Проаналізовано основні соціальні ознаки та витоки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основну увагу приділено вивченню негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Зроблено висновок, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що стосується усіх сфер життя. Виявлено, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку є недостатнім, одноаспектним, оскільки XXI ст. характеризується активним розвитком нових технологій, появою нового типу раціональності як світосприйняття, суспільно-культурними змінами. Встановлено відмінність техногенного цивілізаційного типу від традиційного. Охарактеризовано культурно-історичний контекст зародження, системи цінностей та особливостей раціональності техногенної цивілізації, визначено глибинні джерела сучасної антропологічної кризи. Досліджено культурні й антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності у межах однієї цивілізації та сфери міжцивілізаційних відносин. З'ясовано, що рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обумовлює необхідність формування нового типу світогляду й антропологічної парадигми загальнокультурного змісту та загальноцивілізаційного значення.

  Скачати повний текст

Досліджено роль ідеології у формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному та колективному аспектах. Розглянуто ідеологію та її антропологічні аспекти у різних проблемних полях, а не як окремий предмет дослідження. Проаналізовано антропологічні моменти ідеологічних процесів: інтерполяцію, суб'єктивність, відчуження, ідеологічну маніпуляцію, гегемонію, функціонування ідеології у різних полях. Наведено результати філософсько-антропологічного аналізу практик деідеологізації та тези про "вічність ідеології", розглянуто питання існування ідеологічно нейтральних суспільних практик. Доведено, що антропологічна обумовленість ідеології полягає в її залежності від глибинних аспектів людської природи. Зроблено висновок, що ідеологія є однією з ключових детермінант людського буття, сформована в результаті взаємодії індивідуального несвідомого, цілепокладання людини та суспільних запитів.

  Скачати повний текст

Досліджено й описано образний фонд сучасної масової культури Заходу, розглянуто механізми його функціонування та розвитку. Здійснено культурологічно-філософський аналіз образів, що були запозичені з традиційних культур Сходу та найбільш широко використовувались у творах масової культури (кінофільмах, відео- та комп'ютерних іграх, масовій літературі). З'ясовано, що на формування даних образів суттєво впливнула концепцію Ф.Ніцше про надлюдину. Встановлено, що вибір певних образів значною мірою обумовлений закономірностями колективного несвідомого. Показано особливості відображення архетипових образів Сходу у масовій свідомості Заходу. Проаналізовано таку важливу складову частину індустрії масової культури як відеоігри. Зроблено висновок, що внаслідок широкого запозичення певних елементів інших культур західною культурою зміни її базових інститутів не відбувається.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування біблійного антропоцентризму, протиставленого богоборчому за своєю суттю магізму - джерелу становлення секулярного антропоцентризму. У процесі вирішення проблеми антроподицеї Біблія переносить акцент з обожнення людини на її обоження, що кардинально змінює етичну парадигму Стародавнього світу. Показано, що біблійний антропоцентризм докорінно відрізняється від секулярного (прометеїстичного) варіанта антропоцентризму, який генетично сягає язичницької свідомості. Останній побудовано на наївному прагненні до могутності та всевладдя людини, яка вільно та необмежено заглиблюється в пізнання Добра та Зла, а перший невіддільний від розуміння дискретності людських можливостей, зречення пізнання глибин Зла. З'ясовано, що біблійна концепція людини базується на необхідності постійного духовного самовдосконалення, суворого дотримання моральних норм релігійного Закону та величезної відповідальності людини за все, що її оточує. Обгрунтовано, що біблійний антропоцентризм є переходом від наївного міфологічного мислення та прагматичних теургічних практик до умоглядних (теологічних) моделей світу, що раціоналізують осягнення істини.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

  Скачати повний текст

Досліджено роман "Доктор Фаустус" Т. Манна та виявлено в ньому риси біографічного міфу епохи, а також шляхи його становлення й функціонування у культуротворчих процесах романтичної та постромантичної епох. Установлено вирішальний вплив біографічного міфу "епохи занепаду" на задум та творчий метод, використаний у "Докторі Фаустусі" Т. Манна. Розкрито роль музичних символів у побудові вигаданої біографії героя роману. Доведено узагальнююче й синтезуюче значення відібраних письменником деталей біографії його героя на підставі її реконструкції та зіставлення з історичним контекстом. Визначено універсальні риси міфу Леверкюна. Доведено зв'язок ідей та образів роману з творчістю композиторів - сучасників письменника та вплив "Доктора Фаустуса" на наступне мистецьке покоління.

  Скачати повний текст

Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.

  Скачати повний текст

Поглиблено відомості щодо суті та значення каплиці з висвітленням її розвитку в історії християнства. Виявлено передумови становлення та розвитку придорожніх каплиць на галицьких теренах, висвітлено основні історичні етапи їх еволюції. Удосконалено їх типологію з виведенням нових типів і типологічних груп. Галицька придорожня каплице розглянута як архітектурно-мистецьке утворення з розмаїттям його компонентів та етнорегіональними особливостями їх рішень. Визначено чинники, які зумовлювали формотворення й оздоблення досліджуваних каплиць. Розкрито засоби їх емоційно-художньої виразності, прояви ознак мистецьких стилів у їх формах та образах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні елементи дослідження культури посмодерну в контексті проекту постмодернізму. Висвітлено поворот постмодерністської рефлексії до проблем мови та комунікації. Розглянуто роль феномену гри в постмодерні. Встановлено, що гра в постмодернізмі стала одночасно важливим інструментом філософської рефлексії й об'єктом дослідження. Виявлено теоретико-методологічні підстави для культурологічного дослідження постмодерних комунікацій, розглянуто теорії комунікативної раціональності та комунікативної дії, що є найбільш продуктивними. Досліджено специфічні особливості комунікативних процесів на прикладах різних видів перформативних, художніх і віртуальних комунікацій. Розглянуто сучасні медіакомунікації й їх прояви, як телебачення та телевізійна реклама, що є прикладом реалізації у потсмодерних комунікаціях.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток політичного процесу та політичної діяльності (дебати в парламенті, переговори, двосторонні протокольні домовленості) органів державної влади у сфері реституційної політики, в контексті реституційних проблем вивчено діяльність ВРУ, КМУ, Міністерства культури і туризму (Мінкультури України), Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (ДСК). Досліджено процес становлення спеціальних владних інститутів у сфері реституції культурних цінностей і їх діяльність. Обгрунтовано межі компетенції державних органів влади у реституційних процесах і зроблено висновок щодо доцільності використання у політичній практиці поняття "державна реституційна політика". Визначено пріоритети та запропоновано нові підходи до вирішення основних проблем реституційної політики в Україні. Вказано на ряд недоліків у законодавчій і виконавчій діяльності й в організації системи державної влади в цілому у даній сфер. Розкрито суперечності проведення державної політики щодо повернення в Україну культурних цінностей. Удосконалено існуючі підходи до дослідження державної політики у культурно-духовній сфері.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні засади державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини. На підставі вивчення концептуальних підходів вітчизняних і зарубіжних учених щодо вирішення проблеми удосконалення державної політики розвитку окремих галузей господарства й узагальнення емпіричних даних доведено доцільність впровадження нового виду туристичної діяльності - історичного туризму, що базується на використанні пам'яток історії з пізнавальною та виховною метою. Обгрунтовано напрямки удосконалення правового, організаційного, економічного, соціально-психологічного й інформаційно-аналітичного механізмів державного управління даними галузями. Визначено інституціональні особливості та суперечності управління розвитком туризму та використанням культурної спадщини в АР Крим та країні в цілому. Наведено пропозиції щодо удосконалення нормативно-законодавчої бази й організаційної структури управління, розрахунку міжбюджетних трансфертів для перерозподілу бюджетних коштів на утримання та використання об'єктів національного надбання. Розроблено модель "електронного уряду", впровадження якої забезпечує ефективне функціонування інформаційно-аналітичного механізму державного управління сферою туризму й охороною культурної спадщини.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку самовизначення митця в російському та українському соціокультурному просторі першої третини ХХ ст. як взаємодію моделей "митець-пророк" і "митець-майстер". Визначено зв'язок статусу моделі "митець-пророк" зі зростанням ролі інтелігенції в соціокультурному середовищі початку даного періоду, пануванням уявлення про митця як ініціатора соціокультурних змін. Показано, що внаслідок монополізації влади й ідеології в суспільстві 1920 - 1930 рр, пов'язаної з застосуванням визначення сутності поняття "попутник" відбувається посилення ролі моделі "митець-майстер" у процесі самовизначення митця. Досліджено, що динаміка взаємодії даних моделей полягає у розвитку світоглядно - естетичних засад художніх напрямків досліджуваної доби, виявляється в індивідуальному самовизначенні окремих митців, що відображує їх творчі особистості.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження цінностей молодіжної культури. Виявлено, що молодіжна культура передбачає специфічне розуміння соціальних функцій індивіда, проявом якого є прагнення створити свій життєвий світ, виробити власні регулятивні установки та форми самоздійснення, що відрізняються від загальноприйнятих норм поведінки. Встановлено, що прагнення до альтернативного способу життя теоретично фіксується й аналізується за допомогою поняття "сфера формування цінностей". Відзначено, що утворені в даній сфері ціннісні установки не мають однозначного соціального змісту, їх соціальна значущість може мати негативне й позитивне вираження. Проаналізовано соціальні характеристики суб'єкта молодіжної культури сучасного українського суспільства. В ієрархії потреб даного суб'єкта виявлено домінування вітальних цінностей, а характерною рисою особистості є життєздатність як екзистенціальна стратегія, пов'язана з можливістю людини протистояти обставинам і не підкорятися принципам колективної поведінки. Особливу увагу приділено питанню відродження національних традицій української культури. Доведено, що завдання культурно-національного виховання молоді вимагає розгляду на рівні державних пріоритетів.

  Скачати повний текст

Запропоновано філософське осмислення дитинства як культурно-антропологічного феномена та дитячості як його інтегрального елемента, репрезентації дитинства як макрокосму, що містить також світ дорослих. Обгрунтовано необхідність переосмислення традиційного негативного погляду на дитячість. Відповідно застосовуються дві стратегії дослідження: традиційну патерналістську й апологетичну. Проаналізовано дитячість як феномен "внутрішньої (з використанням побудованої ризомної моделі дитячості) та зовнішньої (занурення в яку відбувається шляхом одитинчення індивідів, тобто введення їх у стан дитини, якою маніпулюють) залежності". Дитячість тлумачиться як екзистенціал, антропологічну константу, модус людського буття й універсалію культури. Обгрунтовано нову стратегію формування "Зрілої особи", яка зуміла зберегти у собі позитивні аспекти дитячості (відкритість, самостійність, допитливість, адаптивність) і здатна самотужки знімати негативні прояви цього стану (залежність, закритість, несамостійність, безвідповідальність). Запропоновано якісно нові підходи до осмислення дитинства та дитячості: філософсько-антропологічний і екзистенційний.

  Скачати повний текст

Наведено соціокультурний аналіз моделей діалогу науки та релігії, наявних завдяки науковим, філософським і теологічним дискурсам, у контексті системних перетворень публічної сфери, артикульованої у дослідженні як інформаційно-комунікативний простір культури. Здійснено розробку аналітики науки та релігії на підставі синтезу двох запропонованих методологічних програм, як формально-логічної, яка передбачає теоретичні моделі взаємовідносин двох дисциплін, та соціокультурну, відповідно до якої базою визначення проблеми щодо співвідношення наукового та теологічного дискурсів є їх культурно-історична та суспільно-політична інтерпретація. За результатами дослідження зроблено висновок, що діалог науки та релігії відбувається в інформаційно-комунікативному просторі вітчизняної публічної сфери від початку її виникнення у другій половині XIX ст. за його подальшого функціонування у контексті культурних перетворень радянської та пострадянської доби.

  Скачати повний текст

На основі етнічних свят народів Криму досліджено своєрідність діалогічності свята як соціокультурного феномену. Простежено специфіку свята як культурного феномену, охарактеризовано сутність явища діалогу культур як чинника стабільності культурного розвитку. Визначено роль принципу гри у формуванні концепту свята в культурі, обгрунтовано основні положення, що характеризують фестивну культуру у вітчизняній та європейській культурології. Домінантами розвитку святкової культури визначено міф, ритуал, звичай, обряд, традицію, гру та діалог. Обгрунтовано комплексну структуру свята як єдності трьох рівнів: суб'єктивного, рівня матеріальних носіїв змісту та цінностей та, власне, рівня змісту та цінностей. Встановлено, що саме діалогічність є важливою умовою добросусідського співіснування народів Криму. Наведено результати порівняльного аналізу ряду календарних свят народів Криму.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасну систему збереження культурної спадщини у Франції, висвітлено історію її формування та розвитку. Проаналізовано практичний і теоретичний досвід Франції у сфері збереження культурної спадщини. Розглянуто основні принципи роботи державних, громадських і міжнародних інституцій на території Франції. Розглянуто основні етапи розвитку концептуальних засад і розповсюдження базових принципів збереження культурної спадщини у державній політиці Франції. Показано важливе значення державних органів влади як гаранта виконання законодавства. Розглянуто форми та принципи роботи інституційної системи захисту та збереження культурної спадщини у Франції, зокрема, характерні принципи класифікації, ідентифікації, оцінювання, систематизації та використання пам'яток. Досліджено відносини держави з приватними власниками пам'яток. Висвітлено роль і місце мережі громадських організацій Франції у справі збереження культурної спадщини країни, показано поступовий характер формування їх відносин з державою. Висвітлено діяльність міжнародних організацій, спрямовної на збереження культурної спадщини Франції. Наведено пропозиції щодо застосування досвіду Франції у сфері збереження культурної спадщини в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософське дослідження духовної культури України XVII - першої половиини XVIII ст. як цілісного історико-культурного феномену, вираженого в ідеях, що її структурують та забезпечують її цілісність. На підставі аналізу концептів, які дозволяють розкрити суть української ранньомодерної духовної культури - конфесіалізації, бароко, раннього просвітництва, а також теолого-політичних і політичних теорій, розуміння історії та історичного часу, статусу знання в житті людини та суспільства у творах українських церковних інтелектуалів XVII - першої половини XVIII ст. Визначено інтелектуальний статус української ранньомодерної філософської думки. Розкрито її роль в ураїнській ранньомодерній історії та культурі та місце у загальноєвропейському контексті. Доведено, що в цей період в Україні, як інших країнах Європи відбуваються процеси, корелятивні модернізації на її ранніх етапах, зокрема, показано, що релігійно-політичні перетворення цього періоду призводять до появи прошарку церковних інтелектуалів, у творах яких висвітлено інтелектуальні інструменти, узгоджене та свідоме задіяння яких має стати основою європейського модерну.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив духовно-культурних детермінант на трансформацію релігійної свідомості за умов сучасних українських реалій. Здійснено теоретичне узагальнення впливу соціокультурних, наукових, освітніх, мистецьких детермінант на трансформацію релігійної свідомості. Показано, що духовно-культурні детермінанти постають вагомим фактором впливу на трансформацію змістів релігійної свідомості. Завдяки взаємодії релігії з наукою, освітою, мистецтвом і соціокультурними факторами сформовано дві нові якості сучасної релігійної свідомості - індивідуалізацію та масовість.

  Скачати повний текст