Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови виховання в учнів підліткового віку культури спілкування засобами мовного етикету. Визначено критерії та показники рівнів вихованості комунікативної культури. Розроблено організаційно-педагогічну модель виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету. Встановлено й експериментально апробовано методику діагностики рівнів вихованості школярів. Розглянуто, що матеріали дослідження впроваджено в даному й апробованому факультативному курсі "Морально-духовні скарби українського й англійського мовного етикету", який запроваджено в межах організаційно-педагогічної моделі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено критерії оцінювання та показники сформованості гідності. Здійснено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель виховання гідності молодших підлітків загальноосвітньої школи у позаурочній діяльності та педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності виховання гідності молодших підлітків, до яких віднесено: діалогічну взаємодію педагогів і батьків у контексті даної духовної цінності; оптимізацію відповідних форм і методів; організаційно-методичну підготовку педагогів загальноосвітніх шкіл щодо здійснення діяльності, спрямованої на виховання гідності; перебудову оцінної діяльності педагогів для досягнення даної мети. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови виховання гідності, які сприяють позитивним змінам у ставленні школярів щодо моральної діяльності та визначено шляхи організації позаурочної виховної діяльності з виховання гідності.

  Скачати повний текст

Уточнено сутність і структуру основ етичної культури (ОЕК), розглянуто базові етичні цінності, які є визначальними у вихованні ОЕК у молодших школярів. Розроблено критерії та показники, виявлено рівні вихованості ОЕК молодших школярів у навчально-виховному процесі. Визначено педагогічні умови оптимізації виховання ОЕК молодших школярів.

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-педагогічні причини непошани дітей до оточуючих і проаналізовано стан сформованості шанобливого ставлення до людей у сучасній початковій школі. Розглянуто сутність і структуру поняття "шанобливе ставлення". Визначено компоненти, показники та рівні вихованості у дітей шанобливого ставлення до людей. Обгрунтовано педагогічні умови, спрямовані на формування у молодших школярів шанобливого ставлення до людей. Розроблено методику виховання у молодших школярів шанобливого ставлення до людей. Виокремлено етапи експериментальної роботи: пропедевтичний, когнітивно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, креативно-діяльнісний. Встановлено позитивну динаміку розвитку у молодших школярів експериментальних груп шанобливого ставлення до людей.

  Скачати повний текст

Запропоновано особистісно-комунікативний підхід для вивчення та формування гуманістичної спрямованості міжособистісного спілкування. Розроблено концептуальну модель проявів і взаємовпливів гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків. Визначено психологічні критерії прояву у ньому цих інтенцій і тенденцій. Обгрунтовано формулу кількісної оцінки типу взаємозв'язку між гуманістичними інтенціями й агресивними тенденціями у спілкуванні. Виявлено конструктивні (гуманістично-діалогічну, компромісну) і деструктивну (конфліктно-агресивну) стратегії партнерів у міжособистісному спілкуванні. Розроблено й експериментально перевірено ефективність програми та методики формування гуманістичної спрямованості даного спілкування за умов формувального експерименту. Зміст і методику навчально-розвивальної програми побудовано відповідно до концептуальної моделі проявів і взаємовпливів гуманістичних інтенцій у міжособистісному спілкуванні підлітків і принципів особистісно-комунікативного підходу. Запропоновано психолого-педагогічні рекомендації психологам, вчителям, які визначають шляхи розвитку гуманістичної спрямованості спілкування як умови подолання або врівноваження агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків.

  Скачати повний текст

Визначено суть понять "компетентність", "загальнокультурна компетентність", розкрито роль і значення інтегрованого уроку для формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови впровадження інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи: забезпечення добору змісту інтегрованих уроків; оволодіння учнями на інтегрованих уроках культурними традиціями як засобом збереження, передачі та відтворення культурної спадщини свого народу з метою формування в них емоційно-ціннісного ставлення щодо опанування загальної культури. Доведено, що дотримання визначених умов посилює ефективність інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості моральної рефлексії у молодшому шкільному віці. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння рефлексії у філософії та психології. Визначено специфіку одного з її видів - моральної рефлекції. Обгрунтовано її значення як провідного психологічного механізму саморегуляції поведінки. Узагальнено результати досліджень вікових особливостей молодших школярів, що є передумовами формування моральної рефлексії у цьому віці. Виявлено критерії, показники та рівні її розвитку та типи саморегуляції поведінки у молодшому шкільному віці. Висвітлено зв'язок між рівнями розвитку моральної рефлексії та типами саморегуляції поведінки молодших школярів. Обгрунтовано й апробовано програму психолого-педагогічного супроводу даного розвитку в молодших школярів, що передбачає наявність рефлексивних компонентів у навчально-виховному процесі та організації спеціальних занять.

  Скачати повний текст

Розкрито суть і структурну будову поняття "комунікативна компетентність". Визначено психолого-педагогічні умови та шляхи використання потенціалу предметів гуманітарного циклу в формуванні комунікативної компетентності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність нової педагогічної технології формування комунікативної компетентності старшокласників. Виявлено специфічні особливості педагогічної технології підготовки учнів щодо іншомовного спілкування. Експериментально доведено ефективність даних педагогічних технологій, їх доцільність використання у навчально-виховному процесі.

  Скачати повний текст

Вперше визначено педагогічні умови виховання у дітей молодшого шкільного віку емоційної культури. Визначено зміст емоційної культури дітей молодшого шкільного віку, під якою розуміємо особистісне утворення, що репрезентується осмисленістю емоцій, ареалом переживань, усталеною орієнтацією особистості в процесі індивідуальної життєдіяльності на загальноприйняті способи їх вираження, і її структурні компоненти. Визначено критерії та показники сформованості емоційної культури дітей. Встановлено низький, середній, високий рівні сформованості структурних компонентів даної культури дітей молодшого шкільного віку. Охарактеризовано виявлені типи емоційної культури ("незбалансовано-індиферентний", "збалансовано-ситуативний", "незбалансовано-стійкий", "незбалансовано-ситуативний", "збалансовано-стійкий"). З'ясовано роль вчителів початкових класів і батьків молодших школярів у процесі виховання емоційної культури. Розроблено модель виховання у дітей молодшого шкільного віку емоційної культури. Визначено та перевірено дієвість педагогічних умов та ефективність форм і методів виховання у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Розкрито поняття "комунікативна культура школяра". Розроблено її узагальнену структурно-рівневу модель. Визначено головні вимоги до діяльності вчителя щодо діагностики та корекції рівня сформованості комунікативної культури в учнів. Обгрунтовано структуру, визначено критерії та показники готовності. Розроблено й експериментально перевірено систему підготовки майбутніх вчителів іноземної мови до діагностики та корекції рівня комунікативної культури школярів.

  Скачати повний текст

Визначено педагогічні умови підготовки вчителів до формування безпечної поведінки підлітків, розроблено технологію їх реалізації в процесі вивчення дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці", спецкурсу "Підготовка майбутніх учителів до формування безпечної поведінки підлітків у позаурочній діяльності" з використанням сучасних освітніх тенденцій і активних методів навчання. Розглянуто критерії та рівні підготовки під впливом реалізованих педагогічних умов і особистісних характеристик майбутніх учителів.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику підготовки майбутніх вчителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів основної школи. Визначено педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до формування культури безпеки життєдіяльності в учнів основної школи. Запропоновано визначення поняття "культура безпеки життєдіяльності". Конкретизовано значення спецкурсу "Психолого-педагогічні основи культури безпеки життєдіяльності" у професійній підготовці майбутніх вчителів. Систематизовано та доповнено навчально-методичне забезпечення навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" щодо сучасних наукових теоретичних уявлень про безпеку життєдіяльності та пріоритетів державної політики в галузі освіти. Уточнено найважливіші періоди розвитку безпеки життєдіяльності як науки. Встановлено поняття "безпека життєдіяльності" та вдосконалено теоретико-методологічні підходи до проблеми навчання з безпеки життєдіяльності у ВНЗ.

  Скачати повний текст

Визначено сутність поняття "міжособистісні взаємини" та подано їх структуру, проаналізовано роль в особистісному зростанні підлітків. Досліджено стан професійної готовності майбутніх вчителів до формування міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків. Охарактеризовано технології формування оптимальних міжособистісних взаємин у підлітковому колективі школярів. Розроблено модель і визначено структурні компоненти системи професійної підготовки майбутніх вчителів до організації міжособистісних взаємин в учнівському колективі: загальні та специфічні принципи, методологічні підходи, єдність теоретичної та практичної підготовки, методи та форми підготовки, орієнтаційний, навчально-моделювальний і результативно-коригувальний етапи підготовки, педагогічні умови реалізації системи, критерії та показники рівнів сформованості готовності, де кінцевим результатом є сформованість ціннісно-мотиваційного, когнітивного та функціонально-технологічного компонентів готовності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано рівень дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці вищої школи. Уточнено зміст понять "культура поведінки молодших школярів", "уміння формувати культуру поведінки молодших школярів", "поліетнічне середовище". Визначено критерії та рівні розвитку у майбутніх учителів-філолгів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Розроблено авторську методику, діагностичну карту-схему розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки майбутніх школярів у поліетнічному середовищі. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему мотивації моральної поведінки у молодших школярів. Розкрито суть і характерні особливості моральної поведінки, розглянуто її моделі та структуру. Проаналізовано різні підходи до дослідження мотивації моральної поведінки учнів. Виявлено основні типи мотивації поведінки (стійкий альтруїстичний, нестійкий альтруїстичний, нестійкий егоїстичний, стійкий егоїстичний, з визначеною мотивацією), характерні для вихованців початкової школи. Установлено взаємозв'язок між моральною поведінкою молодших школярів, якостями їх особистості та певними соціальними чинниками. Розроблено систему психологічних засобів, застосування яких сприяє розвитку альтруїстичної мотивації поведінки молодших школярів. Запропоновано програму формування даної мотивації, яка дозволяє розвинути свідоме ставлення дитини до норм моралі та значою мірою скоротити кількість аморальних вчинків в її поведінці.

  Скачати повний текст

Проаналізовано психологічну природу лихослів'я, запропоновано варіанти класифікації лихослів'я. Встановлено, що найбільш дошкульними та образливими є лихослів'я, які знецінюють природні, душевно-духовні, власне суб'єктні властивості людини. Кількісний та якісний аналіз емпіричних даних дозволив встановити особливості прояву лихослів'їв у шкільному середовищі та у сім'ї. З'ясовано ситуації, що провокують поширення лихослів'я серед учнів. На підставі результатів психодіагностичного дослідження встановлено залежність інвективної поведінки від індивідуально-психологічних особливостей досліджуваних (агресивності, тривожності, способу реагування у конфліктній ситуації, емпатії). Теоретично обгрунтовано і апробовано методичні засоби профілактики та корекції лихослів'їв.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні засади та сучасні підходи щодо виховання соціально-комунікативної культури учнів загальноосвітньої школи у позаурочній діяльності. Розкрито сутність і структуру поняття "соціально-комунікативна культура учня". Обгрунтовано систему виховання соціально-комунікативної культури учнів загальноосвітньої школи у позаурочній діяльності. Розкрито змістову структуру соціально-комунікативної культури у єдності когнітивного, емоційно-ціннісного, праксичного компонентів, визначено критерії, показники та рівні її сформованості в учнів загальноосвітньої школи. Побудовано модель системи виховання соціально-комунікативної культури школярів у позаурочній діяльності, проаналізовано взаємозв'язки між її компонентами й обгрунтовано педагогічні умови реалізації. Розглянуто сучасні технології виховання соціально-комунікативної культури учнів у позаурочній діяльності. Зроблено висновок, що підвищенню ефективності її виховання у школярів сприяють такі умови: впровадження у виховний процес змодельованих організаційно-педагогічних форм міжособистісної взаємодії та спілкування, які спонукають учнів до свідомого прояву соціально-комунікативної культури у щоденній життєдіяльності; формування у педагогів техніки виховання соціально-комунікатиної культури.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування та розвитку комунікативних якостей у дітей молодшого шкільного віку, обгрунтовано шляхи активізації даного процесу засобами аматорського театрального мистецтва. Розкрито сутність комунікабельності, розглянуто взаємозв'язок між поняттями "комунікація" та "спілкування", доведено суттєву роль спілкування як одного з визначальних чинників формування особистості дитини. Розкрито можливості аматорських театральних колективів у процесі соціалізації молодших школярів, що мають комунікативні проблеми. Встановлено критерії та рівні сформованості комунікативних якостей у дітей контрольних та експериментальних груп. Проаналізовано проблеми міжособистісних контактів у дітей молодшого шкільного віку на сучасному етапі. Запропоновано методику проведення занять у дитячих аматорських театральних колективах. Розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес комплексну цільову програму, створену на базі використання ігрових вправ, спрямованих на зняття м'язового та психологічного напруження, формування навичок міжособистісного спілкування, зміцнення самооцінки, творчу самореалізацію та всебічний розвиток дитини. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої методики.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне обгрунтування й емпіричне вивчення соціально-психологічних чинників виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці. Розроблено й впроваджено тренінгову програму формування конфліктної компетентності сучасної молоді. Виявлено, що основний вплив на виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці має властивий особистості індивідуальний стиль спілкування, а також рівень конфліктності, взаємопов'язаний з іншими індивідуально-психологічними особливостями, та соціальний статус особистості у групі. Доведено, що значна кількість юнаків проявляє схильність до авторитарного стилю спілкування, прагне домінування, схильна до вибору компромісного стилю поведінки за конфліктних ситуацій, має недостатньо розвинені комунікативні й організаторські уміння, низький рівень саморегуляції у процесі спілкування, середній рівень конфліктності та високий рівень тривожності. Зазначено, що найбільш властивою формою агресивних реакцій є вербальна агресія. Більшість юнаків і дівчат мають низький соціальний статус у групі. Виявлено психолого-педагогічні умови запобігання й успішного розв'язання міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці, а саме: підвищення конфліктної компетентності особистості, оволодіння системою знань про закономірності сприймання людьми один одного у процесі спілкування, формування уміння адекватно виражати власні емоції та почуття, гнучкості у міжособистісній взаємодії, розширення самоусвідомлення. Розроблено й апробовано тренінгову програму формування конфліктної компетентності молоді.

  Скачати повний текст