Досліджено активні динамічні процеси розвитку лексичного складу української мови останніх десятиліть - кінця XX - початку XXI ст на матеріалі нового тлумачного словника української мови в 20-ти томах та словника української мови в 11-ти томах. Проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на динаміку лексичної системи мови. Розглянуто основні інноваційні лексичні одиниці словника української мови - дериваційні та семантичні неологізми. Із використанням результатів словотвірного аналізу описано дерваційні утворення, розглянуто основні способи їх творення, виділено продуктивні словотвірні типи, виділено найважливіші лексико-граматичні групи новацій. Із використанням методу компонентного аналізу досліджено семантичні неологізми у межах семантичних процесів (метафоризація, термінологізація та детермінологізація), які обумовили появу нових значень. Виділено основні твірні моделі, проаналізовано співвідношення вихідного та похідного значень. Визначено сфери функціонування інноваційних одиниць у сучасній українській мові.

  Скачати повний текст

Розкрито науково-теоретичні засади вивчення динаміки, тенденцій розвитку сучасної української літературної мови, їх виявів, висвітлено типи конкурентів, зокрема, нових іменників і прикметників і конкурентних груп, які вони формують або поповнюють. Наведено класифікацію конкурентів за характером новизни в лексиконі, джерелами походження, стійкістю, формально-семантичною структурою, типом змістових відношень між ними. Простежено тенденції конкурування нової української лексики, зокрема, "боротьбу" номінацій-конкурентів з витісненням якоїсь з них, їх співіснування та семантико-функціональну диференціацію номінацій. Проведено системно-структурний опис конкурентних іменників і прикметників, виявлено семантичні групи української лексики, в яких вони найбільш активні.

  Скачати повний текст