Досліджено проблему походження та розвитку на слов'янському грунті назв числа й кількості, що за сучасних умов становлять окрему частину мови - числівники. Існуюча система числівників складалась в слов'янських мовах протягом тривалого часу. Давність походження окремих її ланок різна. Чимало елементів даної системи з'явилось у дописемний період. Порівняльно-історичне дослідження дає змогу реконструювати найдавнішу (праслов'янську) динамічну систему назв числа й кількості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам еволюції антропонімійної системи. Вперше в українській і слов'янській ономастиці комплексно досліджено історію антропонімоформул слов'ян, здійснено реконструкцію праслов'янської системи власних назв особи, проаналізовано мотиви, механізми і хронологію трансформації однолексемної антропосистеми в систему антропонімоформул. Дослідження виконано на основі 60-тисячної картотеки власних назв офіційно-ділового стилю, що репрезентують усі слов'янські мови, які мають нині статус національних: української, російської, білоруської, сербської, хорватської, болгарської, македонської, словенської, польської, чеської та словацької. Встановлено причини формування дво- та трилексемних офіційних антропонімоформул в окремих слов'янських мовах. Досліджено вплив екстралінгвальних факторів (традицій, релігії, держави, віку, статі, моди тощо) на вибір формули іменування особи.

  Скачати повний текст

Досліджено обрядову семантику слов'янських мов у синхронії та діахронії. З'ясовано принципи та способи номінації обрядових лексичних позначень в ономасіологічному та семасіологічному аспектах. Виявлено закономірності їх лексико-семантичної типології та структурно-семіотичне і концептуальне моделювання. Наведено зіставну характеристику міжобрядової стереотипної моделі номінації, стратифікація якої зорієнтовна на інваріантну модель сімейних ритуалів, а також пов'язана з її складниками: концептуальними сферами або зонами, еволюційно-семіотичними рядами й обрядовими кодами - акціональним, агентивним, предметним, функціональним. Встановлено міжпольові та перехресні кореляції обрядових семем та їх етимонів із семіотично та лексично маркованими концептами та семантичними опозиціями в архетипній моделі світу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження семантики найменувань частин тіла (НЧТ) в англійській, німецькій, українській та російській мовах. Встановлено високий рівень полісемічності та частотності вживання аналізованих одиниць, виявлено спільність їх походження та велике соціо-когнітивне значення для людини. Здійснено комплексне вивчення семантичного потенціалу НЧТ на синхронічному та діахронічному рівнях, у стандартній літературній мові, у слензі та у галузі термінології. Встановлено кореляції між полісемією та лексичною стійкістю лексем, їх частотністю, розвитком первинних і вторинних значень, виявлено певні особливості когнітивних процесів у різних народів. Визначено типи походження та розповсюдження НЧТ, а також семантичних змін під час утворення прямих та переносних значень НЧТ. Досліджено рівень полісемічності НЧТ у стандартній мові, слензі та галузі термінології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чеські сучасні офіційні варіанти власних особвих імен слов'янського походження, а також ті слов'янські автохтонні імена, які наявні у чеських прізвищах. Визначено їх місце у сучасному чеському антропоніміконі, досліджено структуру, семантику, етимології, способи словотвору. На підставі аналізу виділено 85 основ у чеських іменах-композитах і 85 основ колишніх імен-композитів у чеських прізвищах. Досліджено шляхи виникнення, асортимент одноосновних імен, їх словотвір. Під час розгляду морфологічного способу здійснено комплексну характеристику суфіксів. Проаналізовано слов'янські автохтонні імена відапелятивного походження у чеських прізвищах.

  Скачати повний текст

На матеріалі сучаних слов'янських і германських мов (української, російської, англійської, німецької) проведено загальнотеоретичний і типологічний аналіз функціонально-семантичного поля (ФСП) демінутивності. Визначено критерії виділення ядерних/неядерних площин ФСП демінутивності у слов'янських і германських мовах. Визначено структуру концентрично-кільцевої організації ФСП демінутивності та наповненість її кіл. Виявлено особливості парадигматичної структури ФСП демінутивності, встановлено ієрархію синтетичних та аналітичних засобів утворення демінутивно-ступеневих іменникових, прикметникових, займенникових, числівникових, дієслівних, прислівникових і вигукових форм у досліджуваних мовах. Особливу увагу приділено вивченню функціонально-стилістичних особливостей демінутивних одиниць у слов'янських і германських мовах.

  Скачати повний текст