Вперше досліджено одне з культурно значущих для української лінгвоспільноти концепту "пам'ять", проведено цілісний аналіз мовних репрезентантів концепту в паради-, синта-, епідигматичному аспектах. Виявлено структурно-семантичні особливості й образний потенціал лексем-вербалізаторів концепту "пам'ять" в художньому мовленні, усній народній творчості та сучасному усному мовленні. Розглянуто архітектоніку концепту "пам'ять" як тришарову модель з виділенням ціннісної, поняттєвої й образної складової. Виявлено основні метафоричні моделі як способи пізнання абстрактної сутності концепту "пам'ять" українською лінгвоспільнотою. Вдосконалено поняттєвий апарат, а саме запропоновано уточнення назви та визначення терміна "культурно значущий концепт", виділено групу "ментальні концепти"; на лексичному та фразеологічному рівнях виділено ЛСП "пам'ять" та однойменне ФСП і виокремлено мікрополя, конституенти яких є вербалізаторами концепту "пам'ять".

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до порівняльно-історичного вивчення семантичної структури бінарних концептів "прекрасний/ потворний" в англійській та українській мовах. Розроблено методику зіставлення семантичної структури таких бінарних концептів "прекрасний/ потворний" в англійській та українській мовах. Встановлено спільні закономірності та відмінності у формуванні первісних семантичних і концептуальних ознак у структурі бінарних концептів "прекрасний/ потворний" в обох мовах. Проаналізовано змістове наповнення ядерної, навколоядерної та периферійної зон семантичної структури бінарних концептів "прекрасний/ потворний" у синхронії. Виявлено зміни у розвитку значень імен-концептів "прекрасний/ потворний", їх лексем-вербалізаторів, паремій та компаративних фразеологізмів у зіставлюваних мовах: від радіально-ланцюжкового механізму зчеплення значень у семантичній структурі концепту - до радіального.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний аналіз концептуалізації сакральної сфери в українській мові на прикладі концепту ДУША. Запропоновано оригінальну формалізовану методику дослідження, сутність якої полягає в аналізі семантичного простору слова-імені концепту, який проводиться у трьох напрямах: парадигматичному (вивчення розвитку його семантичної структури), словотвірному (визначення динаміки наявності похідних від аналізованого слова) та синтагматичному (встановлення сполучуваності з іншими словами). З'ясовано, що аналіз усіх вимірів семантичного простору дозволяє простежити закономірності формування ментальності народу, певною мірою реконструювати мовну картину світу предків, описати зміни у світогляді й аксіології українців, об'єктивно виявити способи україномовної категоризації світу, з'ясувати закономірності української номінації в сакральній сфері. Вперше на підставі залучення відомостей з гуманітарних і природничих наук і релігійних уявлень пояснено факти мови, які вербалізують окремі аспекти концепту. Обгрунтовано чітку окресленість, прогнозованість, упорядкованість сакральної сфери в українській мовній картині світу, її зумовленість конкретними знаннями людини про явище дійсності та відповідними обрядами. Розширено уявлення про мову як форму етнічної та релігійної свідомості, а також про лінгвістичну детермінованість пізнання й категоризації дійсності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто типологію контексних значень аналізованого слова та пов'язаних з ним тематично та контекстуально лексем степ, поле, лан, пісок, що формують динамічну лексико-стилістичну парадигму з генетично закоріненим у системі народної пісні образно-поетичним змістом. Встановлено основні асоціативно-образні ряди, архетипні опозиції названих номінацій у їх зв'язку з розвитком фольклорної міфопоетики та динамічними процесами інтелектуалізації літературно-мовного вживання. Репрезентовано зміни поетичної семантики аналізованих одиниць в епітетних, метафоричних, компаративних словосполученнях.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто мовний образ парубка у фольклорних та етнографічних текстах від найдавніших часів до XX ст., в яких опосередковано відображено ментальність українського народу. Зроблено наукову інтерпретацію мовних засобів у фольклорних та етнографічних текстах, які позначають різні аспекти мовного образу парубка. Виявлено основні слова та лексико-синтаксичні конструкції, що виражають складники даного образу, їх семантичну структуру. Проаналізовано значення вербально виражених культурологічних елементів, зроблено моделювання типового стереотипу молодого неодруженого чоловіка в українській мовній картині світу. В науковому дослідженні використано записи українських фольклорних та етнографічних текстів, дані тлумачних і культурологічних словників. Мовні засоби народних текстів проаналізовано у контексті щоденного, наївного знання українців із урахуванням культурологічного, психологічного й аксіологічного елементів. Встановлено, що мовний образ парубка творить скадну систему взаємопов'язаних та взаємозумовлених характеристик (ознаки, кількість, часопростір діяльності, функції), більша частина яких пов'язана з семантикою "реалізація головної мети молодого неодруженого чоловіка - створити сім'ю". Виявлено, що фольклорні тексти виражають переважно позитивну оцінку даного фрагмента української мовної картини світу, названого різними лексемами, що пов'язано зі семою " посередництво між людьми і божественною силою", яку містять номени на позначення молодого неодруженого чоловіка. Показано, що використання етнолінгвістичного підходу до вивчення мовних засобів з використанням різнопланових мовних даних дозволило найбільш повно реконструювати мовний образ парубка, визначити його стереотипні риси та виокремити аксіологічний елемент досліджуваних лексем.

  Скачати повний текст