацію. Розглянуто зміни компонентного складу німецьких фразеологізмів-дериватів, чинники та наслідки таких змін. Визначено основні принципи лексикографування фразеологізмів-дериватів сучасної німецької мови та лексикографічні параметри їх опису. Встановлено, що німецькі фразеологізми-деривати виникають на базі наявної фразеології, змінюються під впливом лінгвальних і ектралінгвальних факторів, можуть слугувати базою для виникнення інших фразеологізмів-дериватів, що знаходить своє відбиття у німецькій лексикографії.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексну характеристику прагмалінгвістичних особливостей фразеологізмів сучасної німецько- й україномовної преси. Визначено основні ознаки фразеологічних одиниць (ФО) преси, структурно-семантичні та стилістичні типи її фразелогізмів. Вивчено особливості фразеологізмів сучасної преси у лінгвокультурному аспекті, розроблено її когнітивну модель ФО. Охарактеризовано національні й інтернаціональні фразеологізми сучасної німецько- й україномовної преси з метою поглиблення знання про мовну картину світу. Вивчено випадки узуального й оказіонального вживання ФО та виникнення фразеологічних інновацій для розкриття специфіки фразеологічної номінації у пресі. Виявлено антропоцентричну спрямованість ФО у пресі, проаналізовано в ній типи фразеологічних модифікацій. Описано прагматичні функції фразеологізмів сучасної німецько- й україномовної преси, розглянуто питання реалізації авторських інтенцій за допомогою її ФО для створення прагматичного впливу на читача.

  Скачати повний текст

Вивчено лексикографічну інтерпретацію денотативного та конотативного компонентів семантики німецьких адвербальних фразеологізмів. Запропоновано комплексний підхід до розгляду лексикографічної статті досліджених фразеологізмів. Виявлено системні відношення адвербальних фразеологічних одиниць (АФО) німецької мови у лексикографічній статті. З'ясовано основний спосіб кодування денотативного компонента значення німецьких АФО в одномовній лексикографії. Запропоновано семантико-структурну класифікацію словникових дефініцій німецьких адвербальних фразеологізмів. Установлено шляхи кодування конотатів німецьких АФО. Доведено, що основний зміст конотативного компонента семантики даних фразеологізмів кодується з використанням системи позначок. Уточнено функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербальні фразеологізми. Наголошено на релевантності коментаря для досліджених одиниць з етимологічно маркованим компонентом.

  Скачати повний текст

Досліджено семантико-функціональні особливості висловлень-прислів'їв німецької мови як номінативно-комунікативних одиниць у їх статичному та динамічному аспектах. Системно описано семантико-прагматичні особливості висловлень-прислів'їв з позицій їх мовленнєвого впливу. Висловлення-прислів'я розглянуто як моделі соціально-типізованої мовленнєвої поведінки, які включають мовні та соціальні аспекти. Уточнено статус висловлень-прислів'їв як комунікативно автосемантичних мовленнєвих одиниць, з'ясовано особливостї формування функціональної перспективи та визначено стратегії експліцитного або імпліцитного впливів на партнера по комунікації, спираючись на мовні перспективи семантичної структури, комунікативні категорії та прагматичне значення. Описано участь висловлень-прислів'їв в організації дискурсної когерентності, тобто у процесі прагматичної експлікації пропозиціально-тематичних відношень між окремими мовленнєвими актами (локальною когерентністю) та прагматичної зв'язності усього дискурсу у цілому (глобальною когерентністю). Висловлення-прислів'я розглянуто як висловлення "неособистого мовлення" з двоплановою семантикою, які мають одночасно дві лінії впливу на партнерів по комунікації та належать до конвенціональних засобів передачі непрямих дидактико-моралізуючих висловлень, що ідіоматично застосовуються як "прагматичні заготовки" для мовленнєвої діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичні властивості фразеологічних одиниць (ФО) зі значенням рис характеру людини у німецькій мові. Проаналізовано основні механізми формування та розвитку семантики даних ФО у XIX - XX ст. Встановлено особливості їх семантичної структури та виявлено соціокультурні чинники формування. Розкрито специфіку реалізації механізмів первинного та вторинного фразотвору ФО зі значенням рис характеру людини, визначено вплив дистрибутивних зв'язків узуальних та оказіональних фразеологізмів даного типу на актуалізацію їх семантики.

  Скачати повний текст

Проведено лексико-семантичний аналіз фразеологічного фонду німецької мови, розглянуто особливості вживання лексичних одиниць у складі фразеологізмів і вільно в тексті, досліджено сполучуваність слів та їх лексико-семантичні підкласи з використанням статистичних методів. Створено нову класифікацію фразеологічних одиниць з урахуванням ступеня зв'язку між компонентами лексичних біномів, який визначається з застосуванням критерію chi² і коефіцєнта взаємної спряженості K. Запропоновано поділ фразеології як науки, що вивчає лексичні біноми зі встановленим стабільним (фразеологічним) зв'язком, на лексичну та семантичну. Їх одиницями є відповідно біноми типу "слово" + "слово" (лексична фразеологія), "слово" + "лексико-семантичний підклас" та "лексико-семантичний підклас" + "лексико-семантичний підклас" (семантична фразеологія), це дає змогу їх використання під час укладання частотних (в тому числі фразеологічних) словників.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз конотативних компонентів фразеологічних одиниць (ФО) німецької мови в їх системних відносинах з метою визначення ролі конотативних співзначень у семантиці фразеологізмів, шляхів та чинників їх виникнення, впливу конотації на реалізацію парадигматичних відносин у фразеології, виявлення особливостей сполучуваності конотатів ФО та мовних засобів їх вираження. Із застосуванням узуалізації ФО виділено три базових типи конотатів: оцінно-експресивний, функціонально-стилістичний та історико-культурний. Виявлено, що характер конотації у ФО залежить від внутрішньої форми ФО, історично обумовлених стереотипних уявлень, а також особливостей концептуальної метафори. Відзначено, що вивчення парадигматичних відносин у фразеології з конотативних позицій показує залежність фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії, омонімії та варіантності від наявності та характеру сполучуваності спільних та диференційних конотатів. На підставі результатів дослідження взаємодії конотатів виділено особливості їх сполучуваності (обов'язкову, повну, неповну та нульову), а також визначити основні засоби мовного вираження, окремі конотовані лексеми-конституенти ФО, а також переосмислення ФО в цілому на основі семантичного зсуву - метафори, метонімії та їх різновидів.

  Скачати повний текст

Вивчено фразеологічні модифікації (ФМ) як оказіональні явища на рівні мовлення та їх функції у німецькому газетному тексті. Визначено ФМ як один із засобів інтенціонального нормативного вживання фразеології та відмежовано ФМ від суміжних мовних явищ. На матеріалах сучасної німецької друкованої преси проаналізовано моделі модифікування фразеологізмів за рахунок зміни формата (структурні ФМ) або шляхом специфічної інтеграції у контексті (контекстуальні ФМ). Простежено зміщення семантики ФМ і здійснено типологію структурних модифікацій за семантичним критерієм, за яким можна виділити такі типи: ФМ із повним збереженням денотативного значення; зі збереженням частини денотативного значення; з деактивацією денотативного значення. ФМ представлено як засіб фразеологічної деривації, визначено їх роль у збагаченні мовного лексикону та простежено шляхи узуалізації новоутворених одиниць. Проаналізовано функції ФМ у плані текстотворення, тобто їх значення для тематичного структурного тексту, забезпечення зв'язності, компресії інформації тощо. Описано прагматичний потенціал модифікацій у констеляції "продуцент - реципієнт" як ефективний засіб впливу на читача, який дозволяє фокусувати його увагу, заохочувати до прочитання статті, екпресивно виражати авторську оцінку.

  Скачати повний текст