Виявлено доктринальні засади та функціональні виміри впровадження інтернаціоналізму у селянське середовище України у 20 - 30-ті рр. ХХ ст. На базі вперше введених у науковий обіг документів і матеріалів розглянуто історичні обставини створення та діяльності селянських спілок, кооперативних організацій та добровільних товариств національних меншин. У світлі сучасних концептуальних підходів визначено роль міжреспубліканських контактів селянських об'єднань у насадженні уніфікованих форм радянської громадськості, виявлено механізми, спрямованість та оцінено ступінь ефективності залучення селянства України до загальносоюзних господарсько-політичних компаній. Розкрито зміст, визначальні чинники та діалектику соціальної рефлексії організованого селянства на події за кордоном. Висвітлено участь громадських об'єднань радянського села у діяльності Міжнародного кооперативного альянса, МОДРу та Міжнародного Червоного Хреста. Здійснено темпорально-компаративний аналіз функціонування селянських спілок України та країн "народної демократії" у процесі аграрних перетворень.

  Скачати повний текст

Висвітлено життєвий шлях і громадсько-політичну діяльність діяча. Охарактеризовано спроби поєднання національних і соціальних чинників визвольних змагань українського народу. Простежено форми співпраці з більшовиками та діяльність із захисту прав українського народу. Зазначено, що В. Еллан-Блакитний вимагав незалежної української Червоної армії, права самостійного керування українською економікою та посилення процесів українізації. Проаналізовано еволюцію світогляду, що призвела до переходу В. Еллана-Блакитного на позиції націонал-комунізму. Охарактеризовано досягнення В. Еллана-Блакитного у сфері розбудови української культури та його творчу спадщину.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми формування та діяльності коаліції лівих соціалістичних партій на Півдні України у період становлення компартійної системи (1917 - 1925 pp.). Визначено, що ідея "лівого блоку" еволюціонувала та видозмінювалася залежно від особливостей воєнно-політичної ситуації та диференціації сил на території Півдня України, які формували його конфігурацію та завдання. Встановлено, що стрижнем таких міжпартійних союзів виступала партія більшовиків. Шляхом тактичних, часто ситуативних союзів з іншими лівими партіями КП(б)У проклала собі шлях до влади, досягла встановлення компартійної системи та повного, всеохоплюючого контролю над суспільством.

  Скачати повний текст

Вивчено процес розвитку кооперативного руху цих країн у контексті політики аграристських і комуністичних партій у даний період. Визначено, що за умов існування різних політичних систем і внутрішніх суперечностей, що призводили до розколу, можливості реалізації програм суспільної модернізації у різних селянських партій Цетральної та Південно-Східної Європи були нерівними та залежали від комплексу об'єктивних і суб'єктивних факторів, що лежали в соціально-економічній і суспільно-політичній площині. Висвітлено теорію створення та діяльності кооперативних рухів, особливості поглядів засновників кооперації та прихильників ідей аграризму на місце кооперації у подоланні гострих майнових суперечностей і соціальної стабільності суспільства. Проаналізовано політику комуністичних партій відносно кооперативного руху, що засвідчила домінування утилітарного підходу до громадських кооперативних інституцій.

  Скачати повний текст

Досліджено процес ліквідації загальноросійських соціалістичних партій есерів та меншовиків в Україні наприкінці 1919 - 1924 рр. З'ясовано, що події Української національно-демократичної революції 1917 - 1920 рр. затримали ліквідаційні заходи більшовиків проти організації опозиційних загальноросійських соціалістичних партій есерів та меншовиків до встановлення радянської влади в Україні. Доведено, що співробітництво правих есерів та меншовиків з денікінською владою у 1919 р. в Україні більшовики використали як головний привід для посилення ліквідаційних дій проти цих партій. Встановлено суттєвий вплив боротьби за представництво в органах місцевої влади та профспілках на характер та особливості діяльності партій есерів та меншовиків за умов напівлегальності у період 1920 - 1922 рр. Розглянуто репресивні заходи радянської влади, які займали головне місце в арсеналі боротьби РКП(б) - КП(б)У з опозиційними партіями меншовиків та есерів за підтримки спецслужб, судової системи та інших правоохоронних органів. Вперше визначено причини, хід та наслідки одного з основних методів ідейно-організаційної боротьби більшовиків з партіями соціалістичної опозиції - публічних судових процесів у справі меншовиків у березні 1920 р. в Києві, а також московського процесу над лідерами есерівської партії в червні - серпні 1922 р. Доведено, що, так звана, "самоліквідаційна кампанія", а також ліквідаційні з'їзди колишніх есерів і меншовиків, які офіційно ліквідували партію есерів у березні 1923 р. та партію меншовиків у лютому 1924 р., були ретельно підготовлені заходами більшовиків щодо остаточної ліквідації загальноросійських соціалістичних партій меншовиків та есерів в Україні. До наукового обігу введено маловідомі документи більшовицьких органів влади щодо ліквідації організації російських меншовиків та есерів, партійні документи меншовицької та есерівської партійно-політичної опозиції.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу компартійних і радянських документів, широкого кола архівних джерел досліджено національно-культурну політику ВКП(б) у радянській Україні протягом 1932 - 1938 рр. Висвітлено ставлення владних структур до культурного розвитку представників усіх етносів, які проживали в Україні компактними масами. Обгрунтовано думку, що українізація під керівництвом М.Скрипника вийшла за межі політики коренізації, започаткованої ХІІ з'їздом РКП(б) у 1923 р. Акцентовано увагу на причинах поблажливого ставлення до даного моменту з боку представників компартійної верхівки. Розкрито причини зміни національної політики наприкінці 1932 р., а 1933 - 1937 рр. визначено періодом уніфікації та централізації національно-культурного життя за умов збереження національної його форми. Показано зростання значення російської мови у суспільно-політичному і культурному житті. Підкреслено, що домінуючою вона не стала. Наголошено, що лише з другої половини 1937 р. розпочалося згортання політики коренізації, коли компартійне керівництво взяло курс на прискорення процесів русифікації в Україні, більш широкому розгортанню яких стали на заваді міжнародні події.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз керівної верстви УРСР доби повоєнного сталінізму з позиції теорії еліти. Охарактеризовано стан вивчення проблеми в історіографії, джерельну базу та теоретико-методологічні засади дослідження. Визначено ознаки приналежності до номенклатурної еліти УРСР. Показано етапи становлення, критерії відбору та джерела формування керівництва держави другої половини 1940-х - 1950-х р. Проаналізовано кількісний та якісний склад еліти: етнічну приналежність, соціальне походження та освітньо-культурний рівень. Висвітлено сферу повноважень і розподіл функцій всередині номенклатурної еліти УРСР, значення системи номенклатури. Досліджено систему забезпечення владної верхівки та зіставлено її життєвий рівень з умовами життя більшості населення України.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії комплексно досліджено процес становлення П. Любченка як партійного та державного діяча, формування його політичних переконань і позицій, практичний внесок у розвиток українського державотворення в контексті суспільно-політичних перетворень у Радянській Україні 1920 - 1930 pp. Виділено етапи формування його особистісної позиції, політичного світогляду. Проаналізовано мотиви, які зумовлюють політичний вибір: відхід від позицій націонал-комунізму та підтримка більшовизму. Показано, що характерними рисами номенклатурної еліти УСРР є залежний характер від політичної волі керівництва СРСР, страх перед московським керівництвом, схильність до інтриганства, кар'єризм, цинізм її представників. Доведено типовість долі П. Любченка - неминучість знищення тієї частини номенклатурної еліти України, яка свого часу ідентифікувала себе на національній основі з українцями, але, зробивши свій вибір, у політичній діяльності керувалася партійною належністю.

  Скачати повний текст

Вперше створено концепцію системогенезу політичного лідерства та керівництва, в якій політичне лідерство є чинником самоорганізації та політичної саморегуляції суспільства. Конкретизовано етапи трансформації компартійної номенклатури, обгрунтовано, що дія фактора політичного лідерства\керівництва пов'язана з потенційними можливостями соціуму. Розкрито залежність між політичними процесами центру та периферії на політичному просторі СРСР, що дозволяє говорити про специфіку політичного лідерства та керівництва. Апробовано концепцію системогенезу політичного лідерства та керівництва, що сприяє інакшому розумінню процесів державо- й елітотворення на політичному просторі України.

  Скачати повний текст

Досліджено різні аспекти суспільно-політичної діяльності Комуністичної партії України. Встановлено причини та передумови відновлення Компартії, розглянуто її участь у виборчих кампаніях, висвітлено законодавчу роботу фракції комуністів у Верховній Раді України, розглянуто внутрішньопартійну діяльність, зокрема, агітаційно-пропагандистську, ідеологічну та кадрову. Досліджено відносини Компартії України з іншими політичними організаціями та владними структурами. Особливу увагу приділено аналізу популярності комуністів у 1990-х рр. та чинників її падіння на початку 2000-х рр. Окреслено проблематику перспективних досліджень з історії сучасної Комуністичної партії України.

  Скачати повний текст

На підставі документальних матеріалів центральних державних архівів України, Російської Федерації, державного архіву Служби безпеки України, державних архівів ряду областей досліджено й проаналізовано шляхи, форми та методи становлення монопартійної системи в Україні, висвітлено діяльність у цьому напрямку вищого політичного керівництва УССР і СРСР, місцевих партійних і радянських органів. Значну увагу приділено відображенню комплексу організаційних та ідеологічних заходів, спрямованих на усунення з політичної арени різних опозиційних до більшовицької партії політичних сил і рухів. Грунтуючись на республіканських і загальносоюзних нормативних і законодавчих актах охарактеризовано репресивну політику РКП(б) - КП(б)У, яка призвела до втрат представників різних верств, що мали власний непересічний погляд на перспективи розвитку українського суспільства.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне науково-історичне дослідження з історії формування системи політичної цензури в УРСР у 1928 - 1938 рр. Виявлено спільні та відмінні ознаки механізму її функціонування в РСФРР та УРСР. Досліджено особливості діяльності партійно-державних органів цензури в культурно-освітніх установах і закладах. Показано залежність періодичної преси від цензури, розглянуто організаційні форми політичного нагляду за діяльністю видавництва та випуском художньої та наукової літератури. Визначено політико-ідеологічну мотивацію, методи, форми та механізм вилучення книг з бібліотек і освітніх закладів. Розкрито організаційну та функціональну специфіку діяльності органів політичної цензури в установах радіомовлення, а також у сферах театрального мистецтва та кінематографії. Визначено особливості політико-ідеологічного нагляду за видавництвами. З'ясовано, за яких обставин періодична преса була суб'єктом цензури. Вперше розкрито специфіку функціонування органів цензури за репертуаром театрально-видовищних установ і кінематографом. Досліджено ідеологічний контроль цензури за художнім і політичним радіомовленням, випуском художньої літератури та діяльністю окремих митців.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування ідеології та охарактеризовано основні етапи діяльності чеської демократичної опозиції у період серпень 1968 - грудень 1989 рр. Висвітлено специфіку ідейних переконань, форм і методів прояву окремих опозиційних угруповань, визначено їх вплив на розвиток суспільно-політичних процесів, які призвели до революційних демократичних змін кінця 1989 р. Визначено причини громадської інертності населення, з'ясовано неоднозначність ролі та місця правозахисного руху, очолюваного незалежною громадянською ініціативою "Хартія 77", у діяльності чеської опозиції, ідеологія якої збагатила теорію та практику деморатичного і міжнародного правозахисного рухів. Доведено, що чеська демократична опозиція відіграла значну роль у поваленні комуністичного режиму під гаслами відновлення державного суверенітету країни та побудови нового демократичного суспільства.

  Скачати повний текст