Досліджено явище внутрішньої конотативної антонімії як сукупності механізмів аксіологічного смислоутворення мовних одиниць. Виявлено роль екстралінгвальних чинників у формуванні відповідного напряму аксіологічних змін. З'ясовано, що внутрішня конотативна антонімія може виявлятися у межах одного типу дискурсу та в різних типах дискурсу сучасної української преси. Розкрито лінгвокогнітивні підстави явища різнооцінності стрижневих слів.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему еволюції та динаміки розвитку гендерної терміносистеми, установлено її комунікативний потенціал, досліджено вплив гендерного чинника на розвиток словникового складу сучасної української мови та визначено основні напрями його активної реалізації. Засвідчено вагому роль заголовків, у яких відображено гендерні взаємини та соціальні ролі, з'ясовано, що мова реклами на шпальтах періодики займає особливе місце поряд з іншими функціонально-стильовими утвореннями. Проведено лексико-семантичний аналіз засобів увиразнення газетних текстів, виокремлено фемінітиви та маскулінітиви як гендерні маркери, з'ясовано, що оцінно-експресивну стилістичну роль виконують неологізми, особливістю яких є поліномінативність. Уточнено поняття "мовний сексизм" і сексизми як лінгвальні одиниці, уживання яких у газетних текстах супроводжено негативною конотацією. Актуалізовано питання правомірності функціонування стилістично зниженої лексики в медіа-текстах. Виявлено синергетичність зв'язку в хаотичній організації макро- та мікросистем лінгвоодиниць гендерного дискурсу.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку суспільно-політичної лексики (СПЛ) української мови в новітній період на матеріалі україномовних ЗМІ політичного спрямування. Проведено комплексний аналіз процесів, які впливають на динаміку лексико-семантичної системи української мови, зокрема СПЛ. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів, розглянуто їх вплив на розвиток СПЛ. Охарактеризовано роль сучасних ЗМІ у відображенні динаміки СПЛ української мови. Встановлено основні тенденції розвитку СПЛ у політичному дискурсі, який репрезентований у сучасних україномовних ЗМІ.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системне дослідження експресивних засобів вторинної номінації. Проаналізовано основні підходи щодо вивчення мовних тропів і фігур як явищ вторинної номінації, визначено критерії їх виявлення в лексико-семантичній підсистемі мови. Встановлено об'єктивну денотативну основу експресивної вторинної номінації, простежено механізм мотивації способів експресивної вторинної номінації у сфері публіцистичного мовлення. Вивчено структурно-семантичні моделі вторинної номінації, розкрито їх функції та роль у системі виражально-зображальних засобів української мови.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні тенденції в мові сучасних медіа-текстів, дефінітивно визначено поняття "дискурс". Систематизовано методологічні підходи до засобів вираження експресії, розмежовано поняття "експресивність" та "емотивність". Вперше в українській лінгвістичній науці розглянуто складну систему засобів вираження експресії в українському газетному дискурсі, з'ясовано їх функційні можливості й обгрунтовано принцити структурної та функціональної диференціації. Системно описано засоби вираження емоційної експресивності з урахуванням сучасних досягнень теорії мовної комунікації. Вмотивовано взаємозв'язок фонетичних, морфологічних, словотвірних, синтаксичних, стилістичних і графічних виразників емоційної експресії в газетному тексті. З'ясовано залежність семантики експресивних одиниць від контексту, визначено функції експресивів у межах висловлювання.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на використанні впливових мовних маркерів, виокремлених за допомогою Мілтон-модельної ідентифікації нейролінгвістичного програмування. Запропоновано класифікацію актуальних складників іміджу, а також доведено гіпотезу про визначальну роль його вербальних конструктів. З огляду на домінування певних мовленнєвих дій у вербальній поведінці кожного конкретного телеведучого визначено специфіку створеного ним телеобразу. На основі цього виокремлено чотири узагальнені іміджеві типи, наведені ведучими аналізованих розважальних програм: "Знавець" (функція наратування), "Свій" (функція здійснення інтеракції), "Дипломат" (функція "делікатного" модерування) та "Критик" (функція "жорсткого" модерування). Встановлено й описано особливості вербальної та невербальної поведінки телеведучих, об'єднаних зазначеними іміджевими типами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто мовознавчу інтерпретацію як основну щодо мотивації природи, структури та функцій категорії імені. Визначено й описано домінанти онімів стилю масової інформації з погляду функціональної лінгвістики. Розглянуто специфічний характер трансформації медійних пропріативів, який стосується видозміни семантики. Проілюстровано 9 750 онімів і відонімних конструкцій, зафіксованих у стилі масової інформації початку ХХІ ст. Проведено їх системний функціональний аналіз, який дозволяє говорити про динаміку мовних одиниць, зокрема мас-медійної сфери, їх вплив на масову суспільну свідомість та про тенденції щодо постійного оновлення лінгвокультурного простору України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано типологію метонімічних перенесень (МП), що реалізуються в межах сучасної газетної мови (на матеріалі українськомовних газет за період 1999 - 2009 рр.). З використанням методу контекстуального аналізу ідентифіковано структури МП. Визначено типи та фукції газетно-публіцистичних метонімів. Проаналізовано праці дослідників метонімії як теоретичне підгрунтя вивчення МП у мовній практиці газети. Досліджено типи МП у сучасній газетній мові. Виявлено типові моделі МП у досліджуваних джерелах. З'ясовано статус синекдохи у системі різновидів вторинної номінації, співвіднесеність синекдохи з метонімією. Обгрунтовано текстотвірну функцію МП у мові газет. Розкрито специфіку функціонування МП у структурі газетного заголовка та газетних перифраз. Досліджено структуру МП з власними та загальними назвами. Доведено, що найпродуктивнішим у досліджуваних джерелах є локальне перенесення.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз когнітивних, функціональних і прагматичних ознак публіцистичного інтерв'ю на матеріалі німецької та української мов. Удосконалено методику концептуального моделювання текстів шляхом з'ясування фреймово-слотової організації інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси та побудови семантичної класифікації публіцистичних інтерв'ю на її основі. Виокремлено та систематизовано функції вербальних композиційних компонентів інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси з вказівкою на їх домінуючу роль у межах кожного конкретного складника. Охарактеризовано мовленнєві стратегії та тактики, спрямовані на реалізацію комунікативних намірів і прагматичної настанови інтерв'юера та респондента у сучасних німецько- та україномовних публіцистичних інтерв'ю, що сприяє подальшій розробці теоретичних питань прагмалістики.

  Скачати повний текст

Досліджено повідомлення про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах як мовленнєвий жанр в межах новинного дискурсу та порівняння подібних рис і розбіжностей у їх формуванні в англо- й україномовній лінгвокультурах. Проаналізовано структуру даних повідомлень у межах функціонально-комунікативного та фреймового підходів до мовленнєвих жанрів. Виокремлено особливості мовного втілення мовленнєвого жанру "повідомлення про стихійні лиха" на інтернет-сайтах українською й англійською мовами. Виявлено розбіжності у творенні повідомлень про стихійні лиха українською й англійською мовами, що зумовлено відмінностями обох лінгвокультур. Визначено, що англомовним сайтам характерне більш емоційне подання негативних новин, що відповідає поп-культурі, а україномовні - на противагу ЗМІ відкритих демократичних суспільств, не звикли урізноманітнювати повідомлення коментарями різних сторін-учасників подій.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного вивчення концепту PR / ПІАР / ПИАР у різномовних газетних дискурсах. Розроблено комплексну методику аналізу структури концепту PR / ПІАР / ПИАР в англійській, українській та російській мовах. Виявлено особливості ядерної організації даного концепту на підставі фреймової ситуації у різномовних газетних дискурсах. Зіставлено метафоричне відображення уявлень представників американської, української та російської лінгвокультур стосовно піару як соціальної практики шляхом репрезентації периферійного образного компонента досліджуваного концепту в газетному дискурсі. Проаналізовано особливості вираження периферійного ціннісного компонента концепту PR / ПІАР / ПИАР за результатами вільного асоціативного експерименту, проведеного з носіями англійської, української та російської мов.

  Скачати повний текст

Уточнено лігвістичний статус перифразів як одиниць вторинного називання та їх номінативну сутність. Розмежовано поняття перифраз і парафраз, метафори, метонімії, синоніма, фразеологізму, евфемізму. Проаналізовано функціонально-стилістичні особливості перифразових найменувань у сучасній українській публіцистиці та їх зв'язок з контекстуальним оточенням, особливості синтаксичного функціонування. Встановлено семантично-синтаксичні типи та семантичні класи перифразових одиниць. Досліджено когнітивно-ономасіологічні механізми комбінування та сприйняття перифразових номінацій. З'ясовано лінгвокультурологічні особливості перифразів, розкрито їх комунікативно-прагматичний потенціал та особливості експресивного забарвлення.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано структуру, семантику, стилістику та прагматику синтаксичних одиниць, уживаних у мові українських газет першого десятиріччя XXI ст. Виявлено нові функціональні зміни в їх використанні. Розмежовано загальновживані та закріплені за певними жанрами синтаксичні конструкції. Визначено нові тенденції у функціонально-стилістичному використанні простих дво- та односкладних речень, простих ускладнених речень та речень, різнотипних за модальністю й експресією. Розглянуто їх прагмастилістичне навантаження в різножанрових газетних текстах. Виявлено нові явища у вживанні складних сполучникових структур, які пов'язані з активізацією та розширенням кола сполучних засобів, інверсією предикативних частин та їх структурно-семантичним оновленням. З'ясовано функціональні параметри парцельованих і приєднувальних структур у сучасному українському газетному тексті. Встановлено їх нову репрезентацію. Визначено основні засоби зв'язку парцелята та приєднувального речення з попереднім.

  Скачати повний текст

Розкрито поняття "синтаксична проблема" в інформаційному тексті інтернет-видання (ІІВ). Описано основні прагматичні функції синтаксичних знаків інформаційних текстів ІІВ. Виділено, визначено й охарактеризовано види прагматичних синтаксичних знаків у текстах ІІВ. Розроблено методику визначення прагматичного значення синтаксичних знаків в інформаційних текстах. Обгрунтовано використання термінів "речення-висловлення" й "архетипова пропозиція". Розкрито зв'язок між прагмемами різних рівнів знакової структури синтаксису гіпертексту та синтаксису тексту. Визначено типові синтаксичні прагмеми в текстах інформаційних жанрів.

  Скачати повний текст

Досліджено фразеологічні неологізми у мові українських мас-медіа кінця XX - початку XXI ст. Охарактеризовано основні чинники змін фразеологічної системи сучасної української мови, визначено поняття "фразеологічний неологізм", розглянуто основні риси мас-медійного дискурсу, виявлено джерела походження фразеологічних неологізмів і визначено їх тематичний склад. Описано та проаналізовано основні різновиди структурно-семантичних трансформацій стійких одиниць. Завдяки різноманітності стилістичних функцій, неофраземи активно використовують у ЗМІ з метою яскравої виразності, влучності, образності вислову. Фразеологічні неологізми збагачують текст, емоційно насичують його, створюючи передумови для залучення уваги читача, його зацікавлення.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "соціально-економічна лексика" (СЕЛ). Висвітлено погляди відомих лінгвістів і письменників щодо проблеми доцільності запозичень з інших мов. Виокремлено лексико-тематичні групи англізмів, поширених у сучасних українських мас-медіа. Проаналізовано причини та наслідки запозичень у ЗМІ кінця XX - початку XXI ст. Виділено структурні та семантичні групи СЕЛ англомовного походження та її модифікації у складі мови українських мас-медіа. Досліджено специфіку функціонування англізмів соціально-економічної тематики залежно від стилістичних ознак текстів ЗМІ. Визначено ступінь розуміння СЕЛ англомовного походження представниками різних верств населення. Укладено словник англомовних соціально-економічних запозичень (на матеріалі мас-медіа кінця XX - початку XXI ст.).

  Скачати повний текст