Уперше у вітчизняній науці комплексно досліджено основні канали, шляхи та засоби міжкультурного співробітництва країн Сходу та Заходу. Висвітлено хронологію основних соціокультурних подій у процесі історичної взаємодії культур Сходу та Заходу від найдавніших часів до наших днів. Визначено основні поняття теорії міжкультурного спілкування ("взаємодія", "взаємовідштовхування", "взаємопроникнення", "взаємовплив"). З'ясовано значення найважливіших соціально-культурних наслідків взаємодії країн даних регіонів як засадничих факторів становлення єдиної (можливої) світової (загальнолюдської) культури.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження італійської моделі гуманізму як системи світоглядних орієнтацій, центром якої є людина. Відтворено логіку становлення та розвитку гуманізму з часів Відродження до межі XX - XXI ст. З використанням хронологічного підходу акцентовано увагу на тих ознаках італійської моделі гуманізму, які є найбільш показовими щодо динаміки його історичного розвитку ("еклектичний гуманізм", "національно-визвольний гуманізм Рисорджименто", "гуманізм життєвої правди: веризм - неореалізм", "новий гуманізм" А. Печчеї, "гуманістичні пошуки" У. Еко). Проаналізовано вчення визначних італійських гуманістів - А. Банфі, А. Грамші, Б. Кроче. Досліджено концепцію "Нового гуманізму" А. Печчеї та творчий підхід У. Еко - найвизначнішого сучасного філософа, культуролога та письменника до проблем гуманізму. Доведено наскрізний характер гуманістичних ідей. Обгрунтовано твердження, що у сучасній Італії художня творчість і наукова діяльність У. Еко є яскравим прикладом продовження традицій гуманістичного світобачення.

  Скачати повний текст

Досліджено правовий, організаційний та фінансовий механізми державного регулювання розвитку культури. З'ясовано суть понять "регулювання" як функції державного управління та "культура" - суспільного явища. Визначено цілі, методи та механізми державного регулювання. Узагальнено досвід здійснення державної політики у сфері культури в Україні та за кордоном, виділено три її моделі. Проаналізовано нормативно-правову базу регулювання сфери культури. Сформульовано основні суперечності існуючої системи державного управління її розвитком й обгрунтовано основні напрями вдосконалення відповідних механізмів на регіональному рівні.

  Скачати повний текст

Досліджено питання організації управління культурою в Україні. Визначено зміст державної політики у сфері культури, визначено основні напрями її реалізації. Запропоновано шляхи вирішення проблеми централізації та децентралізації у сфері державного управління культурою. Охарактеризовано систему органів управління культурою, визначено їх правовий статус й обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення організаційної структури. Розглянуто особливості адміністративно-правового регулювання бібліотечної, клубної, музейної справи, а також діяльності театральних та архівних установ. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до законопроектів і чинних нормативно-правових актів у сфері культури та їх узгодження з законодавчими актами, що регулюють інші сфери суспільно-економічного життя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито сутність та особливості поняття управління культурою, виділено чинники, що впливають на даний процес. Політико-ідеологічні пріоритети управління культурою розглянуто як змістовну основу напрямків і механізмів реалізації управління культурою, що обумовлено історичними, соціальними, правовими, духовними чинниками певного соціокультурного середовища. На підставі порівняльного аналізу виокремлено зміст та особливості механізмів управління культурою за умов тоталітарного та демократичного суспільств. Проаналізовано особливості управління культурою в сучасній Україні, визначено його політико-ідеологічні детермінанти, надано оцінку їх реалізації й висвітлено основні стратегічні напрями управління культурою за умов подальшої демократизації українського суспільства. Акцентовано на актуальності налагодження партнерства держави з недержавним сегментом у процесі управління розвитком культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему становлення громадської думки засобами соціально-культурної діяльності. Здійснено теоретичний аналіз наукової та методичної літератури з досліджуваної проблеми, охарактеризовано зміст, основні етапи, організаційно-методичні форми становлення громадської думки засобами соціально-культурної діяльності. Розроблено та експериментально апробовано модель варіативної програми використання виховного потенціалу громадської думки в діяльності установ культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методологічні підходи до вивчення ринку праці сфери культури, виявлено тенденції його функціонування за умов трансформації моделі економіки України. Визначено суть поняття "ринок праці сфери культури", а також вплив факторів на його функціонування. Проаналізовано динаміку ринку праці даної сфери культури, а також якість робочої сили в ній. Розроблено механізм регулювання зайнятості у сфері культури, визначено напрями його вдосконалення.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні основи існування та особливості шляхів інтеграції системи мистецької освіти до європейського соціально-культурного простору. Визначено її місце та роль її у метасистемі культури, зв'язки з одопорядковими елементами - підсистемами мистецтво, освіта, культура. Розглянуто зміст мистецької освіти, структуру побудови та основні критерії її функціонування. Показано трансформацію поглядів на місце та роль центральних органів управління сферою культури та мистецтва у культурогенезі нового постіндустріального суспільства. На підставі результатів проведеного аналізу визначено необхідність збереження традицій системи та методики організації підготовки кадрів з мистецьких напрямків, запровадження нових спеціальностей та напрямків підготовки з метою інтеграції у світовий культурний простір. Зроблено висновки про подальші шляхи удосконалення системи підготовки мистецьких кадрів, піднесення ролі мистецьких закладів освіти у формуванні культури суспільства, збереженні культурних традицій, поєднанні їх з вирішенням проблем інтеграції культури України у світову систему, розглянуто можливі шляхи розвитку системи.

  Скачати повний текст

Досліджено соцільно-педагогічні умови і всебічно обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення підготовки керівних кадрів органів державного управління в галузі культури і мистецтв. Розроблено й експериментально перевірено соціально-педагогічну систему підготовки, яка забезпечує формування основних компонентів ефективної діяльності керівника у випадку зміни "філософії" управління: професіоналізму особистості, діяльності, самовдосконалення.

  Скачати повний текст

Розглянуто співвідношення концепції загальної спадщини людства та концепції всесвітньої культурної та природної спадщини. Проаналізовано міжнародно-правові відносини держав-учасниць Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 р. та конвенційних органів, зокрема, Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної та природної спадщини, Фонду охорони всесвітньої спадщини з приводу захисту, використання, популяризації об'єктів культури та природи, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Охарактеризовано міжнародно-правові відносини, що виникають у зв'язку з укладенням Конвенції ЮНЕСКО щодо охорони нематеріальної культурної спадщини 2003 р., присвяченій збереженню та популяризації об'єктів, що становлять нематеріальну культурну спадщину (пісні, легенди, вірування, обряди, традиції, ремесла).

  Скачати повний текст

Проаналізовано витоки українських і австро-німецьких відносин від початку XVIII ст. Розкрито соціально-політичні передумови та причини масової еміграції українців до Німеччини й Австрії, зокрема під час Другої світової війни. Розглянуто утворення еміграційних центрів, організацію в них освіти, мистецької культури. Увагу приділено розвитку різних форм театрального, образотворчого, музично-хорового життя, а також концертній діяльності у таборах для "переміщених осіб". Оцінено доробок провідних українських митців-емігрантів воєнного та повоєнного періодів (солістів-вокалістів, іструменталістів, хорових диригентів, композиторів) у національному та європейському контексті.

  Скачати повний текст